Особливості індивідуальної арт-терапії.

Арт-терапевт враховує схильність клієнта до індивідуального, йому одному притаманного темпу діяльності. Далеко не всі клієнти здатні відразу включитися в творчу роботу. Іноді повинно пройти кілька сесій, перш ніж клієнт зможе перебороти свою боязкість і стереотипи звичної поведінки, які часто заставляють сприймати арт-терапевтичну роботу як недостойну дорослої людини «дитячу гру» або, навпаки, як щось таке, що нагадує «художню діяльніять»з необхідним для неї створенням «правильних» чи «красивих»малюнків. Обидві тенденції проявляються у клієнтів досить часто на початку роботи. Можуть виникнути сильні переживання, у тому числі негативного характеру, такі, наприклад, як почуття гніву, провини. Але надійні «кордони» арт-терапевтичного кабінету, глибина психотерапевтичного контакту та повна довіра до арт-терапевта є тими чинниками, які «утримують» переживання клієнта від їх «випліскування» в само деструктивну або агресивну поведінку.

Загалом, робота в цілому має недирективний характер: арт-терапевт ставлячи перед собою завдання допомогти клієнту подолати хворобу або вирішити певні психологічні проблеми, не пропонує ніяких готових «рецептів». Він діє гнучко, всякий раз налаштовуючись на індивідуальний темп і стильові особливості роботи клієнта, намагаючись слідувати за динамікою клієнта.

Динаміка змін, які відбуваються з клієнтом в процесі арт-терапевтичної роботи могла б бути охарактеризована як рух від безглуздості до сенсу, від слабкості - до сили, від фрагментарності - до єдності, від невпевненості в собі - до самодостатності. Дані зрушення знаходять своє відображення в динаміці творчої роботи і в зміні характеру образів, створюваних клієнтом. Він починає відчувати певну «спорідненість» зі своїми роботами, які поступово наповнюються для нього цінністю і сенсом. Клієнт іноді переживає почуття задоволення, але не тому, що роботи здаються йому гарними або можуть комусь сподобатися, а тому, що йому вдалося висловити в них щось дуже важливе.

Індивідуальна арт-терапевтична робота може тривати досить довго. У багатьох випадках - декілька місяців або навіть років. Разом з тим її тривалість визначається низкою зовнішніх факторів, наприклад терміном перебування клієнта в стаціонарі, можливостями фінансування конкретної арт-терапевтичної программи або фінансовими можливостями самого клієнта тощо. Багато арт-терапевтів так чи інакше адаптуються до умовам, що впливають на терміни їхньої індивідуальної роботи з клієнтами. У будь-якому випадку раптове припинення роботи є небажаним.

Групова форма арт-терапії

В даний час групова форма арт-терапії використовується дуже широко: і в охороні здоров'я, і в освіті, і в соціальній сфері.

Можливості групової арт-терапії

• Дозволяє розвивати цінні соціальні навички, пов'язана з наданням взаємної підтримки членами групи і дозволяє вирішувати загальні проблеми;

• дає можливість спостерігати результати своїх дій та їх вплив на оточуючих;

• Дозволяє освоювати нові ролі і виявляти латентні якості особистості, а також спостерігати, як зміни рольової поведінки впливають на взаємовідносини з оточуючими;

• підвищує самооцінку і веде до зміцнення особистісної цілісності;

• розвиває навички прийняття рішень.

• Групова арт-терапії відрізняється від індивідуальної тим, що:

• Менше залежить від арт-терапевта;

• припускає демократичну атмосферу, пов'язану з рівністю прав і відповідальності учасників-групи;

вимагає від учасників групи певних комунікативних навичок;

вимагає від учасників групи спроможності адаптуватись до групових норм;

вимагає від арт-терапевта досвіду групової психокорекційної роботи.