Вимоги до написання рефератів
Кількість сторінок – від 12 аркушів.
Нумерація сторінок починається від третьої, де розпочинається виклад першого розділу.
Перша сторінка – титульна.
На другій сторінці вміщується зміст реферату.
Структурно реферат повинен ділитися на 5 (п’ять) одиниць: власне змісту реферату, вступної частини (вступу), двох пропорційних розділів, висновків, списку використаної літератури.
Вступ – дуже важлива складова одиниця реферату, оскільки показує самостійність авторського підходу до роботи. У вступній частині реферату найголовніше вдало сформулювати актуальність теми, розкрити власне бачення автором важливості проблеми. Зазвичай вступ при написанні реферату не повинен перевищувати однієї сторінки.
При розкритті розділів не варто надмірно деталізувати, акцентувати на другорядних питаннях, подавати інформацію (дати, події), яка побіжно, опосередковано розкриває тему. З іншого боку, при написанні реферату не варто дуже захоплюватися аналізом “фактажу”. Короткі підсумкові узагальнення по розділах слід зробити хіба що наприкінці цих розділів, виділивши для цього один абзац. Розкриваючи розділи, належить пам’ятати, що найголовніше завдання, що стоїть перед автором – максимально широко, але водночас лаконічно висвітлити тему реферату.
Розділи можуть ділитися як за проблемним, так і за хронологічним принципом. Наприкінці розділів вартує зробити короткий самостійний висновок (кілька речень). При розкритті розділів іноді (якщо є більш як 10 позицій літератури) роблять поклики на відповідні прочитані книги. Поклики подають у квадратних дужках, де зазначають також сторінки книги, звідки запозичується інформація. Втім поклики варто подавати студентам історичного (фахового) факультету.
Реферат повинен також містити завершальну частину – висновки. У них автору належить підвести підсумки реферату. Спробувати, свого роду, дати відповідь на питання – що слідує з пропонованого фактичного матеріалу? Найважливіше аби висновки мали самостійний характер. Як правило, у рефераті висновкова частина не повинна перевищувати одну сторінку.
Завершальна частина – список використаної літератури. Узагалі мінімальна кількість позицій літератури для реферату – 10 позицій. Літературні позиції повинні бути побудовані за алфавітним принципом.
Взірець змісту:
Вступ....................................................................................................3
Розділ І Розвиток об’єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича.....................................................................................4
Розділ ІІ Галицько-Волинське князівство в умовах правління Данила Галицького.................................................................................8 Висновки....................................................................................11
Список використаної літератури.....................................................12
Взірець списку використаної літератури:
1. Брайчевський М.Ю. Походження Русі. – К., 1968. – 186 с.
Даниленко В.Н. Єнеолит Украины. – К., 1974. – 204 с.
і т. д.
Перелік
тем рефератів для студентів неісторичних спеціальностей
1. Володимир Мономах: історичний портрет.
2. Історичний портрет князя Ярослава Осмомисла.
3. Громадська та релігійна діяльність митрополита Петра Могили
4. Степан Бандера: історичний портрет.
5. Іван Франко в суспільно-політичному житті України другої половини ХІХ – поч. ХХ ст.
6. Микола Міхновський: історичний портрет
7. Утворення патрійно-політичної системи в Галичині (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.).
8. Іван Виговський: історичний портрет.
9. Опришківський рух ХУІ – ХУІІІ ст.
10. Розвиток містобудування у Галицько-Волинській державі.
11. Ярослав Стецько: портрет суспільно-політичного діяча.
12. Льонгин Цегельський: історичний портрет.
13. Іван Макух: історичний портрет.
14. Євген Петрушевич: портрет громадсько-політичного діяча.
15. Семен Вітик: історичний портрет.
16. Роль та місце товариства «Союз Українок» в громадсько-політичному житті Західної України.
17. Українська робітничо-селянська спілка як дисидентська організація.
18. Український національний фронт як дисидентська організація.
19. Українська Гельсінська Група як дисидентська організація.
20. Громадсько-політична діяльність Лева Бачинського
21. Роман Шухевич: історичний портрет.
22. В’ячеслав Чорновіл: історичний портрет.
23. Радянізація західноукраїнських земель 1939-1941 рр.
24. Дисидентський рух в Україні.
25. Карпатська Україна 1939 р.
26. Кость Левицький: портрет суспільно-політичного діяча.
27. Костянтин Острозький: історичний портрет.
28. Громадсько-культурна діяльність братств.
29. Маркіян Шашкевич: історичний портрет.
30. Утворення партійно-політичної системи в Наддніпрянщині кінця ХІХ- поч.ХХ ст.
31. Михайло Грушевський: історичний портрет.
32. Володимир Винниченко: історичний портрет.
33. Симон Петлюра: історичний портрет.
34. Радянізація західноукраїнських земель 1939-1941 рр.
35. Утворення УПА.
36. Громадівський рух другої половини ХІХ ст.
37. Українське національне відродження кінця 1980-х – початку 1990-х рр.
38. Митрополит Андрей Шептицький: історичний портрет.
39. Гетьман Іван Мазепа: історичний портрет.
40. Гетьман Кирило Розумовський: історичний портрет.
Програмові вимоги до екзамену зі історії України