Способи реєстрації й оцінки арт-терапевтичної роботи.

Ведення документації необхідно не тільки для «звітності» та оцінки праці арт-терапевта, але й для динамічного аналізу роботи, що дозволяє приймати ті чи інші рішення, пов'язані з веденням клієнтів або груп. Ці документи містять цінний матеріал, необхідний для ретроспективного аналізу і проведення наукових досліджень.

В даний час існує декілька основних способів реєстрації арт-терапевтичної роботи. Формалізований бланк заповнюється на кожній сесії при проведенні як індивідуальної, так і групової арт-терапії.

Він містить наступні пункти:

• ПІБ клієнта (або учасників групи);

• Дата та час сесії;

• Тема;

• Використовувані клієнтом або учасниками групи матеріали;

• Висловлювання клієнта або учасників групи в процесі роботи;

• Особливості невербальної експресії («мова тіла») в ході роботи;

• взаємодія між учасниками групи (для групових форм роботи);

• Ставлення до роботи;

• Процес творчої роботи (етапи створення образу) клієнта або учасників групи;

• Опис творчого продукту;

• Усвідомлення змісту творчого продукту самим клієнтом або учасниками групи

Підходи до оцінки арт-терапії

Складність оцінки ефективності арт-терапевтичної роботи пов'язана з тим, що вона, на відміну від деяких інших психокорекцій прийомів, зачіпає різні сфери і рівні психічної діяльності (як свідомі, так і несвідомі психічні процеси) та у багатьох випадках не ставить своєю метою корекцію поведінки людини або усунення конкретного прояву хвороби. Вона спрямована на зміну світовідчуття людини і системи її відносин (включаючи навколишній світ і саму себе), досягнення нею або кращого розуміння своїх переживань, або такої трансформації їх «якості», яка робить людину більш творчою, щасливою. При арт-терапевтичній роботі зміни відбуваються у «внутрішньому плані» і далеко не завжди мають своїм результатом конкретні, «вимірні» прояви в поведінці.

З найбільш поширених способів оцінки ефективності арт-терапевтичної роботи можна назвати опитування самого клієнта і врахування усвідомлення ним змін, які відбувалося в його стані і системі стосунків. Іноді ці критерії доповнюються описом або у вигляді розгорнутих самозвітів, або лаконічних відповідей на питання анкети або «аналітичного інтерв'ю».

Важливим джерелом інформації про стан клієнта є змін у результатах його творчості, динаміка використання тих чи інших засобів мистецтва, захопленість продуктами своєї праці. На що тут має сенс звернути увагу?

1. Найбільш істотним є посилення «символічного» характеру робіт, що свідчать про підвищення рівня усвідомленості клієнтом своїх переживань.

2. Інший прояв позитивної динаміки - це використання нових матеріалів або форм роботи -- створення тривимірних або рухомих композицій, застосування мультимедійних форм творчості. Ці ознаки свідчать про певний успіху клієнта в пошуку ним свого власного «стилю», здатного передати специфіку світовідчуття, а також про підвищення самооцінки клієнта і ступеня довіри до арт-терапевта.

3. Клієнт перестає сприймати свою роботу як «обов'язок» і починає розглядати її як свобод, творчу гру, здатну привести в рух його досвід, «світ» його почуттів і думок. Він починає пов'язувати свою роботу з «відкриттями», що дозволяють побачити новий сенс у звичних матеріалах і предметах, а також у тому, що він сприймає, відчуває і робить.

4. Підвищується самостійність і активність клієнта.