3 Позначення параметрів шорсткості на кресленнях

Шорсткість поверхонь деталей визначається мікронерівностями, які з’являються в результаті обробки поверхонь. Для кількісної оцінки шорсткості ДСТУ 2409-94 встановлює шість параметрів: Ra, Rz, Rmax, Sm, S, tp. Переважно рекомендується застосовувати параметр Ra – середнє арифметичне відхилення профілю в межах базової довжини, мкм.

Значення параметра Ra вибирають з таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 Позначення параметрів шорсткості

Клас шорсткості	Висота нерівно-стей Rz, мкм	Висота нерівно-стей Rа, мкм	Клас шорсткості	Висота нерівно-стей Rz, мкм	Висота нерівно-стей Rа, мкм	Клас шорсткості	Висота нерівно-стей Rz, мкм	Висота нерівно-стей Rа, мкм
1	320	50	5	20	3,2	9	Rа0,32	0,2
2	160	25	6	Rа 2,5	1,6	10	Rа 0,16	0,1
3	80	12,5	7	Rа 1,25	0,8	11	Rа 0,08	0,05
4	40	6,3	8	Rа 0,63	0,4	12	Rа 0,04	0,003

Значення параметра шорсткості вказується умовним знаком, який передбачений ГОСТ 2.309-79.

Д ля позначення поверхонь, виду обробки яких не встановлено, використовується знак . Шорсткість поверхні, що утворена видаленням шару метала, наприклад, точінням, свердлінням, фрезеруванням, шліфуванням та інші, позначають знаком , а шорсткість поверхні, що утворюється без видалення шару метала, наприклад .

С труктура позначення шорсткості поверхні дана на рисунку 4.1.

При використанні знака без визначення параметра і способу обробки його зображають без полки.

При нанесенні умовних знаків на полі креслення слід витримувати їх розміри: тут h – висота цифр розмірних чисел, Н – (1,5-5)h, товщина лінії – S/2 (рисунок 4.2).

Н а полі креслення знаки шорсткості поверхонь дозволяється розміщати (рисунок 4.3):

• на лініях контуру;

• на виносних лініях (ближче до розмірної лінії); виносну лінію допускається розривати;

• н а поличках ліній-виносок;

якщо не вистачає місця

- на розмірних лініях або їх продовженні;

• на рамці допуску форми.

На лінії невидимого контуру допускається наносити позначення шорсткості тільки в тих випадках, коли від цієї лінії нанесено розмір.

Позначення шорсткості поверхонь, в яких знак шорсткості має полку, розташовують відносно основного надпису креслення так, як показано на рисунку 4.4.

При зображенні виробу з розривом позначення шорсткості наносять тільки на одній частині зображення, по можливості найближче до місця , де вказується розмір.

Розмір шрифту цифр значення параметра шорсткості повинен бути таким самим, як розмір шрифту розмірних чисел на полі креслення.

Якщо шорсткість усіх поверхонь однакова, то її позначення розміщують у правому верхньому куті креслення, а на поле креслення не виносять (рисунок 4.5).

Р озміри і товщина ліній знака в позначенні шорсткості, винесеній в правий кут креслення, повинні приблизно в 1,5 рази бути більшими, ніж у позначеннях, нанесених на зображенні.

Я кщо шорсткість однакова лише для частини поверхонь деталі, то в правому верхньому куті креслення розміщують позначення однакової шорсткості і знак у дужках - “решта”. На полі креслення позначають лише ту шорсткість, яка відрізняється від вказаної (рисунок 4.6, 4.7). У цьому випадку розміри знака, що стоїть у дужках, повинні бути такими ж, як і знаків на полі креслення, а розміри і товщину ліній знака однакової шорсткості беруть у 1,5 рази більшими. Позначення розміщують на такій самій відстані від внутрішньої рамки креслення, як і у попередньому випадку (див. рисунок 4.5).

Я кщо необхідно показати декілька параметрів шорсткості в позначенні шорсткості значення параметрів записують зверху униз в наступному порядку (рисунок4.8):

параметр висоти нерівностей профілю,

параметр кроку нерівностей профілю,

відносна опорна довжина профілю.

Д ля позначення шорсткості поверхонь по контуру деталі використовують допоміжний знак О, діаметр якого 4...5 мм, наприклад: .