3.7. Оцінка рентабельності роботи підприємства

У процесі аналізу ефективності використання майна підприємства доцільно використовувати показники, що характеризують рентабельність роботи підприємства. Це комплексні показники що характеризують прибутковість підприємства.

З цією метою рекомендується використовувати такі показникі рентабельності, які розраховують за даними звіту про фінансов результати:

1. Рентабельність усього майна підприємства (його активів)

Цей показник свідчить про те, скільки одиниць чистого при­бутку отримало підприємство з кожної одиниці свого майна (за­гальної суми активів).

2. Рентабельність поточних активів

Цей показник показує, скільки одиниць чистого прибутку отримало підприємство на кожну одиницю його поточних активів.

3. Рентабельність власного капіталу

За допомогою цього показника з'ясовують, скільки чистого прибутку отримано підприємством на кожну одиницю власного капіталу.

4. Рентабельність інвестицій

Цей показник показує, який фінансовий результат від звичай­ної діяльності отримало підприємство на кожну одиницю валюти балансу за винятком короткострокових зобов'язань.

Цей показник свідчить про отриманий підприємством чистий прибуток на кожну одиницю виручки від реалізації продукції.

У комплексі перелічені показники дають змогу всебічно оха­рактеризувати ефективність використання майна підприємства.

Література

1. Ефимова О. В. Финансовьй анализ. — М.: Бухгалтерський учет, 1996.

2. Економічний аналіз: Навч. посіб. / М. А. Болюх, В. 3. Бурчевсь-кий, М. І. Горбатюк, за ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — К.: КНЕУ, 2001, —540 с.

3. Ізмайлова К. В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 148 с.

4. Ковалев В. В. Финансовьй анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — М: Финансьі и статистика, 2000.

5. Кондраков Н. П. Основы финансового анализа. — М.: Главбух, 1998.

6. Кононенко О. Анализ финансовой отчетности. — X.: Фактор, 2002.—144 с.

7. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч, посіб. — К.: КНЕУ, 2004. — 365 с.

8. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансо­вого стану підприємства: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 278 с.

9. Прокопеико І. Ф., Ганін В. І., Петряєва З. Ф. Курс економічного аналізу: Підручник / За ред. І. Ф. Прокопенка. — Харків: Легас, 2004. — 384 с.

10. Фінансова звітність за П(С)БО. — К.: Лібра, 1999.

10. Шеремет А, Д., Сайфулин Р, С, Негашев Е. В. Методика финансо­вого анализа. — 3-є изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 208 с.

Розділ 4 аналіз оборотного капіталу

4 .1. Завдання аналізу оборотного капіталу і його інформаційне забезпечення

Оборотний капітал — це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. У практиці бухгалтерського обліку до них відносять майнові цінності (активи) всіх видів зі строком використання менше від одного року або операційного циклу, якщо він перевищує рік.

Оборотний капітал безпосередньо бере участь у створенні но­вої вартості, функціонуючи в процесі кругообороту всього капі­талу. Співвідношення основного й оборотного капіталу впливає на величину отримуваного прибутку. Оборотний капітал оберта­ється швидше, ніж основний. Тому зі збільшенням частки оборот­ного капіталу в загальній сумі авансованого капіталу час обороту всього капіталу скорочується, а отже, уможливлюється зростання нової вартості, тобто прибутку. Для здійснення ефективного ана­лізу оборотного капіталу фінансовий аналітик має виходити із суті цього поняття, що визначають такі основні ознаки:

, по-перше, оборотні активи підприємства формуються і вико­ристовуються з досить локальною метою — для обслуговування лише його операційної діяльності;

по-друге, важливою ознакою оборотних активів є те, що вони належать до складу так званих мобільних активів підприємства (швидко можуть бути перетворені в гроші);

по-третє, суттєвою ознакою оборотних активів підприємства є значна (порівняно із необоротними активами) різноманітність їх видів, груп та конкретних найменувань, що значно ускладнює процес поточного управління ними та потребує забезпечення пев­ної гнучкості цього управління;

по-четверте, відповідно до практики бухгалтерського обліку до оборотних активів включають певні види засобів праці, які віднесені до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів;

по-п 'яте, суттєвою ознакою поняття оборотних активів є те, що їх формування як активів підприємства нерозривно пов'язано із конкретними джерелами капіталу, що забезпечують це формування.

Термін «оборотні активи» в економічній теорії має кілька си­нонімів (оборотні кошти, оборотний капітал, робочий капітал), однак незважаючи на різноманітність термінів, економічна суть цього поняття трактується у вітчизняній та зарубіжній літературі однаково.

Аналіз оборотних активів здійснюють з метою забезпечення такої організації, щоб забезпечити ефективність їх використання. Зазначений аналіз здійснюють за такими напрямами:

• аналіз складу та структури оборотних активів;

• оцінка оптимальності визначеної потреби підприємства в оборотних активах;

• аналіз джерел формування оборотних активів;

• оцінка маневрування оборотними активами;

• аналіз оборотності оборотних активів за звітний період;

• аналіз виробничих запасів і дебіторської заборгованості;

• аналіз грошових коштів на підприємстві;

• аналіз збереження та ефективного використання оборотних активів.

Для аналізу оборотних активів необхідна відповідна інформа­ція. Визначення потреби в інформації на підприємстві для аналізу оборотних активів належить до компетенції її власника або упов­новаженого органу (посадової особи) — економічної служби під­приємства.

Відповідно до розробленої економічної політики та необхідної інформаційної бази підприємство;

• обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регі­стрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інфор­мації в них з дотриманням єдиних засад, установлених Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології об­робки облікових даних;

• розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управ­лінського) обліку, звітності;

• затверджує правила документообороту та технологію оброб­ки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

• передбачає складання балансів філій, представництв, відді­лень та інших відокремлених підрозділів, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Основною інформаційною базою для аналізу оборотного капі­талу є фінансова звітність підприємства.

Відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку регламентовано форми фінансової звітності та зміст. До складу фінансової звітності входять:

Баланс (ф. № 1);

Звіт про фінансові результати (ф. № 2);

Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3);

Звіт про власний капітал (ф. № 4);

Примітки до звітності (ф. № 5).

За доступністю інформація поділяється на відкриту і закриту, що є комерційною таємницею, тому й фінансовий аналіз може бути двох видів: внутрішній і зовнішній.

Особливість звітності, розробленої згідно з міжнародними стан­дартами бухгалтерського обліку, полягає в тому, що нею можуть широко користуватися різні користувачі, вивчаючи ту інфор­мацію, яка їм потрібна. Здійснювати аналіз оборотних активів необхідно з урахуванням їх класифікації.