
- •Модуль 3
- •Тема 3.1.
- •Десяткова система числення (алгоритми виконання дій)
- •Запис і читання чисел в десятковій системі числення
- •2. Порівняння чисел за їх записом в десятковій системі числення
- •3. Алгоритм додавання в десятковій системі числення
- •4. Алгоритм віднімання в десятковій системі числення
- •5. Алгоритм множення в десятковій системі числення
- •6. Ділення багатоцифрових чисел в десятковій системі числення.
- •1 . Позиційні і непозиційні системи числення
- •2. Запис і читання чисел в інших недесяткових системах числення
- •3. Алгоритм переходу від десяткової системи числення до іншої позиційної системи з довільною основою q
- •4. Перехід від недесяткової системи числення до десяткової
- •5. Перехід від однієї недесяткової системи числення до іншої недесяткової системи числення
- •6. Алгоритми додавання і віднімання, множення і ділення чисел в недесяткових системах числення
- •Виконати множення в трійковій системі числення: 2102 · 21; 122 · 22.
- •П рактичне заняття № 1
- •План та хід заняття
- •1. Поняття відношення подільності
- •2. Властивості відношення подільності
- •3. Достатня умова подільності суми (різниці)
- •4. Достатня умова подільності добутку
- •5. Ознаки подільності чисел на 2 і на 5
- •6. Ознаки подільності чисел на 4 і на 25
- •7. Ознаки подільності чисел на 3 і на 9
- •8. Загальна ознака подільності Паскаля
- •П рактичне заняття № 2
- •План та хід заняття
- •1 . Найбільший спільний дільник і найменше спільне кратне
- •2. Обчислення найбільшого спільного дільника і найменшого спільного кратного за канонічним розкладом чисел
- •3. Алгоритм Евкліда
- •4. Ознака подільності на складені числа
- •П рактичне заняття № 3
- •План та хід заняття
- •1 . Поняття дробу
- •2. Додатні раціональні числа. Алгебраїчні операції над раціональними числами
- •3. Десяткові дроби
- •Множина додатних ірраціональних чисел. Додатні дійсні числа
- •5. Алгебраїчні операції над додатними дійсними числами
- •П рактичне заняття № 4
- •Хід заняття
- •1 . Алфавіт математичної мови
- •2. Числові вирази
- •3. Вирази із змінними
- •4. Тотожні перетворення виразів. Тотожності
- •Числові рівності і нерівності
- •Основні властивості числових рівностей
- •Основні властивості числових нерівностей
- •8. Рівняння з однією змінною
- •9. Нерівність з однією змінною. Рівносильність нерівностей
- •П рактичне заняття № 5
- •План та хід заняття
- •П оняття числової функції
- •Лінійна функція
- •Пряма пропорційність
- •Обернена пропорційність
- •П рактичне заняття № 6
- •План та хід заняття
- •2. Поняття величини
- •3. Адитивно-скалярні величини та їх властивості
- •П рактичне заняття № 7
- •План та хід заняття
- •П рактичне заняття № 13
- •Практичний блок
- •План та хід заняття
- •Література
- •Модульна контрольна робота № 2 Цілі невід’ємні числа. Додавання і віднімання, множення та ділення цілих невід’ємних чисел
- •Модульна контрольна робота № 3 Цілі невід’ємні числа і операції над ними
- •Модульна контрольна робота № 4 Розширення поняття числа. Елементи алгебри. Величини та одиниці їх вимірювання
- •Додаток 4 Критерії оцінювання успішності студентів з дисципліни «Теоретичні основи математики»
- •Система рейтингових балів для різних видів контролю: Теоретичні основи математики
- •Додаток 5. Робоча програма для студентів
- •Література
3. Достатня умова подільності суми (різниці)
З теоретичної точки зору часто важливо знати, чи узгоджується відношення подільності на множині N0 з арифметичними операціями. На практиці часто виникає питання: як, не виконуючи операцій, визначити, ділиться чи ні на дане число певний числовий вираз. Наприклад, чи можна розділити порівну між трьома учнями 21 зошит . у клітинку і 18 у лінійку?
Є ознаки, які дають змогу, не обчислюючи результату, дізнатися, чи ділиться на певне число сума, різниця, добуток або частка кількох цілих невід'ємних чисел.
Теорема (достатня умова подільності суми). Якщо кожний доданок ділиться на натуральне число п, то й їхня сума теж ділиться на це число.
Доведення. Нехай а п і b n. Тоді за означенням подільності а =nq2 і b = пq2, а тому а + b = пq1 + nq2= п (q2+q2). Отже, (а +b) п. Теорему доведено.
Аналогічно доводиться теорема для будь-якого числа доданків.
Чи є ця ознака подільності суми необхідною, тобто, чи буде істинним твердження: «Якщо сума ділиться на деяке число п, то й кожний доданок її ділиться на це число?» Ні, не буде. Наприклад 21 : 3, але ні 20, ні 1 не діляться на 3. Отже, достатня умова подільності суми не є необхідною. Обернене твердження виконується лише в окремих випадках, оскільки будь-яке натуральне число п > 2 можна зобразити у вигляді суми натуральних чисел кількома способами.
Теорема (достатня умова подільності різниці). Якщо а і b діляться на п і а b, то а - b теж ділиться на п.
Доведення цієї теореми аналогічне попередньому.
Чи може ділитися сума двох доданків і один з них ділитися на дане число. якщо другий доданок не ділиться на це число? Ні, не може. Це дає змогу сформулювати необхідну й достатню умову подільності суми.
Теорема . Якщо один з двох доданків ділиться на дане число, то щоб їхня сума ділилася на це число, необхідно й достатньо, щоб і другий доданок ділився на це число.
Достатність умови випливає з першої теореми.
Необхідність. Нехай доданок а і сума а + b діляться на число п. Тоді (а+b) — а теж ділиться на число п. Отже, і число b також ділиться на число п.
Теорему доведено.
4. Достатня умова подільності добутку
Теорема (про подільність добутку). Якщо один з множників ділиться на натуральне число п, то й добуток ділиться на це число.
Доведення. Нехай множник а добутку аb ділиться на число п, тобто а = пq. Тоді аb = (пq) b = п (qb). Отже, аb п.
Теорему доведено.
Аналогічно доводиться твердження для більшого числа множників.
Наслідок. Якщо в добутку аb множник а ділиться на т, а множник b ділиться на п, то добуток аb ділиться на тп.
Наприклад, 24 · 36 ділиться на 108, бо 108 =12·9.
Доведені теореми використовуються при розв'язуванні відповідних задач.
Приклад. Довести, що добуток будь-яких двох послідовних натуральних чисел ділиться на 2.
Розв'язання. Серед двох послідовних натуральних чисел одне обов'язково парне. Тому їхній добуток ділиться на 2.
5. Ознаки подільності чисел на 2 і на 5
Ознаки подільності на 2, 3, 4, 5, 9 чисел, записаних у десятковій системі числення, відомі з математики середньої школи. Обґрунтуємо ці ознаки, спираючись на введене означення відношення подільності та його властивості.
Теорема (ознака подільності на 2 і 5). Для того щоб число ділилося на 2 (на 5), необхідно й достатньо, щоб на 2 (на 5) ділилося число його одиниць.
Д
оведення.
Запишемо число а = аnаn-1...а0
у вигляді суми розрядних одиниць, яку
розіб'ємо на два доданки: а=(аn10n+…a110)
+ аn.
Як бачимо, перший доданок ділиться і на
2, і на 5. Отже, щоб сума ділилася на 2 або
на 5, необхідно й достатньо, щоб і другий
доданок аn
ділився відповідно на 2 або на 5. Теорему
доведено.
Наслідок 1. Для того щоб число а ділилося на 2, необхідно й достатньо, щоб воно закінчувалося однією з цифр 0, 2, 4, 6, 8.
Наслідок 2. Для того щоб число а ділилося на 5, необхідно й достатньо, щоб воно закінчувалося цифрою 0 або 5.