Проблемне завдання 4

1. Чи справді агресивність являє собою атрибут людської істоти?

2. Чим вмотивоване віднесення батька та матері до архетипів?

Яке б ви хотіли поставити запитання до тексту, на яке у вас немає відповіді?

Карл Густав Юнг

Проблеми сучасної душі

Ми поставили таке запитання: які з архетипів є найбезпосереднішими? Найближчим архетипом, мабуть, можна вважати мати, адже вона в усіх відношеннях є найріднішим і найвпливовішим явищем, і вона діє в ту пору, коли людина тільки формується і найбільш піддатлива. А оскільки свідомість у дитинстві розвинена ще дуже слабко, то там і мови не може бути про індивідуальний досвід: навпаки, мати являє собою досвід архетипічний; з нею набувають досвід у більш або менш свідомому стані не в тому розумінні, що вона постає як інди­відуальна й чітко означена жіноча особистість, а в розумінні, що вона – мати, архетип, значення якого може нескінченно варіюватися. В процесі розвитку життя первісний образ блідне й поступається місцем образу свідомому, відносно індивідуальному, що стає в уяві людини єдиним образом матері, яким вона володіє. Навпаки, у підсвідомості мати зали­шається, як і раніше, могутнім первісним образом, який забарвлює і навіть визначає, в процесі свідомого індивідуального життя, взаємини, що їх ми маємо з жінкою, із суспільством, визначає наші почуття і наше ставлення до всього навколишнього світу, але в такий витончений спосіб, що свідомість здебільшого нічого не помічає. Ми думаємо, що йдеться просто про метафори. Одначе, є цілком очевидним фактом, що чоловік бере собі за дружину жінку, керуючись лише однією причиною: тим, що вона схожа або не схожа на його матір. «Мати Німеччина» для німця, «люба Франція» для француза становлять те заднє тло політики, нехтувати яке зміг би хіба тільки інтелектуал, який ніколи не жив у світі. Всесвітнє лоно матері-церкви – теж не що інше, як метафора, утворена за зразком материнської землі, матері-природи і, загалом, матерії."

Найближчим архетипом для дитини є, безперечно, архетип матері. Та з розвитком її свідомості батько теж виходить на її обрій, оживляючи архетип, чия природа, з багатьох поглядів, протилежна природі материнського архетипу. Якщо материнський архетип відповідає визначенню китайського інь, то батьківський тип – це ян. Він детермінує стосунки з людьми, законом і Державою, розуміння, дух і динаміку природи. «Батьківщина» означає межі, тобто чітко означену локалізацію, тоді як рідний ґрунт – це материнська земля, мирна й родюча. Райн – батько, як Ніл, як вітер, як ураган, як грім і блискавка. Батько – це діяч і авторитет, а отже, закон і Держава. Він – те, що рухається у світі, як вітер, він – той, хто творить і диригує музикою неподільних летючих ідей-образів. Він – той подмух, з якого утворюється вітер – pneuma, spiritus, atman, espsnt .

Отже, й батько – це могутній архетип, який живе в душі дитини.

[Jung Carl Gustav . Problиmes de L’ате moderne, Buchet/Chastel, 1927-1960. - Рp. 46 sq.]

Проблемне завдання 5

1. Чому для екзистенціалістів людина не піддається визначенню?

2. Охарактеризуйте відношення автора статті до морального прогресу та аргументуйте свою думку стосовно цього.