Хід роботи

Люмінесцентний аналіз оснований на визначенні кількості люмінесцентних речовин у дуже маленьких концентраціях по величині виходу флуоресценції.

Люмінесценція – це другорядне світіння, яке визнане увібраною променевої енергії. У залежності від тривалості світіння люмінесценція класифікується на фосфоресценцію (світіння, яке продовжується тривалий час після вилучення джерела збудження) і флуоресценцію (світіння, яке зникає відразу ж після вилучення джерела збудження).

В аналітичній хімії використовується флуоресценція, викликана променевою енергією. Для збудження люмінесцентного світіння джерело збудження повинно бути багато проміннями з короткими довжинами хвиль – ультрафіолетовим промінням.

Основним фактором, який заважає при зміні люмінесцентного світіння є розсіювання збудженого спектру, дна кювету і самої рідини. Тому у всіх приладах для люмінесцентного аналізу використовують систему світофільтрів (для відділення спектральної ділянки збуджуючого спектру від спектральної ділянки, характерної для люмінесценції).

Для кількісного люмінесцентного аналізу використовують величину виходу флуоресценції.

Виходом флуоресценції до енергії В_фл. називають відношення енергії, яка випромінюється у вигляді флуоресценції до енергії поглинаючої речовини.

Для кількісного аналізу цікава залежність виходу флуоресценцій від концентрації аналізуємої речовини.

Характерна крива залежності виходе флуоресценції.

В_фл

Е

На графіку видно, що в області малих концентрацій між виходом флуоресценції і концентрації існує пряма залежність. Ця область дуже цікава для кількісного аналізу.

Для більшості речовин ця область концентрації порядка 10^-7 г/см³. При значному підвищенні концентрації вихід флуоресценції знижується. Це явище називається концентраційним гасінням.

1. Будова та принцип роботи флуориметру.

Світло від кварцової лампи проходить крізь діафрагму, первинний світлофільтр, кварцову оптику, попадає у кварцову кюветку з дослідженим розчином. Досліджений розчин, облучений короткохвильовою областю спектра, починає світитись. Світло флуоресценції досліджуємого розчину, збуджене кварцовою лампою, попадає на кварцову оптику, розташовану з двох сторін кюветки. Потім сфокусований пучок світла проходить крізь вторинні світлофільтри і попадають на фотоелементи, які перетворюють світлову енергію флуоресценції у електричну. Далі пучок світла попадає крізь усилювач на записуючий устрій (шкалу).

Показники прямо пропорціональні концентрації аналізуємої речовини у розчині.

2. Визначення вітаміну В₂ у досліджуємому розчині.

Рибофлавін (вітамін В₂) є невід’ємною часткою всіх рослинних організмів. У природі вітаміни находяться в зв’язаному стані. Сучасні засоби визначення рибофлавіну засновані на його здібності флуоресцирувати. Пов’язані з білком форми не флуоресцирують. Тому у даній лабораторній роботі будемо визначати вміст В₂ у розчинах, які містять його у свобідному стані.

Хід визначення рибофлавін. Рибофлавін (вітамін В₂) являється невід’ємною частиною усіх рослинних організмів. У природі вітаміни находяться у зв’язаному стані. Сучасні способи визначення рибофлавіну засновані на його здібності флуоресцирувати. Зв’язані з білком форми не флуоресцирують. Тому у даній лабораторної роботі будемо визначати вміст В₂ у розчинах, які містять його у вільному стані.

Мікропіпеткою ємкістю 1см³ відміряємо готовий розчин вітаміну з Т = 4 · 10^-5 г/см³ і переносимо у мірну колбу ємкістю 100 см³, розводиться дистильованою водою до мітки. Отриманий розчин розташовуємо у кюветці і облучаємо кварцовою лампою, регулятором приладу встановлюємо на шкалі приладу флуоресценції 100.

Таким чином готуються і інші стандартні розчини з різною величиною титру менше, ніж Т = 4 · 10^-7 г/см³.

В окремій колбі від лаборанта отримуємо задачі з невідомою кількістю рибофлавіну. Потім всі розчини: стандартний і досліджуємий, піддають флуориметрируванню, результати заносять до таблиці.

По даним таблиці будуємо графік прямо пропорціональної залежності від концентрації. Знаходять концентрацію розчину.

Конц. розчину	Данні флуориметру
С =
С =
С =
С =

Контрольні питання:

1. Сутність люмінесцентного методу аналізу.

2. Яка спектральна характеристика люмінесценції?

3. Що називають виходом флуоресценції?

4. Від яких факторів залежить гасіння флуоресценції?

5. Флуориметр, його будова, принцип роботи з ним.

Захист

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка викладача: _______________________________________________________

Лабораторна робота № 25

Тема: «Визначення рН буферних розчинів.»

Мета: вивчення особливостей водневого показника буферних розчинів на іономірі, засвоїти методику роботи іономіра.

Прилади та реактиви: іонометри, стакан, стандартні буферні розчини, розчини з невідомим значенням водневого показника.