Назва категорії нормативного

документа

Державні стандарти України

Розробляють на:

-організаційно-методичні та загальнотехнічні

об'єкти,

• вироби загальномашинобудівного застосування;

• складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення (банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона довкілля, оборона тощо);

• продукцію міжгалузевого призначення; -продукцію для населення та народного господарства; ■методи випробувань

Галузеві стандарти

Розробляють на продукцію за відсутності державних стандартів України чи в разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів

Стандарти науково-тех­нічних та інженерних товариств і спілок

Розробляють у разі необхідності на поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних у окре -мих галузях знань чи сферах професійних інтересів

Технічні умови

Розробляють для встановлення вимог, що регулюють стосунки між постачальником (розробником, виробником) продукції, для якої відсутні державні чи галузеві стандарти (або в разі необхідності конкретизації вимог зазначених документів)

Стандарти підприємства

Розробляють на продукцію (процеси, послуги), яку виробляють і застосовують (здійснюють, надають) лише на конкретному підприємстві

Порядок розроблення, узгодження, затвердження, роз­повсюдження, перевірки, перегляду, зміни, та скасування стандартів регламентовано таким чином:

ДСТУ 1.2 - на державні стандарти

ДСТУ 1.3 - на технічні умови

ДСТУ 1.4- на стандарти підприємств

Порядок уведення галузевих стандартів установлює ор­ган, до сфери управління якого входять підприємства, ус­танови, організації, на які поширюється дія стандарту. Стандарти науково-технічних і інженерних товариств встановлюють їхні статутні органи.

Стандарт як основний вид нормативного документа

Стандарт (від англ. хіапйатї — «норма, зразок») — норма­тивне виробничо-практичне видання з комплексом норм, правил і вимог щодо об'єкта стандартизації, установлених та затверджених у відповідності з чинним законодавством.

Ґрунтуються стандарти на загальних досягненнях науки, техніки, практичного досвіду й спрямовані на досягнення оптимальної користі для суспільства.

Видові категорії стандартів розкрито в таблиці 4.8.

Таблиця 4.8 Видові категорії стандартів

№	Категорія	Загальна характеристика
1.	Міжнародний	Стандарт, прийнятий міжнародною організацією зі стандартизації
2.	Регіональний	Стандарт, прийнятий регіональною міжнародною організацією зі стандартизації
3.	Міждержавний (ГОСТ)	Стандарт, прийнятий країнами СНД, що приєдналися до Угоди про проведення погодженої політики в галузі стандартизації, метрології й сертифікації і який застосовується ними безпосередньо
4.	Національний	Стандарт, прийнятий національним органом зі стандартизації однієї держави

290

291

Адміністративні функції щодо укладання більшості міжнародних угод виконує Женевське Міжнародне бюро

(секретаріат).

ВОІВ з грудня 1974 р. є спеціалізованою установою ООН і об'єднує 155 держав. Основні напрями діяльності цієї організації зображено на схемі 4.18.

1 І

розробка нових міжнародних угод та проектів гармонізації національних законодавств

45 З

забезпечення міжнародної реєстрації ряду об'єктів інтелектуальної власності

_І

збір і розповсюдження технічної, наукової та іншої інформації

Схема 4.18 Напрями діяльності ВОІВ

У рамках ВОІВ функціонує чотири міжнародні про­грамні угоди, наведені на схемі 4.19.

		Міжнародні угоди ВОІВ
						<— 4—
	Паризька конвенція з охорони промислової власності			Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для патентної процедури
	Найробський договір про охорону олімпійського символу
				Мадридська угода про переслідування неправдивих
	•			або тих, щовводя відомостей вини» товарів	ть у оману, :нення

Схема 4.19 Міжнародні угоди ВОІВ

Законом України від 31 травня 1995 р. Верховна рада України ратифікувала угоду про співробітництво в галузі охорони авторського права й суміжних прав країн СНД. У червні 1999 р. Україна приєдналася до Міжнародної кон­венції про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організаторів мовлення.

Патентна система України

Патентна система в Україні почала функціонувати з 18 вересня 1992 р. після введення в дію «Тимчасового поло­ження про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні». Систему па­тентування в Україні регулюють закони: «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 1 червня 2000 р. №1771-111, «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 р. та «Про охорону прав інтегральних мікросхем» від 5 листопада 1997 р. №621/97.

Членство України в Паризькій конвенції дає мож­ливість для безперервного використання міжнародних угод українськими фізичними та юридичними особами; ство­рення найбільш привабливих умов для набуття, захисту та використання прав на об'єкти промислової власності іно­земним заявникам.

Систему виконавчих органів у сфері охорони інтелекту­альної власності репрезентують Міжвідомчий комітет з проблем захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності при Кабінеті Міністрів України та Державний департамент інтелектуальної власності у складі МОНУ, які діють з 2000 р.

Перші в Україні патенти на винаходи були видані в грудні 1992 р., а з червня 1994 р. почато видачу охоронних документів на промислові зразки та знаки для товарів та послуг.

296

Завдання для модульного контролю

1. На основі пошуку в мережі Інтернет та в каталозі Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського під­готуйте бібліографічний список авторефератів дисертацій з документознавства та споріднених наук, які були захищені в Україні за період 1995—2006 роки.

2. Зробіть порівняльний аналіз понять «службовий до­кумент», «управлінський документ», «науковий документ».

3. Дайте порівняльну характеристику термінам «службо­вий документ», «особистий документ», «особовий доку­мент».

4. Дайте порівняльну характеристику термінам «пре­принт» та «депонований рукопис»

5. Складіть зведену таблицю економічної та наукової систем документації.

ВИДАННЯ ЯК ВИД ДОКУМЕНТА

«Зазвичай найбільшого успіху досягає той, хто має кращу інформацію»

Б.Дізраелі

МОДУЛЬ 5

Перелік змістових модулів:

18. Загальні ознаки видань. ЗМ 19. Класифікаційна схема видань. ЗМ 20. Типологічні ознаки електронних видань. ЗМ 21. Книга як вид документа. ЗМ 22. Періодичні та продовжувані видання.

Ключові слова: видання, видавнича продукція, ознаки ви­дань, класифікація видань, періодичне видання, газета, жур­нал, періодичний збірник, бюлетень, календар, експрес-інфор-мація, книга.

ЗМ 18. Загальні ознаки видань

Коло питань: Визначення поняття «видання». Особли­вості електронних видань. Електронні видання як вид електронних ресурсів. Основні ознаки видань. Структура, реквізити та допоміжний апарат видань.

Визначення поняття «видання»

Передання інформації від комуніканта до реципієнта може відбуватися в різній формі:

• у рукописному вигляді;

• після опублікування у вигляді видання;

• у вигляді електронного чи магнітного запису, аудіо-чи відеозапису;

• створенням засобами віддаленого доступу (такими як комп'ютерні мережі з відповідним програмно-технічним обладнанням) для збереження електронної інформації;

304

305