Хід заняття і Вступна частина
Перевірити наявність особового складу.
Провести контрольне опитування з попередньої теми (мождиво шляхом тестування).
Оголосити тему та мету заняття.
Іі Основна частина
Питання 1 Документи, які встановлюють норми утримання РАО та
іншого майна служби та частинах і підрозділах
Основними документами, на підставі яких установлюється перелік і норми утримання військової техніки і майна військової частини, є штати, табелі (додатки до штатів) і норми забезпечення (затверджені наказами Міністра оборони).
Штат є основним документом, що визначає організацію військової частини (об'єднання); у ньому дається докладний перелік посад, указується чисельність особового складу, кількість озброєння, транспортних засобів і майна.
Штати нумеруються дробовим числом; чисельник показує род військ, до якого ставиться дана військова частина (об'єднання), а знаменник - порядковий номер штату в цьому роді військ. Наприклад, у штаті № 05/752 чисельник 05 свідчить про те, що військова частина ставиться до мотострілкових військ, а знаменник 752 означає порядковий номер штату.
Існують штати
- мирного часу
- військового часу.
Номер штату військового часу відрізняється від номера штату мирного часу тим, що чисельник його починається з цифри нуль. Наприклад, 05/752 - військового часу, штат № 5/752 - мирного часу.
У штаті вказується організаційна структура військової частини (об'єднання), чисельність особового складу і кількість основних видів озброєння і транспорту, дається докладний перелік посад, за допомогою умовних знаків вказується індивідуальне озброєння, призначене особовому складу.
Через те, що в штаті приводяться тільки основні види озброєння й іншої військової техніки і не вказуються запасні частини, інструмент, приналежність, устаткування і матеріали, до нього додається табель (зведений перелік), у якому утримується повний номенклатурний перелік із указівкою кількості предметів озброєння, приладів, спорядження, ЗІП, устаткування і матеріалів, призначених частині відповідно до штату і норм комплектації.
Табель є основним документом, по якому проводиться забезпечення військової частини призначеним їй артилерійським озброєнням, військовою технікою і майном.
Питання 2 Порядок визначення штатно-табельної та фактичної потреби в арт. озброєнні, боєприпасах, техниці та майна на частину
Потреба в предметах артилерійського озброєння на підрозділ (частина, об'єднання) розрізняється на штатну і фактичну.
Штатно-табельна потреба підрозділу (частини) в озброєнні й артилерійському майні визначається відповідно до номенклатури і норм, зазначених в табелі до штату, на штатну чисельність особового складу.
Для визначення потреби об'єднання в артилерійському озброєнні і майні спочатку по кожній номенклатурі обчислюється потреба кожної частини, що входить у об'єднання Отримані результати підсумовуються. Загальна кількість артилерійського озброєння і майна (по кожній номенклатурі) складе потребу об'єднання в озброєнні й артилерійському майні.
Фактична потреба в предметах артилерійського озброєння частіше усього визначається у військовий час, коли чисельність особового складу не завжди відповідає штатній, виходячи з наявності особового складу в підрозділі (частині, об'єднанні). При цьому потреба в боєприпасах визначається звичайно не за наявності особового складу, а в залежності від конкретної обстановки і характеру бою (операції).
Для визначення кількості ЗІП і матеріалів, які потрібні частині (об'єднанню), необхідно уточнити (по кожній номенклатурі) кількість озброєння, що призначено частині (об'єднанню) по штату або по наявності особового складу, і норми ЗІП, по яких забезпечується частина. Потім, користуючись збірником норм військових і ремонтних комплектів, обчислюють ЗІП і матеріали, потрібні військовій частині (об'єднанню) для відходу за озброєнням, його експлуатації і ремонту.
ЗІП для комплектування озброєння обчислюється по нормах військових комплектів, у яких указуються призначені на кожну номенклатуру озброєння запасні частини, інструмент і приналежності.
Кількість ЗІП на стрілецьке озброєння визначається виходячи з норм військових комплектів, призначених на одиницю кожного виду зброї (індивідуальний комплект).
На мінометне озброєння і на артилерійські системи кількість ЗІП обчислюється по нормах військових комплектів на одиницю (міномет, знаряддя) і на батарею або роту.
Для деяких видів артилерії існує комплект спеціального інструмента, що звичайно призначений на декілька знарядь. Наприклад, комплект спеціального інструмента призначений на двадцять чотири 85-мм знаряддя. Потреба в такому інструменті обчислюється виходячи з відповідних норм і кількості матеріальної частини.
Ремонтний ЗІП на стрілецьке озброєння, міномети й артилерійські системи обчислюється по нормах ремонтних комплектів на визначену кількість озброєння однієї номенклатури.
Кількість мастильних і обтиральних матеріалів, необхідних для відходу за озброєнням у військових частинах і на складах, обчислюється за нормами, встановленими на ці матеріали. Видатковий запас мастильних і обтиральних матеріалів утримується у військах у межах двомісячної норми.
Потреба військ у боєприпасах обчислюється по зразках і калібрах озброєння, а також по видах боєприпасів у штуках і бойових комплектах.
Боєприпаси на практичні (навчальні) стрілянини відпускаються військам по нормах, установлених наказом Міністра оборони.
У військовий час кількість боєприпасів на підрозділ (частину, об'єднання) визначається за фактичною потребою, установлюваною командуванням на операцію. Вихідними даними для урахування потреби в боєприпасах є вказівки командування, повідомлення і заявки підрозділів (частин, об'єднань).
Для числення потреби в боєприпасах насамперед уточнюються кількість озброєння, на який повинні видаватися боєприпаси, і номера бойових комплектів, зазначені на кожний вид озброєння в табелі до штату; потім, керуючись збірником норм боєприпасів, визначають потребу в боєприпасах на кожний вид озброєння.
Питання 3 Розрахунок і склад боєкомплекту арт. озброєння; його
ешелонування
Для зручності розрахунків при постачанні військ матеріальними засобами встановлені спеціальні розрахунково-постачальницькі одиниці: бойові комплекти, заправки і зарядки.
Бойовим комплектом називається кількість боєприпасів, установлена на одиницю озброєння (карабін, кулемет, знаряддя, міномет) або на бойову машину (танк, бронетранспортер).
Склад бойового комплекту для кожного виду озброєння визначається збірником бойових комплектів боєприпасів, що вводиться в дію наказом Міністра оборони України.
Знаючи бойовий комплект на одиницю озброєння і кількість озброєння, можна підрахувати склад бойового комплекту боєприпасів військової частини (об'єднання).
Бойовим комплектом військової частини називається сума бойових комплектів всього озброєння, використовуваного в даній частині.
Бойовим комплектом об'єднання називається сума бойових комплектів військових частин, що входять у об'єднання.
Табельним бойовим комплектом військової частини називається сума бойових комплектів всього озброєння, призначеного по табелю).
Склад бойового комплекту для кожного виду озброєння визначається збірником бойових комплектів, що вводиться в дію наказом МО (існуючий наказ 2001 р.) Знаючи бойовий комплект на одиницю озброєння і кількість озброєння, можна підрахувати склад бойового комплекту підрозділу, частини, об'єднання.
В наказі МО "про порядок і норми утримання боєприпасів у військах " указуються конкретні норми утримання боєприпасів для окремих частин (об'єднань) по видах і родах військ на військовий час.
Ешелонування - розподіл установленого запасу (норми) боєприпасів по місцях збереження: при солдаті (зразку озброєння); у транспорті роти (батареї); у транспорті батальйону (дивізіону); у транспорті частини; у транспорті об'єднання.