3.Украïнська діаспора.

Украïнці, які в різні часи і з різних причин залишили свою батьківщину, становлять украïнську діаспору. Дослідники виділяють чотири хвилі еміграціï: перша – з другоï половини XIX ст. до 1914 р.; друга – період між двома світовими війнами (1918 – 1939 рр.); третя – період другоï світовоï війни і післявоєнний час (1939 – 1990); четверта – доба незалежностï Украïни ( 1991 – 2002).

На початку XXI ст. чисельність украïнськоï діаспори становить понад 15 млн. осіб. Розрізнюють західну і східну діаспори. Головними причинами масовоï еміграціï були і є скрутні соціально-економічні умови, політичні утиски і репресіï, релігійне переслідування, прагнення поліпшити соціальний статус і рівень життя. (Див. Украïна: друга половина ХХ. Нариси історіï (П.П. Панченко, М.Р. Плющ, Л.А. Шевченко та ін. – К.,1997).

У другій половині XIX ст. украïнці, залишаючись аграрною нацією і страждаючи від малоземелля та безземелля, прагнули, насамперед, оселитися там, де були великі масиви вільноï землі. Тому основні напрямки міграціï украïнців – це захід: Північна і Південна Америка, схід: Південний Сибір, Далекий Схід, та південь: Австралія. Частина украïнців опинилася в краïнах Західноï і Центральноï Європи, в Центральній і Південній Росіï.

Найбільш чисельними і найкраще організованими та активними є громади украïнськоï діаспори в Сполучених Штатах і Канаді. Ïï становлять нащадки вихідців переважно з Західноï Украïни, які, починаючи з 70 років XIX ст., масово переселялися з Австро-Угорськоï імперіï до США. Традиційно вважається, що першим украïнцем в Америці був Агапій Гончаренко – православний священник, який був особисто знайомий з Тарасом Шевченком. Нині чисельність украïнців у США перевищує 2 млн. чоловік, і вони займають 21 місце серед етнічних груп населення краïни (1%). Переважна більшість украïнців є міськими мешканцями ( Нью-Йорк, Детройт, Клівленд). Сьогодні провідними украïнськими інституціями у США є церкви та братства, які дбають про збереження і розвиток украïнськоï мови, освіти, науки. Найбільшою і найбагатішою установою є Украïнська національна асоціація, що налічує близько 100 тис. членів. Серед наукових закладів виділяються Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ), Украïнська академія мистецтв та науки і, особливо, заснований на кошти украïнців у 1970 році Гарвардський украïнський дослідний інститут на чолі з видатним істориком Омеляном Пріцаком.

У найсприятливіших умовах соціально-економічного і соціально-культурного середовища перебуває сьогодні українська діаспора в Канаді, яка нараховує понад 1 млн. осіб і посідає 5-е місце серед етнічних спільнот (3%). Глобальна тенденція до урбанізаціï змінила осередки мешкання украïнців. Якщо у I половині XX ст. 80% з них жило у сільських поселеннях, то зараз понад 75 % мешкає в містах (Едмонтон, Вінніпег і, особливо Торонто). Украïно-канадці, які з’явилися у 1891 році, краще організовані і ïхній вплив у своïй краïні значно більший, ніж у Сполучених Штатах. Більшість украïнських політичних, громадських і культурних організацій нині об’єднані в координаційну раду – Конгрес украïнців Канади з центром у Торонто, який також є осередком Всесвітнього конгресу вільних украïнців. Украïнська діаспора в Канаді має кращі умови для протистояння асіміляціï, розвитку рідноï мови, освіти і науки. Вона спирається на значну підтримку канадського уряду, за рахунок місцевих бюджетів фінансується книговидавництво, культурно-освітні заходи, освіта і наука. В західних провінціях Канади навіть було запроваджено двомовне украïнсько-англійьске навчання. Найбільший центр досліджень з украïністики – Канадський інститут украïнських студій, заснований в 1976 році в Едмонтоні -утримується за рахунок провінціï Альберта.

Украïно-канадці відіграють помітну роль у суспільно-політичному житті своєï краïни. Вони, у різний час, були мерами таких великих міст як Едмонтон і Вінніпег, депутатами провінційних законодавчих органів і федерального парламенту, п’ятеро були сенаторами, 10 обіймали міністерські пости, а Раймонд (Роман) Гнатишин – генерал-губернатором Канади.

Украïнська діаспора в краïнах Південноï Америки зосереджена, в основному, в Аргентині( з 1897 року), де мешкає зараз близько 300 тис. чоловік, і в Бразиліï ( з 1895 року) – до 400 тис. Ці громади перебувають в значно гіршому, ніж в Північній Америці, соціально-економічному та суспільно-політичному становищі і займаються переважно сільським господарством. Організаційно-культурний рівень украïнськоï діаспори в Латинській Америці досить низький. Католицька церква залишається майже єдиним осередком громадського життя.

Контрастом є порівняно молода діаспора Австраліï. Вона виникла в основному з “переміщених осіб” після другоï світовоï війни і налічує зараз понад 30 тис. чоловік, які переважно мешкають у великих містах: Сіднеï, Мельбурні, Аделаïді. Украïнські громади в Австраліï відрізняються досить високим рівнем освіти, кваліфікаціï і матеріальним достатком, є гарно організованими і активними.

Чимало украïнців проживає в краïнах Центральноï Європи. Найбільшими є діаспори в Польщі, де мешкає понад 350 тис. чоловік, Румуніï – до 300 тис., краïнах колишньоï Югославіï – близько 60 тис., Словаччині – 40 тис, Чехіï – понад 15 тис. украïнців.

В Західній Європі найчисельнішими є украïнські громади у Франціï, де перші емігранти з’явилися ще на початку XVIIIcт. і складалися спочатку з “мазепинців”, а пізніше з політичних емігрантів революційноï доби 1917 – 1920 рр. Саме тут знайшли притулок С.Петлюра, Н.Махно, О.Шульгін і ін. Зараз украïнська діаспора у Франціï налічує понад 40 тис. чоловік, які мешкають передовсім у Парижі та його приміських зонах. Вона добре організована і дуже активна на культурному відтінку. Плідно діє у м. Марселі Наукове товариство ім.Т.Шеченка.

Аналогічні обставини життя украïнськоï діаспори у Великобританіï, де вона з’явилася ще у кінці XIX ст. Нині тут мешкає близько 30 тис. украïнців, які об’єднані в Союз украïнців у Британіï. Помітною є життєдіяльність украïнських громад у Німеччині, Австріï та Iталіï, що стала важливим осередком діяльності інституцій греко-католицькоï церкви (Мала Семінарія, Украïнський католицький університет, чернечі ордени).

Східна діаспора – це украïнці, які мешкають на територіï колишнього СРСР за межами Украïни. Чисельність ïï - понад 10 млн. чоловік. Майже половина (4,5 млн.) проживає в Російській Федераціï. Місцями найбільш компактного тут розселення украïнців є Слобожанщина, Малиновий Клин (Кубань), Зелений Клин (Далекий Схід), Північний Кавказ. Тільки з 1992 року, коли було створено “Об’єднання украïнців Росіï” почався інтенсивний організаційний процес украïнськоï діаспори, яка сьогодні практично позбавлена національних установ, закладів і преси, хоча і діють близько 60 украïнських товариств.

Значна кількість украïнців (близько 900 тис.) проживає в Казахстані. Становище украïнськоï діаспори на його територіï майже таке, як і в Росіï. Чимало украïнців мешкають в Молдові ( 14% населення республіки), Білорусі (близько 300 тис.), Середній Азіï (понад 300 тис.), краïнах Балтіï (майже 200 тис.) і в Закавказзі (близько 100 тис. чоловік).

В цілому, східна украïнська діаспора значно гірше організована і менш активна, ніж західна. Негативною рисою є і те, що лише незначна частина украïнців повертається на Батьківщину. Однак украïнці і західноï, і східноï діаспори намагаються зберегти національну самобутність, прагнуть посилити зв’язки з Вітчизною, активніше сприяти ïï прогресу в складних умовах незалежності.