25

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

ФАКУЛЬТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

КАФЕДРА ВОДОВІДВЕДЕННЯ, ТЕПЛОГАЗОПОСТАЧАННЯ І ВЕНТИЛЯЦІЇ

056-206

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розрахунково-графічної та контрольної робіт з дисципліни “Налагодження і паспортизація систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря” для студентів спеціальності 8.092108 “Теплогазопостачання та вентиляція” усіх форм навчання

Рекомендовано до друку

методичною комісією ФВГ

зі спеціальності

“Теплогазопостачання та вентиляція”

Протокол № 85

від 21 квітня 2005 р.

Рівне, 2005

Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної та контрольної робіт з дисципліни “Налагодження і паспортизація систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря” для студентів спеціальності 8.092108 “Теплогазопостачання та вентиляція” усіх форм навчання / Кравченко Н.В.– Рівне: НУВГП, 2005. – 24 с.

Упорядник: Н.В. Кравченко, канд. техн. наук, доцент

Відповідальний за випуск – М.М. Гіроль, д-р техн. наук, професор,

завідувач кафедри водовідведення,

теплогазопостачання і вентиляції

 Кравченко Н.В., 2005

 НУВГП, 2005

Зміст

Вступ	3
Регулювання джерела тепла	3
Визначення теплових навантажень споживання	7
Перевірка роботи калориферних установок	11
Методика коректування отвору діафрагми, встановленої перед опалювальними водоводяними підігрівачами, для забезпечення розрахункової кількості тепла по місцевих системах опалення	13
Вихідні дані до задач	17
Література	20
Додатки	21

Вступ

Розрахунково-графічна і контрольна роботи виконуються з метою закріплення теоретичних знань студентів спеціальності “Теплогазопостачання та вентиляція” з дисципліни “Налагодження і паспортизація систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря”. Для підготовки до їх виконання студенту необхідно вивчити відповідні розділи рекомендованої навчальної літератури і дані методичні вказівки.

Вивчення дисципліни “Налагодження і паспортизація систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря” базується на знанні окремих розділів фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін, а саме

• опалення громадських, комунальних та промислових об’єктів,

• вентиляції громадських, комунальних та промислових об’єктів,

• кондиціювання повітря громадських, комунальних та промислових об’єктів.

В методичних вказівках наведені теми розділів, методика розрахунків, приклади рішень задач, вихідні дані до задач за варіантами та довідковий матеріал.

Розрахунково-графічна і контрольна роботи складаються з таких розділів

• регулювання джерела тепла,

• визначення теплових навантажень споживання,

• перевірка роботи калориферних установок,

• методика коректування отвору діафрагми.

Регулювання джерела тепла

Порядок розрахунку теплової продуктивності пароводяного підігрівача при розрахункових умовах:

1. За даними замірів температур мережевої води на вході у підігрівач і на виході з нього, тиску пари на вході у підігрівач і витрати мережевої води через підігрівач визначається коефіцієнт теплопередачі, ккал/(м²годС)

, (1)

де G_ф – фактична витрата мережевої води, кг/год; Т_1ф і Т_2ф – температура води відповідно на виході та вході у підігрівач, С, с – теплоємність води (с=1 ккал/(кгС)), F – площа поверхні нагріву пароводяного підігрівача, м², t_пф – температура насиченої пари при тискові пари на вході у підігрівач, С.

2. Вираховується параметр підігрівача, (ккал/(кгС))^0,5

. (2)

3. Знаходять величину kФ при розрахунковій витраті мережевої води через підігрівач, ккал/(годС)

, (3)

де G_р – розрахункова витрата мережевої води, кг/год.

4. Розраховується безрозмірна питома теплова продуктивність підігрівача

. (4)

5. Визначається продуктивність підігрівача при розрахункових умовах, ккал/год

, (5)

де t_пр – температура насиченої пари при максимально можливому тискові пари на вході у підігрівач, С, Т_2р – температура мережевої води на вході у підігрівач при розрахунковій температурі зовнішнього повітря, С.

6. Обраховується температура мережевої води на виході з підігрівача при розрахунковій температурі зовнішнього повітря, С

. (6)

Порядок розрахунку теплової продуктивності водоводяного підігрівача при розрахункових умовах:

1. За даними замірів температур мережевої води на вході у підігрівач і на виході з нього, витрат гріючої та нагрівної води визначають

а) фактичну теплову продуктивність підігрівача, ккал/год

, (7)

де G_нф і G_гф – відповідно фактичні витрати нагрівної та гріючої води, кг/год, Т_1нф і Т_2нф – відповідно фактичні температури нагрівної води на виході та вході у підігрівач, С, Т_1гф і Т_2гф – відповідно фактичні температури гріючої води вході та виході з підігрівача, С.

б) максимальна різниця температур гріючої та нагрівної води на вході у підігрівач

. (8)

в) величина (kФ)_ф, ккал/(годС)

, (9)

де G_бф і G_мф – відповідно фактичні більше та менше значення витрат води через підігрівач, кг/год.

2) Розраховується параметр підігрівача, (ккал/(кгС))^0,5

. (10)

3. Розраховується безрозмірна питома теплова продуктивність підігрівача в розрахунковому режимі

, (11)

де G_бр і G_мр – відповідно більше та менше значення витрат води через підігрівач при розрахункових умовах, кг/год.

3. Визначається теплова продуктивність підігрівача при розрахункових умовах, ккал/год

, (12)

де Т_1гр і Т_2нр – відповідно температура гріючої та нагрівної води на вході у підігрівач при розрахункових умовах, С.

3. Визначається температура нагрівної води на виході з підігрівача, С

, (13)

де G_нр – розрахункова витрата нагрівної води, кг/год.

3. Визначається температура гріючої води на виході з підігрівача, С

, (14)

де G_гр – розрахункова витрат гріючої води, кг/год.

Задача 1. Визначити продуктивність водоводяного підігрівача при розрахункових витратах гріючої води G_гр=8000 т/год, нагрівної води G_нр=6000 т/год і розрахункових температурах гріючої та нагрівної води на вході у підігрівач Т_1гр=80 С і Т_2нр=5 С. При фактичних витратах гріючої води G_гф=10000 т/год, нагрівної води G_нф=5450 т/год і розрахункових температурах гріючої та нагрівної води на вході у підігрівач Т_1гф=70 С і Т_2нф=5 С фактична температура нагрівної води на виході з підігрівача Т_1нф=60 С.

Рішення.

Максимальна різниця температур гріючої та нагрівної води на вході у підігрівач становить - С.

Фактична теплова продуктивність підігрівача становить

ккал/год.

Величина (kФ)_ф -

ккал/(годС).

Параметр підігрівача (ккал/(кгС))^0,5 .

Питома теплова продуктивність підігрівача в розрахунковому режимі

.

Теплова продуктивність підігрівача при розрахункових умовах

ккал/год.

Температура нагрівної води на виході з підігрівача становить

Т_1нр С.

Температура гріючої води на виході з підігрівача становить

Т_2гр С.

Визначення теплових навантажень споживання

1. Визначення розрахункової теплопродуктивності калориферної установки при заданій температурі води у трубопроводі охолодженої води

Метод послідовних наближень

1. приймають ймовірну розрахункову температуру повітря на виході з калориферної установки _1р.

2. Визначають вагову швидкість повітря, що проходить через калориферну установку в розрахункових умовах, кгс/м²с, за формулою

(V_)_р = (L_u  Y_p) / (3600  f_в), (15)

де L_u – об’ємна витрата повітря через вентилятор, отримана за результатами повітряних випробовувань установки, м³/год, Y_p – густина повітря, що проходить в розрахункових умовах через вентилятор, кг/м³ (при встановленні вентилятора за ходом повітря після калориферів Y_p=Y_1p, при встановленні вентилятора до калориферів Y_p=Y_2p), f_в – площа живого перерізу калориферів для проходу повітря, м².

3. знаходять теплову продуктивність установки, Гкал/год, при розрахункових умовах за формулою

Q_p = 0,24  L_u  Y_p  (_1p - _2p)  10^-6, (16)

де _1p і _2p – відповідно розрахункові температури повітря на вході та виході з калориферної установки, С.

4. визначають швидкість руху води в трубках калориферів, м/с

 = (0,278  Q_p) / (f_т  (t_1p – t_2p)), (17)

де t_1p і t_2p – відповідно розрахункові температури води на вході і виході з калориферної установки, С, f_т – площа живого перерізу трубок калориферів для проходу води, м².

5. визначають за номограмами [2, рис. 2.87-2.89] теоретичний коефіцієнт теплопередачі калориферів К, ккал/(м²С год), залежно від вагової швидкості повітря (V_)_р і швидкості руху води .

6. перевіряють визначену за формулою (16) розрахункову теплову продуктивність установки

Q_p1 =   K  F  ( ((t_1p + t_2p)/2) – ((_1р + _2р)/2) )  10^-6, (18)

де  - коефіцієнт, який враховує ступінь забруднення поверхні калориферів і впливає на зниження коефіцієнта теплопередачі (приймають 0,7-0,9), F – поверхня нагрівання калориферів, м².

7. якщо отримані за формулами (16) і (18) розрахункові теплопродуктивності калориферної установки відрізняються більше, ніж на 3 %, приймають нову температуру повітря на виході з калориферної установки, і розрахунок виконують заново.

Для припливно-вентиляційних установок при різниці нової температури нагрітого повітря від початкової менше, ніж на 5 С, густину повітря, що входить у формули (15) і (16), не перераховують через незначну похибку. Для прискорення сходження розрахунку рекомендується нову величину приймати приблизно рівною температурі, яка визначається за формулою

_1р = _2р + (Q_p1  10⁶) / (0,24  L_u  Y_p). (19)

8. якщо величина температури нагрітого повітря на виході з установки _1р, знайдена в результаті розрахунку лежить в межах між максимальним і мінімальним допустимими значеннями цієї температури (_1р^max і _1р^min), визначають витрату мережевої води на калориферну установку, т/год

G_p = (Q_p  10³) / (t_1p – t_2p). (20)

На цьому розрахунок закінчують.

9. якщо величина температури нагрітого повітря на виході з установки, знайдена в результаті розрахунку, виявиться меншою або більшою за допустимі значення цієї температури, виконуються нижченаведені розрахунки.

10. приймають _1р=_1р^max і визначають нову розрахункову теплопродуктивність установки (Q_p¹ Q_p1)

Q_p¹ = 0,24  L_u  Y_p  (_1р^max - _2p)  10^-6, (21)

11. визначають нову розрахункову температуру охолодженої води, яка йде від установки (t_2p¹ t_2p), де в якості основної вихідної даної прийнята розрахункова теплопродуктивність установки Q_p¹.

11а) приймають ймовірну розрахункову температуру охолодженої води t_2p.

11б) визначають швидкість руху води в трубках калориферів

₁ = (0,278  Q_p¹) / (f_т  (t_1p – t_2p)). (22)

11в) знаходять теоретичний коефіцієнт К.

11г) перевіряють прийняту розрахункову температуру охолодженої води від калориферної установки

t_2p¹ = ((2  Q_p¹) / (  K  F)) – t_1p + _1p + _2p. (23)

11д) якщо тримана за формулою (23) розрахункова температура охолодженої води відрізняється від прийнятої більше, ніж на 3 С, приймають нову ймовірну величину t_2p, приблизно рівною t_2p¹, і розрахунок проводять заново (пп.. б-д).

12. якщо отримана величина t_2p¹ виявиться меншою t_2p^min, необхідна реконструкція калориферної установки із зменшенням площі поверхні нагріву.

13. якщо t_2p¹ виявиться більшою t_2p^min, визначають розрахункову витрату мережевої води на калориферну установку

G_p¹ = (Q_p¹  10³) / (t_1p – t_2p¹). (24)

На цьому розрахунок закінчують.

Задача 2. Визначити розрахункову теплопродуктивність опалювально-рециркуляційного агрегату, який складається з вентилятора (продуктивність за повітрям Q_п=10000 м³/год) і двох калориферів КФБ-8. Вода і повітря в калорифери надходять за послідовною схемою. Розрахункові температури води t_1р=150 С і t_2р=70 С, температура повітря в опалюваному приміщенні t_в=_2р=16 С, коефіцієнт =0,9.

Рішення.

За [2, табл. 2.30, додаток 2] знаходимо поверхню нагріву калориферів КФБ-8 – F=245,7 м², живий переріз для проходу повітря f_в=0,416 м², живий переріз для проходу води f_т=0,0122 м².

Приймаємо температуру повітря на виході з агрегату _1р=50 С і знаходимо за [2, табл. 1.6, додаток 3] (за t_в) густину повітря, що проходить в розрахункових умовах через вентилятор, встановлений до калориферів за ходом повітря Y_p=Y_2p=1,222 кг/м³.

Вагова швидкість повітря

(V_)_р = (10000  1,222) / (3600  0,416) = 8,16 кгс/м²С.

Теплова потужність установки в розрахункових умовах

Q_p = 0,24  10000  1,222  (50 - 16)  10^-6 = 0,0997 Гкал/год.

Швидкість руху води в трубках калориферів

 = (0,278  0,0997) / (0,0122  (150 – 70)) = 0,0284 м/с.

За [2, рис. 2.89] визначаємо теоретичний коефіцієнт теплопередачі калориферів К=15,4 ккал/м²годС.

Перевіряємо продуктивність установки і визначаємо процент похибки розрахунку

Q_p1=0,9  15,4  2  45,7  (((150 + 70)/2) – ((50 + 16)/2))  10^-6 =0,0975 Гкал/год.

 = 100  (0,0997 – 0,0975) / 0,0997 = 2,2 %  3 %.

Розрахункова витрата мережевої води на калориферну установку

G_p = (0,0975  10³) / (150 – 70) = 1,22 т/год.

Задача 3. Визначити розрахункову температуру охолодженої води від припливно-вентиляційної установки, яка складається з вентилятора, що подає L_u=14000 м³/год повітря, і 4-х калориферів КВС 10-П, що розташовані в один ряд за ходом повітря. За водою калорифери з’єднані послідовно по 2. Розрахункові температури води і повітря на вході в установку рівні відповідно t_1р=150 С і _2р = -30 С. Проектна теплопродуктивність установки Q_пр=0,22 гкал/год, коефіцієнт =0,9.

Рішення.

Розрахунок проводимо для половини калориферної установки з послідовно з’єднаними за ходом води двома калориферами.

За [2, табл. 2.43, додаток 4] знаходимо площу поверхні нагріву двох калориферів F=225,08=50,2 м², живий переріз для проходу повітря f_в=20,303=0,606 м², живий переріз для проходу води f_т=1,159/1000=0,00116 м².

Визначаємо розрахункову температуру нагрітого повітря на виході з установки. Густину повітря визначаємо для випадку встановлення вентилятора за ходом повітря після калориферів, попередньо приймаючи t_в=_1р=20 С, [додаток 3] Y_p=1,205 кг/м³.

В даному випадку подача повітря - L_u/2, теплопродуктивність установки - Q_пр/2.

_1р = -30 + (0,11  10⁶) / (0,24  7000  1,205) = 24,3 С.

Уточнена температура нагрітого повітря _1р=25 С.

Густина повітря при _1р = 25 С згідно з [додаток 3] Y_p=1,185 кг/м³.

Визначаємо вагову швидкість повітря при розрахункових умовах (_1р^min_1p_1p^max)

(V_)_р = (7000  1,185) / (3600  0,606) = 3,8 кгс/м²С.

Приймаємо ймовірну розрахункову температуру охолодженої води від установки t_2р=50 С.

Швидкість руху води в трубках калориферів

 = (0,278  0,11) / (0,00116  (150 – 50)) = 0,26 м/с.

За [2, рис. 2.88] визначаємо теоретичний коефіцієнт теплопередачі калориферів К=22,6 ккал/м²годС.

Перевіряємо прийняту розрахункову температуру охолодженої води від калориферної установки

t_2p¹ = ((2  0,11  10⁶) / (0,9  22,6  50,2)) – 150 + 25 – 30 = 60,6 С.

Отриманий результат відрізняється від прийнятого (50 С) більше, ніж на 3 С, тому приймаємо нову ймовірну розрахункову температуру охолодженої води від установки t_2p¹=60,6 С.

Тоді  = (0,278  0,11) / (0,00116  (150 – 60,6)) = 0,29 м/с.

За [2, рис. 2.88] визначаємо теоретичний коефіцієнт теплопередачі калориферів К₁=22,95 ккал/м²годС.

Перевіряємо прийняту розрахункову температуру охолодженої води від калориферної установки

t_2p¹ = ((2  0,11  10⁶) / (0,9  22,95  50,2)) – 150 + 25 – 30 = 57,3 С.

Отриманий результат відрізняється від прийнятого (50 С) в межах допустимого.

Розрахункова витрата мережевої води на калориферну установку

G_p = (0,11  10³) / (150 – 57,3) = 1,19 т/год.

Перевірка роботи калориферних установок

Перевірка відповідності фактичної витрати води через калориферну установку розрахунковій витраті визначають за формулою

, (25)

де і - відповідно фактичні температури води на вході та виході з установки, С, Т_1р і Т_2р – відповідно розрахункові температури гарячої та охолодженої води для даної установки при розрахунковій зовнішній температурі повітря t_зор, С, t₁ – температура повітря на вході в установку, С.

Для опалювальних агрегатів і повітряних завіс у формулу замість t_зор підставляють розрахункову внутрішню температуру повітря t_внр.

Порядок проведення перевірки відповідності температури повітря на виході з калориферної установки розрахунковій температурі графоаналітичним методом

1. визначаються значення відносних питомих теплових продуктивностей за повітрям і водою за даними замірів

 = (t₂¹ – t₁) / (Т₁¹ – t₁), (26)

 = (Т₁¹ – Т₂¹) / (Т₁¹ – t₁), (27)

де t₂¹ – заміряна температура повітря на виході з установки.

2. вираховується температура повітря на виході з установки t_2р¹ і температура води на виході з установки Т_2р¹ при розрахунковій температурі зовнішнього повітря для даної калориферної установки

t_2р¹ =   (Т_1р - t_1р) + t_1р, (28)

Т_2р¹ = Т_1р -   (Т_1р - t_1р), (29)

де Т_1р і t_1р – відповідно розрахункові температури гарячої води і повітря на вході в установку при розрахунковій температурі зовнішнього повітря t_зор.

3. якщо температура повітря на виході з установки t_2р¹при t_зор буде відрізнятися від заданої (проектної) t_2р, визначається значення відносної питомої теплової продуктивності за повітрям при заданих (проектних) значеннях

_р = (t_2р – t_1р) / (Т_1р – t_1р). (30)

4. за номограмою [1, рис. ІІІ.17-ІІІ.20] за  і  знаходять параметр установки Ф₁ при фактичній витраті повітря.

5. визначається значення _р за _р і Ф₁ за номограмами.

6. розраховується температура охолодженої води з установки при новій витраті мережевої води через установку

Т_2р = Т_1р - _р  (Т_1р - t_1р). (31)

7. обраховується коефіцієнт Y

. (32)

При Y0,75 необхідно перевірити відповідність площі поверхні нагрівання опалювальних приладів розрахунковим тепловтратам зовнішніми огородженнями і, у випадку необхідності, встановити додаткові прилади.

При умові 0,9Y1,15 необхідно змінити діаметр сопел елеваторів і діафрагм.

Коректування отвору діафрагми, встановленої на вході в калориферну установку, здійснюють за формулами

, (33)

. (34)

Як правило, отвори діафрагм калориферних установок коректують за відповідністю фактичної витрати води розрахунковій. За відповідністю температури повітря на виході з установки розрахунковій температурі коректують отвори діафрагм тільки тих установок, в яких температура повітря на виході визначає якість роботи установки.

Задача 4. Опалювально-вентиляційна установка, яка складається з чотирьох калориферів КМБ-10, обв’язаних за водою послідовно, розрахована на роботу за температурним графіком 150-70 С при температурі зовнішнього повітря t_зр= t_1р= -25 С. Розрахункова температура повітря на виході з установки t_2р=50 С. При температурі зовнішнього повітря t_з=t₁=-15 С температура гарячої води на вході в установку Т₁¹=110 С, на виході з установки Т₂¹=36 С, температура повітря на виході з установки t₂¹=30 С. Визначити відповідність фактичної витрати розрахунковій.

Рішення.

Значення відносних питомих теплових продуктивностей за повітрям і водою за даними замірів становлять

 = (30 + 15) / (110 + 15) = 0,36,

 = (110 – 36) / (110 + 15) = 0,59.

Температура повітря на виході з установки і температура води на виході з установки при розрахунковій температурі зовнішнього повітря для даної калориферної установки становлять

t_2р¹ = 0,36  (150 + 25) – 25 = 38 С,

Т_2р¹ = 150 – 0,59  (150 + 25) = 47 С.

Оскільки температура повітря на виході з установки t_2р¹ відрізняється від заданої (проектної) t_2р, визначаємо значення відносної питомої теплової продуктивності за повітрям при заданих (проектних) значеннях

_р = (50 + 25) / (150 + 25) = 0,43.

За номограмою [1, рис. ІІІ.17] за  і  знаходимо параметр установки Ф₁=0,79, за _р і Ф₁ визначаємо значення _р=0,45.

Температура охолодженої води з установки при новій витраті мережевої води через установку

Т_2р = 150 – 0,45  (150 + 25) = 71 С.

Коефіцієнт Y

.

Оскільки значення коефіцієнту Y0,75, фактична витрата не відповідає розрахунковій.

Методика коректування отвору діафрагми, встановленої перед опалювальними водоводяними підігрівачами, для забезпечення розрахункової кількості тепла по місцевих системах опалення

1. заміряються температури мережевої води на вході у підігрівач Т₁, мережевої води на виході з підігрівача Т₂, гарячої води, що йде в місцеву систему опалення Т_г, охолодженої води від системи опалення Т_ох, зовнішнього повітря t_з.

2. визначаються витрати мережевої води G_с і води, що йде в систему опалення G_о. Якщо можливо заміряти одну з витрат, то інша визначається з рівняння теплового балансу

G_с  (Т₁ – Т₂) = G_о  (Т_г – Т_ох). (35)

Якщо неможливо заміряти жодну з витрат, то

G_с = Q / ((T₁ - T₂)  c  1000), (36)

G_о = Q / ((T_г – T_ох)  c  1000). (37)

Теплова продуктивність швидкісних водоводяних підігрівачів за температурами мережевої води і води, що йде в систему опалення, ккал/год

, (38)

де F – площа поверхні нагрівання підігрівача, м²,  - коефіцієнт, який враховує стан труб підігрівача, Т – середня логарифмічна різниця температур, С, А_тр і А_м – відповідно коефіцієнти, які відповідають руху води в трубах і міжтрубному просторі (знаходять за графіком або за формулами), С_тр і С_м – відповідно коефіцієнти, що відповідають руху води в трубах і міжтрубному просторі (додаток 8).

, (39)

, (40)

. (41)

За неможливості визначення типу водоводяного підігрівача або при встановленні ємнісних пароводяних підігрівачів фактична витрата води на систему опалення, т/год

G_o = y₀  G_op, (42)

, (43)

де Т_г¹ і Т_ох¹ – відповідно температура гарячої та охолодженої води за розрахунковим графіком для системи опалення при заміряній температурі зовнішнього повітря, С.

Якщо підігрівач встановлений на деякій відстані від теплового вводу, то температуру Т_г приймаємо на 1-2 С нижче, а Т_ох – на 1-2 С вище для врахування вистигання води в мережі від підігрівача до системи опалення.

3. Визначається температура гарячої води, яка забезпечить розрахункову витрату тепла в системі опалення при фактичній витраті

. (44)

4. Обраховується температура води після системи опалення

. (45)

5. Розраховується параметр підігрівача

. (46)

6. Знаходиться витрата мережевої води через підігрівач, т/год, яка забезпечує розрахункову витрату тепла через систему опалення

, (47)

де - температура мережевої води за розрахунковим графіком при заміряній температурі зовнішнього повітря.

Якщо підігрівач встановлений не на тепловому вводі, то Т_гр приймаємо на 1-2 С вище, а Т_хр – на 1-2 С нижче для врахування вистигання води в мережі від підігрівача до системи опалення.

7. Визначається температура охолодженої води з підігрівача

, (48)

де Q_р = G_о  (Т_гр – Т_хр) – температури Т_гр і Т_хр приймають з такими ж допусками, як і у попередній формулі.

8. Обраховується новий діаметр отвору діафрагми, встановленої перед водоводяним підігрівачем

, (49)

де , Н_б – вільний напір перед підігрівачем, м, h – втрата напору у підігрівачі (береться за показами манометрів при замірах температури або розраховується теоретично), м.

Задача 5. Скоректувати дросельну шайбу, встановлену перед водоводяним підігрівачем (одна секція МВН 2052-34), що знаходиться в тепловому пункті в 30 м від житлового будинку і обслуговує систему опалення будинку з розрахунковим тепловим навантаженням Q_р=500000 ккал/год. Теплова мережа працює за графіком 150-70 С при розрахунковій температурі зовнішнього повітря t_зр=-26 С, система опалення – за графіком 95-70 С. Напір перед підігрівачем Н_б=20 м, d_д=13,8 мм. При температурі зовнішнього повітря t_з=-10 С температура мережевої води на вході у підігрівач Т₁=110 С, на виході – Т₂=70 С, температура гарячої води, що йде від підігрівача в систему опалення, Т_г=68 С, температура охолодженої води, що йде від системи опалення, на вході у підігрівач Т_х=58 С. Втрата напору у підігрівачі становить h=3 м.

Рішення.

Приймаємо коефіцієнт, який враховує стан труб підігрівача, =0,8, коефіцієнти, які відповідають руху води в трубах і міжтрубному просторі А_тр=4,7 і А_м=1,7 (за графіком для даної системи опалення), температури гарячої та охолодженої води за розрахунковим графіком для системи опалення при заміряній температурі зовнішнього повітря Т_г¹=70,9 С і Т_ох¹=55 С, температуру мережевої води за розрахунковим графіком при заміряній температурі зовнішнього повітря =105,9 С.

Площа поверхні нагрівання підігрівача МВН 2052-34 F=21 м², коефіцієнти, що відповідають руху води в трубах і міжтрубному просторі С_тр=4,26 і С_м=7,04 [3, табл. ІV.І, додаток 8].

Середня логарифмічна різниця температур

С.

Теплова продуктивність підігрівача

, ккал/год.

Витрата мережевої води - G_с = 318076,4 / ((110 - 70)  1  1000) = 7,95 т/год.

Витрата води, що йде в систему опалення

G_о = 318076,4 / ((68 - 58)  1  1000) = 31,81 т/год.

Розрахункова витрата води, що йде в систему опалення

G_о = 500000 / ((95 - 70)  1  1000) = 20 т/год.

.

Температура гарячої води, яка забезпечить розрахункову витрату тепла в системі опалення при фактичній витраті становить

С.

Температура води після системи опалення С.

Параметр підігрівача .

Витрата мережевої води через підігрівач, яка забезпечує розрахункову витрату тепла через систему опалення

т/год.

Температура охолодженої води з підігрівача

С.

.

Новий діаметр отвору діафрагми

мм.