- •1.Електричні кола постійного струму
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Величини електричного кола
- •1.3. Прийняті позначення величин для кола постійного струму
- •1.4. Умовні позначення елементів
- •1.5. Види електричних схем
- •1.6.Структурний аналіз електричних кіл
- •1.7. Види з’єднання резисторів
- •1.8. Існуючі типи задач розрахунку електричних кіл
- •1.9. Закони та формули для електричних кіл постійного струму
- •1.10. Розрахунок електричних кіл постійного струму класичним методом
- •Приклади розв'язку задач
- •1.11. Еквівалентні взаємні перетворення “трикутника” і “зірки”
- •1.12. Побудова потенційних діаграм
- •1.13. Методи розрахунку складних електричних кіл постійного струму
- •1.13.1.Метод контурних струмів
- •1.13.2. Метод суперпозицій
- •1.13.3.Метод вузлових потенціалів
- •1.13.4. Метод еквівалентного генератора (або еквівалентного активного двополюсника)
- •2.Лінійні електричні кола однофазного синусоїдального струму
- •2.1.Змінний струм: основні поняття. Галузі застосування змінного струму
- •2.2. Основні параметри змінного синусоїдального струму
- •2.3.Деякі відомості про комплексні числа
- •2.4. Елементи електричних кіл змінного струму
- •2.5. Способи зображення синусоїдальних величин
- •2.6. Закони Ома і Кірхгофа в комплексній формі
- •2.7. Елементарні кола змінного струму з ідеальними елементами – резистором, котушкою індуктивності та конденсатором. Співвідношення між струмом і напругою
- •2.8. Елементарні кола змінного струму з послідовно з’єднаними ідеальними елементами –резистором, конденсатором, котушкою індуктивності
- •2.9. Побудова векторних діаграм для кола з послідовно з’єднаними елементами
- •2.10. Трикутник напруг і опорів
- •2.11. Електричне коло з паралельним з’єднанням елементів
- •2.12. Побудова векторних діаграм для кола з паралельно з’єднаними елементами
- •2.13. Резонанс струмів
- •2.14. Трикутники струмів і провідності
- •2.15. Потужність в колах змінного струму: активна, реактивна і повна потужності. Трикутник потужності
- •2.16. Коефіцієнт потужності. Засоби компенсації реактивної потужності
- •2.17. Баланс потужностей для кола змінного струму
- •2.18. Змішане з’єднання r, l, c елементів
- •3.Трифазні кола змінного струму
- •3.1. Галузі застосування трифазного змінного струму. Найпростіший трифазний генератор. Система трьох ерс
- •3.2. З’єднання обмоток генератора зіркою і трикутником. Види з’єднання навантажень в трифазному колі
- •3.3. Види навантаження в трифазному колі
- •3.4. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою. Основні поняття
- •3.5. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою при різних видах навантаження
- •3.6. Обрив лінійного проводу
- •3.7.З’єднання споживачів трикутником, симетричне та несиметричне навантаження
- •3.8. Обрив лінійного проводу
- •3.9. Активна , реактивна та повна потужності трифазного кола
- •3.10. Засоби вимірювання активної потужності трифазної системи
- •4. Магнітні кола та їх основні параметри
- •4.1. Магнітні кола: основні поняття
- •4.2. Властивості та характеристики феромагнітних матеріалів
- •4.3. Основні параметри магнітних кіл
- •4.4. Закони Ома і Кірхгофа для магнітних кіл
- •5.Електромагнітні пристрої
- •5.1. Трансформатори
- •5.1.1.Конструкція, параметри та класифікація трансформаторів
- •5.1.2. Класифікація трансформаторів
- •5.1.3. Використання трансформаторів для передачі електроенергії
- •5.1.4. Графічне позначення трансформаторів
- •5.1.5. Принцип дії двообмоточного однофазного трансформатора
- •5.1.6. Енергетичні втрати в трансформаторі. Коефіцієнт корисної дії (ккд) трансформатора
- •5.1.7. Режими роботи трансформатора
- •3). Режим короткого замикання
- •5.1.8. Схема заміщення трансформатора
- •5.1.9. Рівняння електричної рівноваги трансформатора
- •5.1.10. Векторна діаграма трансформатора
- •5.1.11. Робочі характеристики трансформатора
- •5.1.12. Типи і застосування трансформаторів
- •5.1.12.1. Трифазні трансформатори
- •5.1.12.2. Автотрансформатор
- •5.1.12.3.Вимірювальні трансформатори
- •5.2.Трифазний асинхронний електродвигун з короткозамкненим ротором Вступ
- •5.2.1. Конструкція трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.2. Умовне позначення асинхронного двигуна на електричних схемах
- •5.2.3. Принцип дії асинхронного двигуна
- •5.2.4. Пуск трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.5. Реверс двигуна
- •5.2.6. Енергетична діаграма тад та його ккд
- •5.2.7. Реактивна потужність і коефіцієнт потужності двигунів
- •5.2.10. Способи зміни кількості оборотів тад:
- •5.2.11. Робочі характеристики тад
- •5.2.12. Режими роботи тад
- •5.2.13. Гальмування двигуна
- •5.3.Електричні машини постійного струму Вступ
- •5.3.1.Принцип дії машин постійного струму
- •5.3.2.Будова машин постійного струму
- •5.3.3. Ерс якоря генератора
- •5.3.4. Типи генераторів за способом збудження головного магнітного поля
- •5.3.5. Генератори з незалежним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.6. Генератори з паралельним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.7. Генератори послідовного збудження
- •5.3.8. Генератори змішаного збудження
- •5.3.9.Двигуни постійного струму, їх будова та принцип роботи
- •5.3.10. Струм якоря й частота обертання двигуна постійного струму
- •5.3.11. Пуск, зупинка й реверс двигунів постійного струму
- •5.3.12. Двигуни з паралельним збудженням
- •5.3.13. Регулювання частоти обертання шунтових двигунів
- •5.3.14. Двигуни з послідовним збудженням
- •5.3.15. Двигуни зі змішаним збудженням
- •6. Елементна база електронних пристроїв і систем. Принцип дії та характеристики
- •6.1.Електровакуумні прилади
- •6.2. Фотоелектронні прилади
- •1). Фотоелементи, що використовують зовнішній фотоефект
- •2).Фотоелементи, що використовують внутрішній фотоефект
- •6.3. Напівпровідникові елементи
- •6.3.2.Напівпровідникові діоди, їх будова, характеристики
- •6.3.3.Стабілітрон
- •6.3.4.Транзистор
- •6.3.4.1.Біполярний транзистор
- •6.3.4.2.Схеми включення біполярного транзистора
- •6.3.4.3.Вольт-амперні характеристики біполярного транзистора
- •6.3.4.4.Режими роботи біполярного транзистора
- •6.3.5.Тиристор
- •6.3.6.Уніполярні транзистори
- •6.3.6.1. Будова уніполярного транзистора
- •6.3.6.2. Принцип роботи польового транзистора з керуючим р-n- переходом
- •6.3.7. Випрямлячі та їх класифікація
- •6.3.7.1. Однофазний однопівперіодний випрямляч без фільтру, його параметри та зовнішня характеристика
- •6.3.7.2. Мостова схема двопівперіодного однофазного випрямляча без фільтру
- •6.3.7.3. Багатофазні випрямлячі
- •6.3.8. Фільтри
- •6.3.8.1. Ємнісний фільтр
- •6.3.8.2. Індуктивний фільтр
- •6.3.8.3. Складні фільтри
- •6.3.9. Інші електронні перетворювальні пристрої
- •6.4.Електронні пристрої: підсилювачі
- •6.4.1.Однокаскадний підсилювач на біполярному транзисторі з Re – зв’язком
- •6.4.2.Робота підсилювача в динамічному режимі (робочий режим роботи підсилювача)
- •6.4.3.Підсилювачі постійного струму
- •6.4.3.1. Диференціальний підсилювач
- •6.4.3.2. Операційний підсилювач
- •6.5.Імпульсні електронні пристрої
- •6.5.1. Загальні відомості
- •6.5 2. Ключовий режим роботи біполярних транзисторів
- •6.5.3. Мультивібратор
- •6.5.4. Тригер
- •6.5.5. Логічні елементи
- •6.5.5.1. Логічні елементи, їх схематичне позначення. Таблиця істинності
- •6.5.5.2. Найпростіші схеми реалізації логічних елементів
- •Матеріал для самостійної роботи студента
- •1. Нелінійні кола постійного струму
- •1.1.Загальні визначення. Статичний та динамічний опори нелінійних елементів
- •1.2. Графоаналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •1.3. Аналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •2. Електричні кола несинусоїдного струму
- •2.1. Визначення періодичних несинусоїдних струмів та напруг
- •2.2. Розкладання періодичних функцій в ряд Фур'є
- •Література
5.3.3. Ерс якоря генератора
Обмотка якоря складається з окремих секцій, з’єднаних послідовно. Кінець останньої секції з’єднаний з початком першої і створюють кільцеве з’єднання. Секції підключені до колекторних пластин, на які з протилежних сторін накладені щітки. Ці щітки розділяють обмотку якоря на дві однакові частини, які створюють паралельний шлях для струму якоря (рис.5.31). Один паралельний шлях позначимо α = 1. Інша кількість пар щіток на колекторі утворює 2α паралельних шляхів.
В ідповідно до закону електромагнітної індукції ЕРС однієї сторони, гілка якої знаходиться під одним полюсом, становить:
Eв=Вlv.
Запишемо лінійну швидкість v через кутову ω:
v = ωR,
де R – радіус якоря машини, який визначається через довжину поверхні якоря; πR =рτ, де р – кількість пар полюсів, τ – лінійна довжина поверхні одного полюса (ширина полюса).
Тепер лінійна швидкість становить: .
ЕРС однієї сторони гілки визначається:
.
Добуток довжини гілки (l) на ширину полюса τ становить площу полюса: S = l·τ . Добуток індукції В полюса на його площу S становить величину магнітного потоку Ф: Ф = В S. З урахуванням вище наведених рівнянь ЕРС однієї сторони гілки становить:
.
Обмотка якоря складається з N витків. Сторони витків знаходяться під протилежними полюсами. Тому ЕРС на виводах обмотки якоря необхідно визначати :
.
Підставляючи в останню формулу вираз для Ев, одержуємо наступну формулу для ЕРС якоря:
.
Позначивши , отримуємо: , де ke - конструктивний параметр, який для окремих машин має стале значення. Цей коефіцієнт враховує кількість пар полюсів, кількість витків обмотки якоря та кількість паралельних гілок обмотки якоря.
Враховуючи, що , n – частота обертання якоря за хвилину, отримуємо:
.
Так як - це конструктивна стала для даної машини величина, то одержимо просту і важливу формулу для ЕРС машини постійного струму: .
Як видно з останньої формули, ЕРС генератора прямо пропорційна конструктивному коефіцієнту, магнітному потоку та швидкості обертання якоря.
5.3.4. Типи генераторів за способом збудження головного магнітного поля
5.3.5. Генератори з незалежним збудженням. Основні характеристики
Головний магнітний потік генератора незалежного збудження утворюється обмоткою збудження, розташованою на головних полюсах машини. Ця обмотка живиться від стороннього джерела електричної енергії.
Основними характеристиками генераторів постійного струму є
характеристика холостого ходу, зовнішня і регулювальна. Ці характеристики можуть бути одержані як розрахунково, так і дослідно.
Характеристика холостого ходу Е(ізб) - це залежність ЕРС від струму
збудження під час роботи генератора в холостому режимі (споживач вимкнений, І = 0) при n=nном = const.
При холостому ході генератора незалежного збудження магнітний потік Ф, а тим самим і ЕРС є функціями струму збудження ізб: Ф = f1 (ізб),
Е = СеnФ = Сеnf1( ізб) = f 2 (ізб). Якщо змінюється напрям струму збудження,
змінюється і напрям магнітного потоку Ф, і відповідно напрям ЕРС.
Характеристика холостого ходу генератора незалежного збудження показана
на рис. 5.33.
З няття цієї характеристики доцільно починати з максимального струму збудження - точки а кривої, що відповідає напрузі (1,15÷1,25) Uн. Якщо
зменшується ізб, напруга зменшується по (1) а-б характеристики. Якщо ізб = 0, генератор розвиває ЕРС Е0 = (0,02÷0,05) Ен за рахунок залишкового магнітного поля ΔФ = (0,02 - 0,05)Фн. При зміні знака струму збудження змінюється напрям ЕРС. Процес буде проходити далі по спадаючій частині характеристики - до точки б. При зменшенні струму збудження за абсолютним значенням процес піде по кривій (2) з точки б до точки а.
За розрахункову приймають середню характеристику 3 (пунктирна лінія), розташовану між характеристиками 1 і 2. Точку "А" в області насичення, яка відповідає номінальним даним генератора, вибирають на "коліні" характеристики холостого ходу. Вибирати точку "А" в області великого насичення феромагнітного матеріалу з метою підвищення ЕРС недоцільно, тому що це призводить до значного збільшення струму ізб, потужності й габаритів обмотки збудження.
Як видно із характеристики холостого ходу, ЕРС (чи напругу на клемах
генератора) машин незалежного збудження можна змінювати в широких межах від - Е до +Е, змінюючи значення та напрям струму збудження регулювальним реостатом Rр та перемиканням обмотки збудження.
Зовнішня характеристика U(I) генератора - це залежність напруги на
затискачах генератора від струму навантаження при ізб.0 = ізб.н, n = nн = сопst.
Залежність U(I) може бути одержана на основі другого закону Кірхгофа для кола якоря генератора:
(12.1),
де Ія – струм якоря, що дорівнює струму І споживача, rя - повний опір якоря, в я кий входять: опір самої обмотки якоря, щіткового контакту, обмотки
додаткових полюсів і компенсаційної обмотки (при її наявності).
Якщо в генераторах незалежного збудження знехтувати реакцією якоря й не змінювати струм збудження ізб. = const, то будемо мати, що Ф = сопst та
Е = сопst. За цих умов зовнішня характеристика (12.1) U(Iя ) є прямою лінією
(1) (рис. 5.34,а): в режимі холостого ходу Rн=> ∞, І = 0, U= Uхх = Е, а при
навантаженні напруга на його клемах зменшиться на величину падіння напруги в якорі самого генератора
Внаслідок реакції якоря магнітний потік і ЕРС теж дещо зменшуються при збільшенні навантаження, тому зовнішня характеристика одержується
не прямолінійною (крива 2, рис. 5.34, а). Для отримання номінальної напруги при номінальному навантаженні (І = Ін) необхідно встановити при холостому ході напругу , вищу від номінальної на
Зміна напруги генератора визначається співвідношенням:
і є порівняно невеликою й становить приблизно 5-10 %.
Регулювальна характеристика (рис. 5.34,б) є залежністю струму збудження від струму навантаження при та . Вона показує, як необхідно змінювати струм збудження, щоб підтримувати напругу на затискачах генератора постійною.
Як видно із співвідношення (12.1), при навантаженні генератора збільшується падіння напруги в самому генераторі ( ), внаслідок чого зменшується напруга на його клемах. Для підтримання її незмінною необхідно збільшувати струм збудження і тим самим збільшувати ЕРС і відповідно U.
Регулювальна характеристика нелінійна, що пояснюється нелінійністю
зовнішньої характеристики та характеристики холостого ходу.
Перевагою генераторів незалежного збудження є можливість змінювати напругу на їх клемах в широких межах від – Umax до + Umax. До недоліків належить необхідність стороннього джерела електричної енергії для живлення обмотки збудження.
Генератори з незалежним збудження використовують тільки при великих потужностях, а також при малій потужності, але низькій напрузі.