9.4. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції
Факторний аналіз — це методика комплексного системного вивчення і вимірювання впливу чинників на величину результативних показників.
Одним із прийомів проведення факторного аналізу є прийоми елімінування. Елімінувати означає усунути, вилучити вплив усіх чинників крім одного на величину результативного показника.
Аналіз загального прибутку свідчить, що найбільшу частку в його складі займає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг).
Основними завданнями факторного аналізу є:
Оцінка динаміки показників прибутку, обґрунтованості утворення й розподілу.
Виявлення й вимір дії різних факторів на прибуток.
Оцінка можливих резервів подальшого зростання прибутку на основі оптимізації обсягу виробництва й витрат.
Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) — різниця між виручкою від реалізації продукції в діючих цінах (без ПДВ й АЗ) і витратами на виробництво й реалізацію продукції;
На прибуток від реалізації продукції впливає зміна таких факторів:
продажних цін на товари й тарифи на послуги й роботи;
собівартості реалізованої продукції;
обсягу реалізації;
структури й асортименту реалізованої продукції.
І. Вплив на прибуток відпускних цін на реалізовану продукцію обчислимо за формулою
де Σp1q1 — реалізація у звітному році в цінах звітного року; Σp0q1 — реалізація у звітному році в цінах минулого року; р — ціна продукції; q — кількість продукції.
II. Вплив на прибуток змін в обсязі реалізованої продукції (ΔР2) визначимо за формулою
III. Вплив на прибуток змін у структурі та асортименті реалізованої продукції (δр3) визначається за формулою
9.5. Аналіз розподілу і використання чистого прибутку
Чистий прибуток розподіляють згідно зі статутом підприємства. За рахунок чистого прибутку виплачують дивіденди акціонерам підприємства, можуть створювати фонди накопичення, споживання, резервний фонд, спрямовувати на поповнення власного оборотного капіталу та інші цілі.
Для аналізу розподілу і використання використано інформацію з форми № 2 «Звіт про фінансові результати», форми № 4 «Звіт про власний капітал».
У процесі аналізу вивчають виконання плану щодо використання прибутку. З цією метою фактичні дані звітного року про використаний чистий прибуток за всіма напрямами порівнюють з даними плану, з даними минулого року або з даними, одержаними протягом кількох років, і в разі відхилень з'ясовують їх причини за кожним напрямом використання прибутку. При аналізі формування фондів (створених за рішенням підприємства) необхідно визначити, наскільки і за рахунок яких факторів змінилася їх величина. Основними факторами, що визначають розмір відрахувань у фонди накопичення і споживання, є зміни суми чистого прибутку та коефіцієнт відрахувань у них. У процесі аналізу необхідно також вивчити динаміку частки прибутку, яка направлена на виплату дивідендів по акціях, самофінансування підприємства (реінвестований прибуток), фонд соціального споживання, матеріальне заохочування працівників.
Розподіл чистого прибутку грунтується на дивідендній політиці підприємства, основою якої є розмір і темпи зростання усуспільненого капіталу підприємства. Менеджеру завжди потрібно знаходити компроміс між власником підприємства і акціонерами.
Оцінку формування розподілу і використання прибутку необхідно доповнити відносними показниками — рентабельністю.