Іі Основна частина
Питання 1. Призначення артилерійського складу частини (з’єднання); організаційно-штатна структура складу
Призначення артилерійського складу частини.
Артилерійські бази і склади в залежності від підпорядкованості розділяються на центральні й окружні, а по видах майна, що зберігається - на бази і склади артилерійського озброєння та бази і склади боєприпасів.
У частині немає поділу складів, а є поділ на місця збереження (окремо на місця збереження артилерійського озброєння, як правило стрілецького, і місця збереження боєприпасів) але в межах одного складу РАО частини .
Призначення складу РАО частини :
-для прийому і збереження озброєння, б/п і іншого артилерійського майна, що надходить із складів вищестоящого органу, що забезпечує;
-для видачі і відправлення частинам і підрозділам боєприпасів
-для видачі частинам і підрозділам озброєння, приладів, мастильних і обтиральних матеріалів і ЗІП;
-для утримання рухливих запасів артилерійського озброєння, боєприпасів, майна;
-для прийому від частин і підрозділів і відправлення на склади вищестоящого органу зайвого і негідного артилерійського озброєння і майна.
Центральні артилерійські бази і склади підпорядковуються ЦРАУ (центральному ракетно - артилерійському управлінню).
У в/ч начальник складу РАО із питань служби підпорядковується начальнику служби РАО частини; із питань внутрішньої служби - командиру підрозділу (РМО), у штат якого склад входить організаційно.
Очолює склад РАО частини - начальник складу в званні старшого прапорщика, (у залежності від призначення частини).
У нього в підпорядкуванні можуть бути 3-4 начальника сховища в званні сержанта (прапорщика), у залежності від призначення частини.
Розміщення артилерійського складу в мирний час, розміщення та переміщення артилерійських складів у військовий час.
Озброєння, ракети і б/п у військах можуть зберігатися на артилерійському складі й у парку.
На артилерійському складі можуть зберігатися озброєння і б/п, що можуть розміщуватися на одній технічній території складу. Але сховища зі стрілецькою зброєю можуть розміщуватися окремо від сховищ із боеприпасами на території частини в районі парку бойових машин, які обведено огорожою.
Артилерійський склад боєприпасів (на території якого можуть зберігатися тільки ракети й артилерійські постріли або разом з озброєнням) має бути розташований на віддаленні: від окремо стоячих житлових і господарських будівництв не менше 400м; від складів ГСМ, автопарків і парків бойових машин, ремонтних майстерень і котельных, залізничних магістралей, промислових підприємств, ліній електропередач, стрільбищ і полігонів не менше 100м.
Огорожа охоронного периметру (у будь-яких випадках) повинна складатися з двох рядів огорожі (зовнішнього і внутрішнього). Огороджа (і зовнішня і внутрішня) може бути з колючого дроту або комбінованою (внутрішня - сітка металева з осередками не більш 5х5 см і зовнішня - із колючого дроту). Огорожа монтується на залізобетонних стовпах (довжина не менше 2.5м, тому що не менше 2м повинно бути над землею). Відстань між нитками колючого дроту повинна бути не більше 15см. Відстань між огорожами (зовнішньою і внутрішньою) повинна бути не менше 10м. Сховища, тобто об'єкти збереження, повинні розміщатися від внутрішньої огорожі не ближче 40м. Територія, що знаходиться між огорожами, називається охоронною зоною, на якій розміщуються спостережні вишки, постові грибки й окопи, а також доріжки для годинних. По периметру охоронної зони також повинні розміщуватися пожежні водоймища з розрахунку 50м3 на кожні 400м2 периметра. По периметру складу заборонена зона має бути обладнаною шириною не менше 100м від зовнішнього периметра. Ця зона також виконує функції протипожежної смуги (тому вона переорюється і не повинна заростати травою і повинна бути очищена від дерев і чагарнику).
На відстані не ближче 50м від території складу (тобто від зовнішньої огорожі) будується площадка для транспорту, який очікує навантаження (розвантаження).
На території складу (технічна територія) може розміщуватися комплекс сховищ (площадка для збереження) стрілецької зброї, ракет і б/п, а також мають розміщуватися протипожежні засоби, технічні засоби зв'язку і сигналізація.
Відстані між місцями збереження боєприпасів (сховища, площадки) повинні бути: якщо місця збереження обваловані - не менше 50м; якщо місця збереження не обваловані - не менше 100м.
Схема розміщення елементів артилерійського складу боєприпасів (варіант 1).
Условні позначення:
1 – сховища та відкриті ділянки з боєприпасами;
2 – сховища з боєприпасами;
3 – сховища з озброєнням;
4 – ділянки для транспорту;
5 – автомобільні дороги;
6 – пункт управління;
7 – караульне приміщення та КПП;
9 – траверс;
10 – вал;
- постова вишка;
- постовий
грибок;
- розетка
для телефону;
- мачта
грозозахисту;
-
пожежний оповіщувач;
-
телефон;
- окоп;
- загорожа
колючого дроту;
-
освітлення;
- пожежний
щиток;
-
центральний пожежний щиток;
- постова
сигналізація;
Схема розміщення артилерійського складу боєприпасів.
Условні позначення:
1 – сховища з боєприпасами;
2 – пункт технічного осмотру;
3 – сховища з озброєнням;
4 – сховища з боєприпасами стрілецького озброєння; 5 – сховища з ПТС;
6 – боєприпаси НЗ, загружені на транспортні засоби, розміщені на відкритому просторі;
7 – юоєприпаси НЗ, загружені на транспортні засоби, розміщені у хранилищі;
- постова
вишка;
- постовий грибок;
- розетка для телефону;
- мачта грозозахисту;
- пожежний оповіщувач;
- телефон;
- окоп;
- загорожа колючого дроту;
- освітлення;
- пожежний щиток;
- центральний пожежний щиток;
- постова сигналізація;
Завантаження місць збереження боєприпасів повинне бути не більше 150т (по наявності ВВ), але не перевищувати 10-15 вагонів (20т) на одне місце збереження.
Кожна будівля, сховище, майданчик відкритого збереження і навіси обладнуються блискавкозахистними пристроями, щогли яких повинні розташовуватися не ближче 5м від об'єкта, що захищається. Блискавкозахист повинен бути першої категорії. На кожну конструкцію блискавкозахисту оформляється розрахункова й експлуатаційна документація, тобто своєрідний паспорт, що містить у собі схему і розрахунок зон захисту блискавкоотводів, робочі креслення конструкції, розрахунковий матеріал по заземленням.
Всі місця збереження повинні бути обладнані в протипожежному відношенні. На технічній території для можливості пожежогасіння створюються запаси води з розрахунку 50м3 на кожні 100 вагонів б/п. Водоймища будуються на відстані не менше 50м і не більш 200м від об'єкта збереження (сховища, площадки) із таким розрахунком, щоб забезпечити одночасну подачу води до кожного об'єкта від двох водоймищ і більше. Біля кожного водоймища встановлюється табличка з вказівкою номера і ємності (дивіться додаток №35 «Посібники з експлуатації РАО» частину 1).
Для зручності проїзду до водоймища перед ними споруджують площадки, сполучені з дорогами (і будуються на технічній території) і розраховані для розміщення двох пожежних автомобілів. Всі об'єкти технічної території обладнюються пожежними сигналізаторами і телефонним зв'язком. Сигналізатори встановлюються з розрахунку не менше одного на кожні два сховища (навіси, площадки). Відстань від сигналізаторів до місць збереження повинно бути не більш 150м. Місця установки телефонних апаратів і пожежних сигналізаторів повинні бути позначені відповідними покажчиками.
Біля в'їздних воріт внутрішнього периметру складу обладнується ПІП (пожежно-інвентарний пункт), що повинен мати такий пожежний інвентар:
-вогнегасники - 10-15 шт,
-лопати - 10-15 шт,
-лом - 10-15 шт,
-цебра - 10-15 шт,
-багри - 5-10 шт,
-мішки з піском - 2 шт,
-бочки з водою(250л) - 2 шт.
Біля кожного місця збереження повинний бути встановлений щит із протипожежним інвентарем (ППЩ) із розрахунку:
-вогнегасник - 2шт,
-лом - 2шт,
-лопата - 2шт,
-сокира - 2шт,
-цебро - 2шт,
-багор - 2шт,
-ящик із піском - 1шт,
-бочка з водою - 2шт,
-східець по висоті сховища.
Територія складу повинна бути очищена від дрібного поросту, чагарнику, кущів. Мати на території складу дерева дозволяється, але за умови: стовбур дерева обчищається на висоту 2м від землі від гілок (суків). Навколо кожного сховища, площадки (місця збереження) на відстані 20м від нього прибирається мох, суки, опале листя, чагарник і ін. сміття. На відстані 2м від сховища (місця збереження) трава виполюється до землі. Інша територія складу повинна бути викрашеною, але сушити і берегти сіно на території складу забороняється. Склад повинний бути обладнаний під'їзними шляхами, що забезпечують безперешкодний під'їзд усіма видами транспорту, а також обладнуються запасні приміщення.
Вимоги, які висуваються до сховищ, де може зберігатися стрілецька зброя, стрілецькі б/п, ручні гранати і піротехнічні засоби:
-стіни сховищ повинні бути цегельні (кам'яні, шлакобетонні, залізобетонні);
-між стінами і дахом сховища не повинно бути проміжків для проникнення людей;
-стельові перекриття і поли повинні бути тривкими, що не дозволяють проникнення через них;
-фундамент і отмостки сховища повинні бути з твердими покриттями, що виключають можливість підкопу;
-сховища обладнуються надійними дверми і мають замки гаражного типу. Двері повинні бути металевими (обшитими металом);
-внутрішні двері допускається мати гратчастими з прутка з не менше 1см і осередками не більш 15х15см (припускається мати металеву сітку з осередками не більш 5х5см);
-сховища обладнуються надійною охоронною сигнализацією з виводом у вартове приміщення, і пожежною сигналізацією.
Усередині кожного сховища з озброєнням і боєприпасами створюється додатковий запас вогнегасників на кожні 200м2 площі сховища, але не менше одного на сховище.
У сховищах із ракетами і боєприпасами припускається тільки низковольтное освітлення не більш 24В від АКБ або через трансформатор від мережі освітлення периметра. Вимикачі повинні розміщатися з зовнішньої сторони сховища, у вхідних дверей у металевих шафах, які повинні закриватися на замок і опечатуватися.
Сховища можуть бути опалювальні і неолювальні. При розміщенні відкритих площадок на місцевості повинні бути виконані такі вимоги:
-рівень поверхні площадки повинен бути вище рівня грунтових вод не менше чим на 0.5 метра;
-грунт на площадці повинний витримувати тиск не менше 5кг/см2;
-обладнані площадки повинні мати тверде покриття з бетону або асфальту. Необладнані можуть мати поліпшене покриття у виді прошарку гравійно-піскової суміші на ділянці збереження і під'їзду до нього; навколо площадки повинні бути улаштовані водовідвідні канави.
Ракети, реактивні снаряди і гранатометні постріли повинні зберігатися в обсипаних сховищах із збірних бетонних блоків, аркових і інших конструкцій, що виключають їхній розліт при пожежі й в аварійних випадках.
Припускається тимчасове збереження (до одного року) ракет, реактивних снарядів, гранатометних пострілів у типових наземних сховищах із залізобетонними перекриттями, з обов'язковим обвалуванням, а інші БП - під навісами і на відкритих площадках.
Розподіл ракет, боєприпасів і вибухових речовин по групах збереження:
- патрони стрілецької зброї, ручні гранати, запали до них;
- освітлювальні і сигнальні патрони, вибухопакети й інші імітаційні засоби;
- ПТУР, ЗУР, реактивні боєприпаси, міни усіх видів, елементи динамічного захисту танків.
Боєприпаси кожної із зазначених груп повинні розміщатися в окремих сховищах; спільне збереження різних груп забороняється.
Сховища з боеприпасами (реактивні снаряди, гранатометні постріли, зенітні ракети, ПТУР) повинні бути обваловані в узгодженні з типовим проектом. Проект передбачає 10 типів обвалувань, вибір кожного з яких залежить від місцевих умов. Нормальний варіант обвалування той, при якому вал споруджується на всю довжину або ширину сховища і перекриває висоту карнизу на 0.5м, рахуючи по вершині вала.
Транспорт підвозу, завантажений боєприпасами, розміщується на території складу боєприпасів у сховищах. Сховища з транспортними засобами повинні бути розділені на секції стінами в 1.5 цеглини. У кожній секції припускається розміщати 10-15 транспортних одиниць.
Вимоги:
-відстань між задніми бортами транспортних засобів і стіною сховища повинні забезпечувати вільне відкриття заднього борту, але не менше 1 метра;
-відстань між транспортними засобами по фронті повинно бути не менше 1.5 метра;
-транспорт підвозу розташовується в 1-2 ряду або поїздами: тягач і причіп, що буксирується. При розміщенні у 2 ряд транспорт повинен бути зчепленим між собою буксирними тросами.
Припускається тимчасове розміщення транспортних засобів на відкритих площадках і під навісами. У цьому випадку боєприпаси розміщені на транспортних засобах, повинні бути надійно укриті.
При розміщені транспорту підвозу на відкритих площадках дозволяється розташовувати їх у два ряди і більш, але при цьому необхідно забезпечувати відстань між рядами не менше 10 метрів.
При розміщенні поїздів у складі: тягач-причіп, дозволяється розташовувати їх у два ряди, тягачами в різні сторони, при цьому відстань між рядами скорочується до 3-х метрів. Відстань між транспортними засобами по фронту повинно бути 1.5 - 2 метра.
Транспортні засоби, завантажені боєприпасами стрілецької зброї, ручними і реактивними гранатами, повинні розміщуватися тільки в сховищах і обладновуватися тентами, що пломбіруються або опечатуються командиром підрозділу (або іншою відповідальною особою). Ці сховища повинні бути обладнані охоронною сигнализацією.
Артилерійські бази і склади в залежності від підпорядкованості розділяються на центральні й окружні, а за видами майна, що зберігається - на бази і склади артилерійського озброєння та бази і склади боєприпасів.
У частині немає поділу складів, а є поділ на місця збереження (окремо на місця збереження артилерійського озброєння, як правило, стрілецького, і місця збереження боєприпасів), але в складі одного складу РАО частини .
Призначення складу РАО частини:
для прийому і збереження озброєння, б/п і іншого артилерійського майна, що надходить із складів вищестоящого органу, що довольствує;
для видачі і відправлення частинам і підрозділам боєприпасів;
для видачі частинам і підрозділам озброєння, приладів, мастильних і обтиральних матеріалів і ЗІП;
для утримання рухливих запасів артилерійського озброєння, боєприпасів, майна;
для прийому від частин і підрозділів і відправлення на склади вищого органу зайвого і негідного артилерійського озброєння і майна.
Центральні артилерійські бази і склади підпорядковуються ЦРАК (центральному ракетно - артилерійському керуванню).
У в/частині начальник складу РАО із питань служби підпорядковується начальнику служби РАО частини; із питань внутрішньої служби - командиру підрозділу (РМО), у штат якого склад входить організаційно.
Очолює склад РАО частини - начальник складу в званні старшого прапорщика, (у залежності від призначення частини).
У нього в підпорядкуванні можуть бути 1-2 комірника в званні сержанта (прапорщика), у залежності від призначення частини.
Питання 2. Розміщення артилерійського складу в мирний час, розміщення та переміщення артилерійських складів у військовий час.
Озброєння, ракети і б/п у військах можуть зберігатися на артилерійському складі й у парку (за наказом командира ОдВО в частинах, що не є частинами прикриття, військові запаси б/п, ПТУР містити на артилерійських складах боєприпасів у штатній укупорці).
На артилерійському складі можуть зберігатися озброєння і б/п, що можуть розміщуватися на одній технічній території складу. Але сховища зі стрілецькою зброєю можуть розміщуватися окремо від сховищ із боеприпасами на території частини в районі парку бойових машин, одгорожені в окремі посади.
Артилерійський склад боєприпасів (на території якого можуть зберігатися тільки ракети й артилерійські постріли або разом з озброєнням) повинен бути розташований на віддаленні: від окремо стоячих житлових і господарських будівництв не менше 400м; від складів ГСМ, автопарків і парків бойових машин, ремонтних майстерень і котельных, залізничних магістралей, промислових підприємств, ліній електропередачі, стрільбищ і полігонів не менше 100м.
Огорожа охоронного периметру (у будь-яких випадках) повинна складатися з двох рядів огорожі (зовнішнього і внутрішнього). Огорожа (і зовнішня і внутрішня) може бути з колючого дроту або комбінованою (внутрішня - сітка металева з осередками не більш 5х5 см і зовнішня - із колючого дроту). Огорожа монтується на залізобетонних стовпах (розмір не менше 2.5м, тому що не менше 2м повинно бути над землею). Відстань між нитками колючого дроту повинна бути не більш 15см. Відстань між огороджами (зовнішньою і внутрішньою) повинна бути не менше 10м. Сховища, тобто об'єкти збереження, повинні розміщуватися від внутрішньої огороджі не ближче 40м. Територія, що знаходиться між огорожами, називається охоронною зоною, на якій розміщуються вишки спостереження, постові грибки й окопи, а також доріжки для годинних. По периметру охоронної зони також повинні розміщатися пожежні водоймища з розрахунку 50м3 на кожні 400м2 периметра. По периметру складу обладновується заборонена зона шириною не менше 100м від зовнішнього периметра. Ця зона також виконує функції протипожежної смуги (тому вона виорюється і не повинна заростати травою і має бути очищеною від дерев і чагарнику).
На відстані не ближче 50м від території складу (тобто від зовнішньої огорожі) будується площадка для транспорту, який очікує навантаження (розвантаження).
На території складу (технічна територія) може розміщуватися комплекс сховищ (площадка для збереження) стрілецької зброї, ракет і б/п, а також протипожежні засоби, технічні засоби зв'язку і сигналізація.
Відстані між місцями збереження боєприпасів (сховища, площадки) повинні бути: якщо місця збереження обваловані - не менше 50м; якщо місця збереження не обваловані - не менше 100м;
Завантаження місць збереження боєприпасів повинне бути не більше 150т (по наявності ВВ), але не перевищувати 10-15 вагонів (20т) на одне місце збереження.
Кожна будівля, спорудження, площадка відкритого збереження і навіси обладновуються блискавкозахистними пристроями, щогли яких повинні розташовуватися не ближче 5м від об'єкта, що захищається. Блискавкозахист повинен бути першої категорії. На кожну конструкцію блискавкозахисту оформляється розрахункова й експлуатаційна документація, тобто своєрідний паспорт, що містить у собі схему і розрахунок зон захисту блискавкоотводів, робочі креслення конструкції, розрахунковий матеріал по заземленням.
Всі місця збереження повинні бути обладнані в протипожежному відношенні. На технічній території для цілей пожежегасіння створюються запаси води з розрахунку 50м3 на кожні 100 вагонів б/п. Водоймища будуються на відстані не менше 50м і не більш 200м від об'єкта збереження (сховища, площадки) із таким розрахунком, щоб забезпечити одночасну подачу води до кожного об'єкта від двох водоймищ і більше. Біля кожного водоймища встановлюється табличка з вказівкою номера і ємності (дивіться додаток №35 «Посібники з експлуатації РАО» частину 1). Для зручності проїзду до водоймищ перед ними споруджують площадки, сполучені з дорогами (і будуються на технічній території) і розраховані для розміщення двох пожежних автомобілів. Всі об'єкти технічної території обладновуються пожежними сигналізаторами і телефонним зв'язком. Сигналізатори встановлюються з розрахунку не менше одного на кожні два сховища (навіси, площадки). Відстань від сигналізаторів до місць збереження повинно бути не більш 150м. Місця установки телефонних апаратів і пожежних сигналізаторів повинні бути позначені відповідними покажчиками.
Біля в'їздних воріт внутрішнього периметру складу оборудуется ПІП (пожежно-інвентарний пункт), що повинний мати такий пожежний інвентар:
- вогнегасники - 10-15 шт,
- лопати - 10-15 шт,
- брухти - 10-15 шт,
- цебра - 10-15 шт,
- багри - 5-10 шт,
- мішки з піском - 2 шт,
- бочки з водою(250л) - 2 шт.
Біля кожного місця збереження повинний бути встановлений щит із протипожежним інвентарем (ППЩ) із розрахунку:
- вогнегасник - 2шт,
- брухт - 2шт,
- лопата - 2шт,
- сокира - 2шт,
- цебро - 2шт,
- багор - 2шт,
- ящик із піском - 1шт,
- бочка з водою - 2шт,
- східець по висоті сховища.
Територія складу повинна бути очищена від дрібного поросту, чагарнику, суків і труску. Мати на території складу дерева дозволяється, але за умови: стовбур дерева обчищається на висоту 2м від землі від гілок (суків). Навколо кожного сховища, площадки (місця збереження) на відстані 20м від нього віддалиться мох, суки, що обпасли листи, чагарник і ін. сміття. На відстані 2м від сховища (місця збереження) трава випалується до землі. Інша територія складу повинна бути викрашеною, але сушити і берегти сіно на території складу забороняється. Склад повинний бути обладнаний під'їзними шляхами, що забезпечують безперешкодний під'їзд усіма видами транспорту, а також обладнюються запасні комори.
Вимоги, запропоновані до сховищ, де може зберігатися стрілецька зброя, стрілецькі б/п, ручні гранати і піротехнічні засоби:
- стіни сховищ повинні бути цегельні (кам'яні, шлакобетонні, залізобетонні);
- між стінами і дахом сховища не повинно бути проміжків для проникнення людей;
стельові перекриття і підлога мають бути тривкими, що не дозволяє проникнення через них;
- фундамент і отмостки сховища повинні бути з твердими покриттями, що виключає можливість підкопу;
- сховища облаштовуються надійними дверми і мають замки гаражного типу. Двері повинні бути металевими (обшитими металом);
- внутрішні двері припускається мати гратчастими з прутка з не менше 1см і осередками не більш 15х15см (припускається мати металеву сітку з осередками не більш 5х5см);
- сховища облаштовуються надійною охоронною сигнализацією з доступом до вартового помешкання, а сховища з б/п і вибуховими речовинами повинні облаштовуватися також і пожежною сигналізацією.
Усередині кожного сховища з озброєнням і боєприпасами створюється додатковий запас вогнегасників на кожні 200м2 площі сховища, але не менше одного на сховище.
У сховищах із ракетами і боєприпасами припускається тільки низковольтное освітлення не більш 24В від АКБ або через трансформатор від мережі освітлення периметра. Вимикачі повинні розміщатися з зовнішньої сторони сховища, у вхідних дверей у металевих шафах, що повинні закриватися на замок і опечатуватися.
Сховища можуть бути опалювальні і неолювальні. При розміщенні відкритих площадок на місцевості повинні бути виконані такі вимоги:
- рівень поверхні площадки повинен бути вище рівня грунтових вод не менше чим на 0.5 метра;
- грунт на площадці повинний витримувати тиск не менше 5кг/см2;
- обладнані площадки повинні мати тверде покриття з бетону або асфальту. Необладнані можуть мати поліпшене покриття у виді прошарку гравійно-піскової суміші на ділянці збереження і під'їзду до нього; навколо площадки повинні бути улаштовані водовідвідні канави.
Ракети, реактивні снаряди і гранатометні постріли повинні зберігатися в обсипаних сховищах із збірних бетонних блоків, аркових і інших конструкцій, що виключають їхній розліт при пожежі й в аварійних випадках.
Припускається тимчасове збереження (до одного року) ракет, реактивних снарядів, гранатометних пострілів у типових наземних сховищах із залізобетонними перекриттями, з обов'язковим обвалуванням, а інші БП - під навісами і на відкритих площадках.
Розподіл ракет, боєприпасів і вибухових речовин по групах збереження:
Патрони стрілецької зброї, ручні гранати, запали до них;
Освітлювальні і сигнальні патрони, вибухопакети й інші імітаційні засоби;
ПТУР, ЗУР, реактивні боєприпаси, міни усіх видів, елементи динамічного захисту танків.
Боєприпаси кожної із зазначених груп повинні розміщатися в окремих сховищах; спільне збереження різних груп забороняється.
Сховища з боеприпасами (реактивні снаряди, гранатометные постріли, зенітні ракети, ПТУР) повинні бути обваловані в узгодженні з типовим проектом. Проект передбачає 10 типів обвалувань, вибір кожного з яких залежить від місцевих умов. Нормальний варіант обвалування той, при якому вал споруджується на всю довжину або ширину сховища і перекриває висоту карнизу на 0.5м, рахуючи по вершині вала.
Транспорт підвозу, завантажений боєприпасами, розміщується на території складу боєприпасів у сховищах. Сховища з транспортними засобами повинні бути розділені на секції стінами в 1.5 цеглини. У кожній секції припускається розміщати 10-15 транспортних одиниць.
Вимоги:
відстань між задніми бортами транспортних засобів і стіною сховища повинні забезпечувати вільне відкриття заднього борту, але не менше 1 метра;
відстань між транспортними засобами по фронті повинно бути не менше 1.5 метра;
транспорт підвозу розташовується в 1-2 ряду або поїздами: тягач і причіп, що буксирується. При розміщенні у 2 ряд транспорт повинен бути зчепленим між собою.
Припускається тимчасове розміщення транспортних засобів на відкритих площадках і під навісами. У цьому випадку боєприпаси розміщені на транспортних засобах, повинні бути надійно укриті.
При розміщені транспорту підвозу на відкритих площадках вирішується розташовувати їх у два ряди і більш, але при цьому необхідно забезпечувати відстань між рядами не менше 10 метрів.
При розміщенні поїздів у складі: тягач-причіп, вирішується розташовувати їх у два ряди, тягачами в різні сторони, при цьому відстань між рядами скорочується до 3-х метрів. Відстань між транспортними засобами по фронту повинно бути 1.5 - 2 метра.
Транспортні засоби, завантажені боєприпасами стрілецької зброї, ручними і реактивними гранатами, повинні розміщуватися тільки в сховищах і оборудоваться тентами, що пломбіруються або опечатуються командиром підрозділу (або іншою відповідальною особою). Ці сховища повинні бути обладнані охоронною сигнализацією.
Питання 3. Пункт бойового постачання роти (батальйону)
Підвіз боєприпасів у роти здійснюється автомобільним транспортом частин (підрозділів) матеріального забезпечення. Відповідальність за організацію і здійснення підвозу боєприпасів покладається на зам. командира частини по тилу.
Забезпечення підрозділів арт. боєприпасами здійснюється через батальйонні (ротні) пункти боєпостачання, що створюються по розпорядженню командирів підрозділів і призначаються для прийому, збереження і видачі боєприпасів у підрозділи, урахування їхнього надходження і витрат, а також для прийому решти стріляних гільз і тари. Начальниками пункту боєпостачання в батальйонах призначаються артилерійські техніки, у ротах - особи по призначенню командира роти. Боєприпаси на батальйонні пункти доставляються зі складу частини, на ротні - із батальйонних пунктів боєпостачання.
У бою начальник батальйонного пункту бойового харчування організує подачу (видачу) боєприпасів по розпорядженню командира (начальника штабу) батальйону, начальник ротного пункту - по розпорядженню командира роти.
Урахування видачі боєприпасів підрозділам ведеться по відомості встановленої форми, а наявність і прямування боєприпасів на пункті боєпостачання відбивається в повідомленні, що подається командиром підрозділу за формою й у терміни, установлені посібником з урахування озброєння, техніки, майна й ін. матеріальних засобів у ВС України.
Поповнення боєприпасів танків, САУ і знарядь, БМП, бронетранспортерів і інших машин у ході бою здійснюється безпосередньо в бойових порядках, без виходу їх у тил, а при вчиненні маршу - у районах привалів, відпочинку, а також у призначених районах або на зазначених рубежах.
При неможливості підвозу боєприпасів безпосередньо до бойових машин, автотранспорт із боеприпасами підходить на можливо близьку відстань до них. Бойові машини по черзі виводяться до місця розташування автотранспорту для поповнення боєприпасів.
У мотострілкових і танкових частинах доставка арт. боєприпасів підрозділам здійснюється автотранспортом цих частин до пунктів бойового харчування підрозділів, а при необхідності і безпосередньо до озброєння.
Арт. підрозділам боєприпаси зі складів частин подаються безпосередньо на вогневі позиції або в місця розташування їх взводів забезпечення. При необхідності для доставки боєприпасів може залучатися автотранспорт підрозділів.
Доставка боєприпасів із складів об'єднань і з'єднань може здійснюватися безпосередньо в підрозділи, а арт. боєприпасів - на вогневі позиції артилерії, минаючи проміжні ланки.
Доставка боєприпасів, як правило, здійснюється зверху вниз: із складів об'єднань, станцій і інших місць розвантажень у з'єднання -> транспортом об'єднання; із складів з'єднань у частині -> транспортом з'єднання; із складів частин у підрозділи -> транспортом частин.
Боєприпаси арт. частинам (підрозділам), чинним у складі арт. груп, доставляються силами і засобами тех. з'єднань (частин), із складу яких вони виділені.
В окремих випадках доставка боєприпасів з'єднанням (частинам) може здійснюватися:
- залізничним транспортом;
- морським транспортом до вивантажувальних станцій;
- повітряним транспортом;
Розвантаження, прийом і збір боєприпасів у цих випадках проводяться силами і засобами отримувача.