
- •1.Електричні кола постійного струму
- •1.1. Основні поняття
- •1.2. Величини електричного кола
- •1.3. Прийняті позначення величин для кола постійного струму
- •1.4. Умовні позначення елементів
- •1.5. Види електричних схем
- •1.6.Структурний аналіз електричних кіл
- •1.7. Види з’єднання резисторів
- •1.8. Існуючі типи задач розрахунку електричних кіл
- •1.9. Закони та формули для електричних кіл постійного струму
- •1.10. Розрахунок електричних кіл постійного струму класичним методом
- •Приклади розв'язку задач
- •1.11. Еквівалентні взаємні перетворення “трикутника” і “зірки”
- •1.12. Побудова потенційних діаграм
- •1.13. Методи розрахунку складних електричних кіл постійного струму
- •1.13.1.Метод контурних струмів
- •1.13.2. Метод суперпозицій
- •1.13.3.Метод вузлових потенціалів
- •1.13.4. Метод еквівалентного генератора (або еквівалентного активного двополюсника)
- •2.Лінійні електричні кола однофазного синусоїдального струму
- •2.1.Змінний струм: основні поняття. Галузі застосування змінного струму
- •2.2. Основні параметри змінного синусоїдального струму
- •2.3.Деякі відомості про комплексні числа
- •2.4. Елементи електричних кіл змінного струму
- •2.5. Способи зображення синусоїдальних величин
- •2.6. Закони Ома і Кірхгофа в комплексній формі
- •2.7. Елементарні кола змінного струму з ідеальними елементами – резистором, котушкою індуктивності та конденсатором. Співвідношення між струмом і напругою
- •2.8. Елементарні кола змінного струму з послідовно з’єднаними ідеальними елементами –резистором, конденсатором, котушкою індуктивності
- •2.9. Побудова векторних діаграм для кола з послідовно з’єднаними елементами
- •2.10. Трикутник напруг і опорів
- •2.11. Електричне коло з паралельним з’єднанням елементів
- •2.12. Побудова векторних діаграм для кола з паралельно з’єднаними елементами
- •2.13. Резонанс струмів
- •2.14. Трикутники струмів і провідності
- •2.15. Потужність в колах змінного струму: активна, реактивна і повна потужності. Трикутник потужності
- •2.16. Коефіцієнт потужності. Засоби компенсації реактивної потужності
- •2.17. Баланс потужностей для кола змінного струму
- •2.18. Змішане з’єднання r, l, c елементів
- •3.Трифазні кола змінного струму
- •3.1. Галузі застосування трифазного змінного струму. Найпростіший трифазний генератор. Система трьох ерс
- •3.2. З’єднання обмоток генератора зіркою і трикутником. Види з’єднання навантажень в трифазному колі
- •3.3. Види навантаження в трифазному колі
- •3.4. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою. Основні поняття
- •3.5. З’єднання фаз джерела й приймача зіркою при різних видах навантаження
- •3.6. Обрив лінійного проводу
- •3.7.З’єднання споживачів трикутником, симетричне та несиметричне навантаження
- •3.8. Обрив лінійного проводу
- •3.9. Активна , реактивна та повна потужності трифазного кола
- •3.10. Засоби вимірювання активної потужності трифазної системи
- •4. Магнітні кола та їх основні параметри
- •4.1. Магнітні кола: основні поняття
- •4.2. Властивості та характеристики феромагнітних матеріалів
- •4.3. Основні параметри магнітних кіл
- •4.4. Закони Ома і Кірхгофа для магнітних кіл
- •5.Електромагнітні пристрої
- •5.1. Трансформатори
- •5.1.1.Конструкція, параметри та класифікація трансформаторів
- •5.1.2. Класифікація трансформаторів
- •5.1.3. Використання трансформаторів для передачі електроенергії
- •5.1.4. Графічне позначення трансформаторів
- •5.1.5. Принцип дії двообмоточного однофазного трансформатора
- •5.1.6. Енергетичні втрати в трансформаторі. Коефіцієнт корисної дії (ккд) трансформатора
- •5.1.7. Режими роботи трансформатора
- •3). Режим короткого замикання
- •5.1.8. Схема заміщення трансформатора
- •5.1.9. Рівняння електричної рівноваги трансформатора
- •5.1.10. Векторна діаграма трансформатора
- •5.1.11. Робочі характеристики трансформатора
- •5.1.12. Типи і застосування трансформаторів
- •5.1.12.1. Трифазні трансформатори
- •5.1.12.2. Автотрансформатор
- •5.1.12.3.Вимірювальні трансформатори
- •5.2.Трифазний асинхронний електродвигун з короткозамкненим ротором Вступ
- •5.2.1. Конструкція трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.2. Умовне позначення асинхронного двигуна на електричних схемах
- •5.2.3. Принцип дії асинхронного двигуна
- •5.2.4. Пуск трифазного асинхронного двигуна
- •5.2.5. Реверс двигуна
- •5.2.6. Енергетична діаграма тад та його ккд
- •5.2.7. Реактивна потужність і коефіцієнт потужності двигунів
- •5.2.10. Способи зміни кількості оборотів тад:
- •5.2.11. Робочі характеристики тад
- •5.2.12. Режими роботи тад
- •5.2.13. Гальмування двигуна
- •5.3.Електричні машини постійного струму Вступ
- •5.3.1.Принцип дії машин постійного струму
- •5.3.2.Будова машин постійного струму
- •5.3.3. Ерс якоря генератора
- •5.3.4. Типи генераторів за способом збудження головного магнітного поля
- •5.3.5. Генератори з незалежним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.6. Генератори з паралельним збудженням. Основні характеристики
- •5.3.7. Генератори послідовного збудження
- •5.3.8. Генератори змішаного збудження
- •5.3.9.Двигуни постійного струму, їх будова та принцип роботи
- •5.3.10. Струм якоря й частота обертання двигуна постійного струму
- •5.3.11. Пуск, зупинка й реверс двигунів постійного струму
- •5.3.12. Двигуни з паралельним збудженням
- •5.3.13. Регулювання частоти обертання шунтових двигунів
- •5.3.14. Двигуни з послідовним збудженням
- •5.3.15. Двигуни зі змішаним збудженням
- •6. Елементна база електронних пристроїв і систем. Принцип дії та характеристики
- •6.1.Електровакуумні прилади
- •6.2. Фотоелектронні прилади
- •1). Фотоелементи, що використовують зовнішній фотоефект
- •2).Фотоелементи, що використовують внутрішній фотоефект
- •6.3. Напівпровідникові елементи
- •6.3.2.Напівпровідникові діоди, їх будова, характеристики
- •6.3.3.Стабілітрон
- •6.3.4.Транзистор
- •6.3.4.1.Біполярний транзистор
- •6.3.4.2.Схеми включення біполярного транзистора
- •6.3.4.3.Вольт-амперні характеристики біполярного транзистора
- •6.3.4.4.Режими роботи біполярного транзистора
- •6.3.5.Тиристор
- •6.3.6.Уніполярні транзистори
- •6.3.6.1. Будова уніполярного транзистора
- •6.3.6.2. Принцип роботи польового транзистора з керуючим р-n- переходом
- •6.3.7. Випрямлячі та їх класифікація
- •6.3.7.1. Однофазний однопівперіодний випрямляч без фільтру, його параметри та зовнішня характеристика
- •6.3.7.2. Мостова схема двопівперіодного однофазного випрямляча без фільтру
- •6.3.7.3. Багатофазні випрямлячі
- •6.3.8. Фільтри
- •6.3.8.1. Ємнісний фільтр
- •6.3.8.2. Індуктивний фільтр
- •6.3.8.3. Складні фільтри
- •6.3.9. Інші електронні перетворювальні пристрої
- •6.4.Електронні пристрої: підсилювачі
- •6.4.1.Однокаскадний підсилювач на біполярному транзисторі з Re – зв’язком
- •6.4.2.Робота підсилювача в динамічному режимі (робочий режим роботи підсилювача)
- •6.4.3.Підсилювачі постійного струму
- •6.4.3.1. Диференціальний підсилювач
- •6.4.3.2. Операційний підсилювач
- •6.5.Імпульсні електронні пристрої
- •6.5.1. Загальні відомості
- •6.5 2. Ключовий режим роботи біполярних транзисторів
- •6.5.3. Мультивібратор
- •6.5.4. Тригер
- •6.5.5. Логічні елементи
- •6.5.5.1. Логічні елементи, їх схематичне позначення. Таблиця істинності
- •6.5.5.2. Найпростіші схеми реалізації логічних елементів
- •Матеріал для самостійної роботи студента
- •1. Нелінійні кола постійного струму
- •1.1.Загальні визначення. Статичний та динамічний опори нелінійних елементів
- •1.2. Графоаналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •1.3. Аналітичний метод розрахунку нелінійних кіл
- •2. Електричні кола несинусоїдного струму
- •2.1. Визначення періодичних несинусоїдних струмів та напруг
- •2.2. Розкладання періодичних функцій в ряд Фур'є
- •Література
5.1.2. Класифікація трансформаторів
Трансформатори класифікують за наступними ознаками:
1)за призначенням: на силові загального застосування, силові спеціального застосування ( зварювальні – в ньому є спеціальний пристрій, за допомогою якого можна регулювати напругу, нагрівальні і ін.), імпульсні (для перетворення амплітуди імпульсів), вимірювальні (для вимірювання величини струму або напруги) і т д. ;
2)за кількістю фаз, що трансформуються – на однофазні і трифазні;
3)за кількістю обмоток на фазу – на двообмоточні, триобмоточні, багатообмоточні;
4)по виду охолодження – з повітряним (сухі трансформатори) і масляним (масляні трансформатори - потужні) охолодженням;
5)за формою магнітопроводу – на стрижневі , броньові та ін.
5.1.3. Використання трансформаторів для передачі електроенергії
Відомо, що передача електроенергії на дальні відстані здійснюється при високій напрузі (до 500 кВ і більше).Чим вища напруга U, тим, при незмінному значенні потужності S, що передається, менший струм
I = S / U, завдяки чому значно зменшуються втрати енергії в електричних лініях і витрати металу на виготовлення проводів. Для збільшення напруги в місці виробництва електричної енергії – на електростанціях – встановлюються підвищувальні трансформатори, які підвищують напругу до необхідного значення, а на кінці лінії електропередачі встановлюються знижувальні трансформатори, які, навпаки, знижують напругу до необхідного рівня.
Електрична енергія вигідно відрізняється від всіх інших видів енергії, що її можна порівняно легко трансформувати на великі відстані по проводах. При передачі електричної енергії від джерела до споживача в лініях електропередач проходить струм. Відбуваються втрати електричної енергії у провідниках на виділення джоулевого тепла, яке пропорційне квадрату сили струму і опору лінії. Ці втрати можна зробити мінімальними зменшенням опору проводів або сили струму в лінії електропередач. Зменшення опору можна було б досягти збільшенням поперечного перерізу проводів. Але це призвело б до значних витрат металу, громіздкості ліній електропередач. Економічно вигідним є зниження сили струму (або: підвищення напруги) за допомогою трансформаторів. Підвищення напруги у процесі передачі електроенергії та зменшення її для використання споживачем здійснюється трифазними трансформаторами (рис. 5.1).
Структурна схема передачі електроенергії:
де: ЛЕП - лінія електропередач, СП- споживач, ТРПВ – підвищувальний, ТРПН – трансформатор понижувальний.
Якщо електростанція виробляє напругу 20кВ, то підвищувальний трифазний трансформатор підвищує цю напругу до 400-500кВ, а перший понижуючий знижує цю напругу до 6-10кВ, другий с6-10кВ до 220В.
Сумарний ККД передачі електроенергії складає близько 70% і визначається добутком коефіцієнтів кожного трансформатора: ηΣ = η1 η2 η3.
5.1.4. Графічне позначення трансформаторів
а) однофазний двообмоточний – рисунки 5.2 ( 1-3);
б)трифазний – рисунки 5.2 (4-6).
5.1.5. Принцип дії двообмоточного однофазного трансформатора
На рис. 5.3 наведено будову двообмоткового трансформатора.
О
бмотка
з кількістю витків w1
є первинною, а з w2
– вторинною. До затискачів первинної
обмотки підводиться електрична енергія,
а до затискачів вторинної обмотки
підключається споживач з опором
.
Дія трансформатора основана на явищі електромагнітної індукції. Струм, що протікає в первинній обмотці, створює в магнітопроводі МРС (І1w1), яка приводить до виникнення магнітного потоку Ф1. Силові лінії цього потоку в основному замикаються по сталевому магнітопроводі (Ф1t) і частково повітрям, утворюючи потік розсіяння Фр1. Змінний магнітний потік Ф1, зчеплений з обома обмотками, створює: в первинній обмотці ЕРС самоіндукції е1 , в другій обмотці - ЕРС взаємоіндукції е2. Тому вторинна обмотка може розглядатися як джерело змінної напруги. Якщо до вторинної обмотки підключити навантаження, то у колі вторинної обмотки почне протікати струм І2. Цей струм, в свою чергу, створює в магнітопроводі МРС (І2w2), яка приведе до виникнення магнітного потоку Ф2, який замикається в основному по магнітопроводі (Ф2t ), і частково повітрям - це потік розсіювання Фр2. Потоки Ф1t і Ф2t створюють в магнітопроводі результуючий потік Ф (Ф = Ф1t±Ф2t, де “±” залежить від взаємної орієнтації магнітних потоків Ф1t і Ф2t в магнітопроводі). Результуючий потік Ф називається основним або робочим потоком трансформатора.
Потоки розсіювання Фр1 і Фр2 при належному правильному розташуванні обмоток і досконалій технології виготовлення трансформаторів не перевищують 0,25% від основного магнітного потоку Ф. Опори обмоток складають величину не більшу за декілька Ом. Тому роботу трансформатора можна розглядати в ідеалізованому режимі, тобто приймати, що активні опори обмоток та індуктивності розсіювання дорівнюють нулю.
ЕРС, що індукується основним магнітним потоком у первинній і вторинній обмотках:
Ці ЕРС збігаються за фазою та відстають від потоку на π/2.
Діючі значення ЕРС визначаються за рівняннями трансформаторної ЕРС, тобто
Коефіцієнт
трансформації
:
а) k тр = n21 = U20 / U10 = е2/е1= І1/І2 = w2/w1 – для підвищувального трансформатора;
б) k тр = n12 = U10 / U20 = е1/е2= І2/І1 = w1/w2 – для понижуючого.
Із цього випливає, що трансформатор підвищує напругу і разом з тим знижує струм (та навпаки).