15 Разів. В той же час втрати врожаю, наприклад в сша зросли

вдвічі. За рік на Землі в ґрунти вноситься понад 500 млн. т мінеральних

добрив та близько 4 млн. т пестицидів. Більша частина з них

потрапляє в поверхневі та підземні води

У боротьбі з бур'янами пріоритет хімічним методам боротьби надано абсолютно необґрунтовано. Часто доходить до парадоксів. Скажімо, обов'язковим агротехнічним заходом при вирощуванні зернових за інтенсивною технологією в рекомендаціях та інструкціях вважається застосування гербіцидів. І це при тому, що озима пшениця, інші зернові самі біологічно здатні пригнітити бур'яни.

Хімізація сільського господарства веде до пересичення продуктів харчування шкідливими та небезпечними для здоров'я людини речовинами, а також до виведення стійких до дії отрутохімікатів шкідливих видів тварин (наприклад, колорадський жук, пацюки), знищує ґрунтову фауну, що негативно впливає на урожайність сільськогосподарських культур і на довкілля вцілому.

Вплив тваринництва. Стоки тваринницьких ферм потужне джерело забруднення довкілля органічними відходами (продуктами гниття та розкладу екскрементів та забрудненими рідкими стоками. Особливо негативно вони впливають на відкриті водойми та підземні води.

Вплив меліорації. Надзвичайно великої шкоди завдає непродумане зрошення ґрунтів, внаслідок якого засолюються великі площі зрошуваних сільськогосподарських угідь. Засолення грунтів приводить до втрати ними родючості, а досить часто до запустелювання.

Деградація грунтів вимагає негайних заходів спрямованих на екологізацію сільськогосподарського виробництва, а саме:

• ретельний підбір, нормування кількості і співвідношення видів добрив,

визначення та додержання строків їх внесення, правильне їх зберігання;

• компостування гною з наступним використанням його як добрива;

• обробка легких фунтів безвідвальним знаряддям, зниження маси

сільськогосподарських машин;

• широке використання біологічних методів захисту рослин;

• створення пестицидів, які б швидко розкладались з утворенням безпечних речовин.

Внесок транспорту в забруднення довкілля

Транспортні засоби є одним з найбільших забруднювачів довкілля. У викидах автомобільного транспорту міститься оксид вуглецю (СО), оксиди азоту (токсичність в 10 раз вища за токсичність СО;), пари палива, які викидаються з двигунів, свинець, бензпірен і ще ряд інших надзвичайно небезпечних для довкілля забруднювачів. Всього у вихлопних газах автомобілів міститься близько 200 шкідливих компонентів.

При спалюванні 1 кг етильованого бензину в повітря у вигляді аерозольних частинок потрапляє близько 1 г свинцю. Саме автотранспорт є головним джерелом його надходження в довкілля. Наявність в крові навіть незначної кількості свинцю приводить до тяжких захворювань, перезбудження, інтелектуальної відсталості, агресивності, неуважності, глухоти, затримки росту. В Західних країнах та Японії практично вилучено з використання етильований бензин.

Виявляється, що основна частина нафтопродуктів — 60%, які зараз знаходяться в океані, виносяться туди з річковим стоком. Вони потрапляють в воду при їх безпосередньому зливанні, заміні та інших процедурах, а також зі стічними водами. Решта, майже 40% нафтопродуктів потрапляє в океанічні і морські води внаслідок звичайних розвантажувально-завантажувальних робіт, зливів промивних вод з танків танкерів. І лише незначна частина нафтопродуктів потрапляє у воду внаслідок аварій з нафтоналивними суднами.

Транспорт є причиною шумового забруднення довкілля. Шум може бути причиною серцево-судинних захворювань, виразок шлунково - кишкового тракту, стресів. Аеродинаміка сучасних транспортних засобів і система шумопридушення в їх двигунах досконалі. Основне джерело транспортного шуму — шум коліс від тертя об полотно дороги. Хоча шум сучасних автотранспортних засобів помірний, але зважаючи на збільшенням числа автомобілів в світі шумова ситуація продовжує погіршуватись.

Допустима санітарна норма шуму 80дБ, фізіологічний больовий

поріг сприйняття шуму 140 дБ. Рівень шуму (в дБ): міська кімната до 40; вулиця з спокійним рухом - 50; робочий фон у закладі - 70 - 80; метро, автобуси 80 - 90; вантажівки, поїзди - 90 - 100,

пневматичний молоток - 120 - 130.

Трубопровідний транспорт є джерелом небезпечних аварій зокрема проливів нафти, протічок газу. Наслідками можуть бути забруднення великих територій, вибухи, пожежі.

Сучасні лінії електропередач (ЛЕП) під напругою 500 кВ передають потужності до 1 млн. кВт. Навколо ЛЕП, як і навколо любого працюючого

електроприладу, виникає електромагнітне поле. Чим вища напруга в мережі, чим більші струми проходять в ній, тим електромагнітне поле потужніше. Доведено, що тривала дія на живі організми електромагнітних полів викликає негативні наслідки. Сильні високовольтні поля приводять до зміни гормональної картини в крові, втрати маси, змін в роботі серця, виникнення хромосомних аномалій. На молекулярному рівні під їх впливом спостерігається посилений рух молекул в тілах живих організмів. В результаті цього відбувається розігрів тіла зсередини.

Зниження шкідливого впливу транспорту на середовище людини стало однією з найважливіших задач сучасності. Основні шляхи і методи досягнення цього:

• розробка більш безпечного, з екологічної точки зору, пального чи

перехід транспорту на інші енергоджерела;

• допалювання і очищення викидів транспорту;

• пошук нових підходів до конструювання двигунів та їх удосконалення;

• створення нових транспортних засобів;

• заміна одних транспортних засобів іншими того ж типу або інших типів

(наприклад, автобуси — тролейбусами);

• пасивний і активний захист від шуму, електромагнітних полів.