Закон толерантності

Життєвість організмів характеризується екологічним мінімумом і

максимумом , або лімітуючих факторів може бути не лише нестача, але і надлишок (тепло, світло, вода, поживні речовини). Діапазон між цими двома величинами називається екологічною толерантністю.

Це критерій виживання і розмноження окремих видів в даному середовищі. Більшість видів пристосовані не до визначних величин даного фактора впливу, а до меж його змін в природі. Закон толерантності виражає стійкість живих організмів до дії факторів середовища.

Ю. Одум наводить ряд положень, які доповнюють закон толерантності:

1. Організми можуть мати широкий діапазон толерантності стосовно одного фактора і вузький стосовно іншого.

2. Організм з широким діапазоном толерантності до всіх факторів, як правило вирізняється великою розповсюдженістю в природі.

3. Якщо умови за яким фактори не оптимальні для виду, то можна звузити і діапазон толерантності до інших екологічних факторів.

4. В природі організми дужу часто потрапляють в умови, які не відповідають оптимальному значенню того чи іншого фактора, виявленого в лабораторії і тоді в ролі комплектуючого виступає якийсь інший фактор. Наприклад, деякі тропічні орхідеї при охолодженні краще ростуть в умовах яскравого сонячного освітлення. Як відомо, в природі вони полюбляють замінені водоймища, оскільки не переносять прямого сонячного опромінення.

5. Період розмноження організмів є звичайно критичним. У цей час чимало факторів стає лімітуючими. Межі толерантності для особин, які розмножуються з насіння, яєць, ембріонів звичайно вужчі, ніж для дорослих рослин чи тварин. Наприклад сіянці з розсаднику бояться як заморозку, так і перегріву, для дорослого дерева чи куща ці температури крайності не є шкідливими. Кислі дощі, як свідчать дані канадських вчених, є шкідливими для ембріонів багатьох видів риб, тоді як дорослі особини переносять значне підкислення води.

Ф. Швердтфегер (1963) згрупував основні фактори середовища так:

1) специфічні для кожного виду і організму;

2) тривалі в часі, оскільки кожний організм проводить все життя в середовищі;

3) взаємні – як середовище впливає на організм, так і організм впливає на середовище;

4) нерозривні – відрив живого організму від його середовища неможливий.

Фактори середовища впливають на організм подвійно:

а) своєю присутністю, незалежно від їх величини;

б) напруженістю і мінливістю свого впливу на організм.

ЗАКОН ГАУЗЕ (принцип конкурентного витіснення)

Конкуренція між двома видами тим сильніша, чим вони ближчі між собою. Два види з абсолютно однаковими потребами не можуть існувати разом: один з них через деякий час витіснить інший.

Міжвидова конкуренція - це активний пошук представниками двох або

декількох видів одних і тих самих кормових ресурсів середовища місце зростання рослин або проживання тварин.

Конкуренція — це явище, яке спостерігається при використані різними особами одного й того ж джерела енергії.

активна конкуренція — один з видів своєю поведінкою не дає доступ іншому до корму (леви і койоти, інтерференція).

пасивна конкуренція — коли поведінка не заважає доступу конкуруючого виду до необхідних ресурсів (більшість видів рослин, експлуатація).