3. Попередній розрахунок валів редуктора
3.1. Ведучий вал
Діаметр вихідного кінця вала розраховуємо за формулою:
мм
Цей вал з’єднуємо з валом електродвигуна за допомогою муфти. Діаметр валу двигуна dв=38мм. Вибираємо МУВП по ГОСТ 21424-75 з діаметром посадочних ділянок під dв1=30 мм. Приймаємо діаметр валу під підшипники dп1=35 мм.
3.2.Ведений вал
мм
Приймаємо dв2=30 мм.
Діаметр вала під підшипники приймаємо dп2=35 мм; dк1=40 мм.
Рис 3. Ведучий вал
Рис 4. Ведений вал
4. Конструктивні розміри шестерні та колеса
4.1. Шестерні
Шестерню виконують за одне ціле з валом, її розміри визначені попередньо:
d1=46,15мм; da1=49,15мм; df1=42,4мм; b1=54мм
4.2. Колеса
Колесо виконуємо кованим. Його розміри
d2=153,85мм; da2=156,85мм; df2=150,1мм; b1=50мм
4.2.1 Діаметр маточини:
dм=1.6· dк2=1.6·40=64 мм.
Довжина маточини:
lм=(1.2 ...1.5) dк2=(1.2....1.5)40=48...60 мм.
Приймаємо lм= 60мм
Товщина вінця
мм
Приймаємо
=6
мм.
Товщина диска
мм
Приймаємо с=15мм.
Внутрішній діаметр вінця
мм.
Приймаємо
=138
мм
Діаметр кола центрів отворів
мм.
Діаметр отворів у диску
мм
Приймаємо
=19
мм
Розмір фасок
мм.
Приймаємо
=1
мм
Глибина канавки
мм.
Приймаємо
h=4
мм
Рис 5. Колесо ведене
5. Конструктивні розміри корпуса та кришки редуктора
5.1. Кришку і корпус виготовляємо литвом з чавуну. Визначаємо товщина стінок корпуса і кришки редуктора за формулою:
δ=0.025·aw=0,025·100=2.5 мм
Приймаємо δ1= δ2=8 мм
5.2. Визначаємо товщину нижнього пояса редуктора за формулою:
Р2=2.35· δ=2.35·8=19 мм
Приймаємо Р2=20 мм.
5.3. Визначаємо товщину верхнього пояса редуктора за формулою:
в=1.5· δ=1.5·8=12 мм
5.4. Визначаємо товщину ребер корпуса і кришки редуктора за формулою:
m = (0.85…1)· δ = (0.85…1)·8 = 6.8…8 мм
Приймаємо m=8 мм
5.5. Визначаємо діаметри болтів
Фундаментальні болти
мм
Приймаємо
=16
мм (М16)
Болти, які з’єднують кришку з корпусом редуктора: біля підшипників
мм
Приймаємо
=12
мм (М12)
Болти, які з’єднують кришку з корпусом редуктора
мм
Приймаємо
=10
мм (М10).
Болти що кріплять кришки підшипників
d 4= (0,25…0,3)d1=(0,25…0,3)·16=(4…4,8)
Приймаємо d4=6 мм (М6).
Болти,
які кріплять кришку оглядового отвору
приймаємо
=6
мм
(М6).
5.6. Визначаємо ширину фланців
Нижнього
пояса редуктора К1=39
мм при
=16
мм. Верхнього
пояса
редуктора і кришки редуктора К2=36
мм при
=12
мм.
5.7. Визначаємо розмір штифта
Діаметр
мм.
Довжина
мм.
Приймаємо
=30
мм згідно з ГОСТ 3129-70.
5.8. Визначаємо діаметр різьби масло зливної пробки за формулою:
dn = (1,6…2,2)· δ = (1,6…2,2)· 8 = 12,8…17,6 мм.
Приймаємо пробку з різьбою М16•1.5
6. Перший етап ескізного компонування
6.1. Окреслюємо внутрішню стінку корпуса.
6.2. Приймаємо зазор між торцем шестерні і внутрішньою стінкою корпуса, приймаємо зазор від окружності вершин зубців колеса до внутрішньої стінки корпуса
мм, А=А=10 мм.
6.3. Призначаємо підшипники для ведучого валу середньої серії роликові конічні однорядні для веденого валу легкої серії по діаметрам валів. Їх дані заносимо до таблиці 1.
Таблиця 1
Умовне позначення підшипників |
Розміри в мм |
Вантажепідємність |
|||
d |
D |
Т |
C |
C0 |
|
7307 |
25 |
80 |
22,75 |
54 |
38 |
7207 |
35 |
72 |
18.25 |
38.5 |
26 |
Визначаємо
глибину гнізда під підшипник
мм
Приймаємо
=48
мм
Швидкість
коліс V=2,3
,
при такій швидкості приймаємо метод
змащення
масляний туман.
6.5. Заміром креслення визначаємо
а)
Відстань між точками прикладення сил
в зачепленні і точкою прикладення
реакції опори:
- ведучий вал а1= 57,08 мм
- ведений вал а2=52,61 мм.
б) відстань між точками прикладення реакції в підшипнику і консольною силою:
- l1=98,78 мм
- l2=87,35 мм