
- •1.Електричні кола постійного струму
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Величини електричного кола
- •1.3. Прийняті позначення величин для кола постійного струму
- •1.4. Умовні позначення елементів
- •1.5. Види електричних схем
- •1.6.Структурний аналіз електричних кіл
- •1.7. Види з’єднання резисторів
- •1.8. Існуючі типи задач розрахунку електричних кіл
- •1.9. Закони та формули для електричних кіл постійного струму
- •1.10. Розрахунок електричних кіл постійного струму класичним методом
- •Приклади розв'язку задач
- •1.11. Еквівалентні взаємні перетворення “трикутника” і “зірки”
- •1.12. Побудова потенційних діаграм
- •1.13. Методи розрахунку складних електричних кіл постійного струму
- •1.13.1.Метод контурних струмів
- •1.13.2. Метод суперпозицій
- •1.13.3.Метод вузлових потенціалів
- •1.13.4. Метод еквівалентного генератора (або еквівалентного активного двополюсника)
- •2.Лінійні електричні кола однофазного синусоїдального струму
- •2.1.Змінний струм: основні поняття. Галузі застосування змінного струму
- •2.2. Основні параметри змінного синусоїдального струму
- •2.3.Деякі відомості про комплексні числа
- •2.4. Елементи електричних кіл змінного струму
- •2.5. Способи зображення синусоїдальних величин
- •2.6. Закони Ома і Кірхгофа в комплексній формі
- •2.7. Елементарні кола змінного струму з ідеальними елементами – резистором, котушкою індуктивності та конденсатором. Співвідношення між струмом і напругою
- •2.8. Елементарні кола змінного струму з послідовно з’єднаними ідеальними елементами –резистором, конденсатором, котушкою індуктивності
- •2.9. Побудова векторних діаграм для кола з послідовно з’єднаними елементами
- •2.10. Трикутник напруг і опорів
- •2.11. Електричне коло з паралельним з’єднанням елементів
- •2.12. Побудова векторних діаграм для кола з паралельно з’єднаними елементами
- •2.13. Резонанс струмів
- •2.14. Трикутники струмів і провідності
- •2.15. Потужність в колах змінного струму: активна, реактивна і повна потужності. Трикутник потужності
- •2.16. Коефіцієнт потужності. Засоби компенсації реактивної потужності
- •2.17. Баланс потужностей для кола змінного струму
- •2.18. Змішане з’єднання r, l, c елементів
- •3.Трифазні кола змінного струму
- •3.1. Галузі застосування трифазного змінного струму. Найпростіший трифазний генератор. Система трьох ерс
- •3.2. З’єднання обмоток генератора зіркою і трикутником. Види з’єднання навантажень в трифазному колі
- •3.3. Види навантаження в трифазному колі
- •3.4. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою. Основні поняття
- •3.5. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою при різних видах навантаження
- •3.6. Обрив лінійного проводу
- •3.7.З’єднання споживачів трикутником, симетричне та несиметричне навантаження
- •3.8. Обрив лінійного проводу
- •3.9. Активна , реактивна та повна потужності трифазного кола
- •3.10. Засоби вимірювання активної потужності трифазної системи
- •4. Магнітні кола та їх основні параметри
- •4.1. Магнітні кола: основні поняття
- •4.2. Властивості та характеристики феромагнітних матеріалів
- •4.3. Основні параметри магнітних кіл
- •4.4. Закони Ома і Кірхгофа для магнітних кіл
- •5.Електромагнітні пристрої
- •5.1. Трансформатори
- •5.1.1.Конструкція, параметри та класифікація трансформаторів
- •5.1.2. Класифікація трансформаторів
- •5.1.3. Використання трансформаторів для передачі електроенергії
- •5.1.4. Графічне позначення трансформаторів
- •5.1.5. Принцип дії двообмоточного однофазного трансформатора
- •5.1.6. Енергетичні втрати в трансформаторі. Коефіцієнт корисної дії (ккд) трансформатора
- •5.1.7. Режими роботи трансформатора
- •3). Режим короткого замикання
- •5.1.8. Схема заміщення трансформатора
- •5.1.9. Рівняння електричної рівноваги трансформатора
- •5.1.10. Векторна діаграма трансформатора
- •5.1.11. Робочі характеристики трансформатора
- •5.1.12. Типи і застосування трансформаторів
- •5.1.12.1. Трифазні трансформатори
- •5.1.12.2. Автотрансформатор
- •5.1.12.3.Вимірювальні трансформатори
- •5.2.Трифазний асинхронний електродвигун з короткозамкненим ротором Вступ
- •5.2.1. Конструкція трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.2. Умовне позначення асинхронного двигуна на електричних схемах
- •5.2.3. Принцип дії асинхронного двигуна
- •5.2.4. Пуск трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.5. Реверс двигуна
- •5.2.6. Енергетична діаграма тад та його ккд
- •5.2.7. Реактивна потужність і коефіцієнт потужності двигунів
- •5.2.10. Способи зміни кількості оборотів тад:
- •5.2.11. Робочі характеристики тад
- •5.2.12. Режими роботи тад
- •5.2.13. Гальмування двигуна
- •5.3.Електричні машини постійного струму Вступ
- •5.3.1.Принцип дії машин постійного струму
- •5.3.2.Будова машин постійного струму
- •5.3.3. Ерс якоря генератора
- •5.3.4. Типи генераторів за способом збудження головного магнітного поля
- •5.3.5. Генератори з незалежним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.6. Генератори з паралельним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.7. Генератори послідовного збудження
- •5.3.8. Генератори змішаного збудження
- •5.3.9.Двигуни постійного струму, їх будова та принцип роботи
- •5.3.10. Струм якоря й частота обертання двигуна постійного струму
- •5.3.11. Пуск, зупинка й реверс двигунів постійного струму
- •5.3.12. Двигуни з паралельним збудженням
- •5.3.13. Регулювання частоти обертання шунтових двигунів
- •5.3.14. Двигуни з послідовним збудженням
- •5.3.15. Двигуни зі змішаним збудженням
- •6. Елементна база електронних пристроїв і систем. Принцип дії та характеристики
- •6.1.Електровакуумні прилади
- •6.2. Фотоелектронні прилади
- •1). Фотоелементи, що використовують зовнішній фотоефект
- •2).Фотоелементи, що використовують внутрішній фотоефект
- •6.3. Напівпровідникові елементи
- •6.3.2.Напівпровідникові діоди, їх будова, характеристики
- •6.3.3.Стабілітрон
- •6.3.4.Транзистор
- •6.3.4.1.Біполярний транзистор
- •6.3.4.2.Схеми включення біполярного транзистора
- •6.3.4.3.Вольт-амперні характеристики біполярного транзистора
- •6.3.4.4.Режими роботи біполярного транзистора
- •6.3.5.Тиристор
- •6.3.6.Уніполярні транзистори
- •6.3.6.1. Будова уніполярного транзистора
- •6.3.6.2. Принцип роботи польового транзистора з керуючим р-n- переходом
- •6.3.7. Випрямлячі та їх класифікація
- •6.3.7.1. Однофазний однопівперіодний випрямляч без фільтру, його параметри та зовнішня характеристика
- •6.3.7.2. Мостова схема двопівперіодного однофазного випрямляча без фільтру
- •6.3.7.3. Багатофазні випрямлячі
- •6.3.8. Фільтри
- •6.3.8.1. Ємнісний фільтр
- •6.3.8.2. Індуктивний фільтр
- •6.3.8.3. Складні фільтри
- •6.3.9. Інші електронні перетворювальні пристрої
- •6.4.Електронні пристрої: підсилювачі
- •6.4.1.Однокаскадний підсилювач на біполярному транзисторі з Re – зв’язком
- •6.4.2.Робота підсилювача в динамічному режимі (робочий режим роботи підсилювача)
- •6.4.3.Підсилювачі постійного струму
- •6.4.3.1. Диференціальний підсилювач
- •6.4.3.2. Операційний підсилювач
- •6.5.Імпульсні електронні пристрої
- •6.5.1. Загальні відомості
- •6.5 2. Ключовий режим роботи біполярних транзисторів
- •6.5.3. Мультивібратор
- •6.5.4. Тригер
- •6.5.5. Логічні елементи
- •6.5.5.1. Логічні елементи, їх схематичне позначення. Таблиця істинності
- •6.5.5.2. Найпростіші схеми реалізації логічних елементів
- •Матеріал для самостійної роботи студента
- •1. Нелінійні кола постійного струму
- •1.1.Загальні визначення. Статичний та динамічний опори нелінійних елементів
- •1.2. Графоаналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •1.3. Аналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •2. Електричні кола несинусоїдного струму
- •2.1. Визначення періодичних несинусоїдних струмів та напруг
- •2.2. Розкладання періодичних функцій в ряд Фур'є
- •Література
Матеріал для самостійної роботи студента
1. Нелінійні кола постійного струму
1.1.Загальні визначення. Статичний та динамічний опори нелінійних елементів
Електричне коло є лінійним, якщо воно складається тільки з лінійних елементів. Під лінійними елементами розуміють такі елементи (резистивні опори r, котушки індуктивності L, ємності С), параметри яких не змінюються при зміні в них струму чи напруги на їх затискачах. Вольт-амперні для резисторів, вебер-амперні для котушок та кулон-вольтні для конденсаторів характеристики лінійних елементів зображаються прямими лініями, як показано на рис. 1.1.
Тангенс кута нахилу цих характеристик до осі абсцис пропорційний до, відповідно, опору резистора r, індуктивності L та ємності конденсатора С. Літерою т позначені масштаби відповідних величин. Кола, складені з лінійних елементів, називаються лінійними колами.
Елементи, опір яких значною мірою залежить від струму або напруги на їх затискачах, називають нелінійними елементами, а електричне коло, яке містить хоча б один нелінійний елемент, - нелінійним колом. Вольт-амперна характеристика нелінійного резистивного опору, вебер-амперна - нелінійної індуктивності та кулон-вольтна - нелінійної ємності відображаються кривими лініями (рис.1 .2), які одержують дослідно. Маючи вольт-амперну характеристику нелінійного резистивного опору (рис.1 .2,а), можна визначити його опір при різних струмах (чи напругах). Розрізняють два види опорів нелінійних резистивних елементів: статичний та диференціальний (динамічний).
Статичний резистивний опір - це відношення кінцевих значень напруги й струму нелінійного елемента і визначається з вольт-амперної характеристики за законом Ома, наприклад, для точки А статичний опір rстА = UА/ІА. Значення статичного опору залежить від струму, оскільки він має різне значення при різних значеннях струму. Статичний опір rст пропорційний тангенсові кута α нахилу прямої, проведеної через точки характеристики и (і), що відповідає заданому струмові, й початок координат (точку 0).
Диференціальний (динамічний) опір rд дає змогу судити про відношення приросту напруги й струму в даній точці характеристики: rд = ∆и/ ∆і = dи/ dі. Цей опір пропорційний тангенсові кута β нахилу дотичної до характеристики и(і) в точці, яка відповідає заданому струмові.
Аналогічні судження стосуються нелінійних індуктивностей та ємностей і визначення їх статичних та динамічних параметрів: L, Lд, С, Сд - встановлюються згідно з рис.1.2,б,в. До нелінійних елементів електричних кіл належать різноманітні електронні напівпровідникові прилади, пристрої, які мають котушки зі сталевим осердям, лампи розжарювання, електричні дуги тощо. Сьогодні нелінійні елементи широко застосовуються. Так, за допомогою нелінійних елементів можна здійснювати перетворення змінного струму в постійний, підсилення електричних сигналів, генерування електричних сигналів різної форми, проводити стабілізацію напруги чи струму.
Нелінійні елементи широко використовують в радіотехніці та обчислювальній техніці. Нелінійні елементи бувають керованими та некерованими. Некеровані працюють без впливу керуючого фактора (наприклад, напівпровідникові діоди, термістори та інші). Керовані елементи працюють під впливом керуючих факторів (транзистори, тиристори, електронні лампи тощо).
Некеровані лінійні елементи мають одну вольт-амперну характеристику; керовані - сім'ю характеристик. Параметром цих характеристик є керуючий фактор.
Для нелінійних електричних кіл теж справедливі основні закони електричних кіл, такі, як закон Ома та закони Кірхгофа. Однак розрахунок нелінійних електричних кіл проводити значно важче ніж лінійних кіл. Пояснюється це тим, що, крім струмів і напруг, які треба, як правило, визначити, невідомими є також опори нелінійних елементів, які, своєю чергою, залежать від цих самих струмів та напруг. Сьогодні існує понад десяток різних графоаналітичних та аналітичних методів розрахунку електричних кіл з нелінійними елементами.
Нижче наведемо графоаналітичний метод розрахунку нелінійних кіл, які можуть мати яку завгодно кількість нелінійних та лінійних елементів, які піддаються послідовній трансфігурації схеми й приведенню її до еквівалентного нелінійного опору.