- •Міністерство освіти науки молоді та спорту України Донецький національний університет Кафедра історії України
- •Iсторія України.
- •Реєстр пакету матерiалiв до курсу «Iсторiя України»
- •Програма курсу «Iсторiя України»
- •1. Первiсна доба.
- •2. Антична доба.
- •3. Княжа доба.
- •4. Литовсько-Руська доба.
- •5. Доба Речi Посполитої
- •6. Доба Української нацiональної революцiї 1648 – 1676 рр.
- •7. Доба Гетьманщини.
- •8. Iмперська доба.
- •Загарбання захiдноукраїнських земель Австрїєю та їх становище у кiнцi XVIII cт. Колонiальна полiтика Австрiйської монархії. Стан економiки. Селянський рух в Галичинi та на Буковинi. Л. Кобилиця.
- •9. Доба Української революцiї 1917 – 1920 рр.
- •10. Радянська доба.
- •11. Доба незалежноï Украïни.
- •Рекомендована література до курсу «Історія України»
- •Тематика лекційного курсу і семінарів.
- •Теми лекцiй.
- •Теми семiнарiв.
- •Плани семiнарських занять.
- •Тема 1. Українська нацiональна революцiя середини XVII ст. План
- •Тема 2. Українська нацiональна революцiя 1917 – 1920 рокiв. План
- •Конспект лекцій з історії України .
- •Лекція 1. Стародавня доба в історії України (до середини I тис. Нашої ери).
- •Первісне населення на території України.
- •2. Античні держави і кочовики.
- •3. Слов’янський етногенез.
- •1. Передумови виникнення державності.
- •2. Київська Русь
- •3. Галицько-Волинська держава.
- •Лекція 3. Українські землі у другій половині XIV – I пол. XVII ст. (Литовсько-польська доба).
- •1. Загарбання українських земель іноземними державами у XIV – xVст.
- •2. Українські землі у складі I Речі Посполитої
- •3. Виникнення українського козацтва і його визвольна боротьба у кінці XV – I пол. XVII ст.
- •Лекція 4. Українська національна революція середини XVII ст.
- •Причини революції та її початок.
- •Розгортання революційних подій за часів б. Хмельницького (1648 – 1657 рр.).
- •Громадянська війна і Руїна (1657 – 1668 рр.).
- •4. Криза і поразка революції. (1668-1676 рр.).
- •Iсторичне значення революції.
- •Лекція 5. Гетьманщина в Україні (кінець XVII – середина XVIII ст.).
- •1. Соціально-економічний розвиток і суспільно-політичний стан Украïни у кінці XVII – на початку XVIII століття. I. Мазепа.
- •Остаточна ліквідація автономіï Украïни у складі Російськоï імперіï.
- •(Кінець XVIII – початок XX ст.).
- •Соціально-економічний і суспільно-політичний стан украïнських земель у складі Російськоï імперіï у I половині XIX століття.
- •Західноукраïнські землі під владою Габсбургів.
- •Буржуазні реформи в Російській імперіï і ïх наслідки для Украïни.
- •Украïна на початку хх століття.
- •Лекція 7. Українська національна революція 1917 – 1920 років.
- •Центральна Рада і ïï доба (4. III 1917 – 29. IV 1918 рр.).
- •2. Украïнська держава п. Скоропадського (IV – 1918 – XII – 1918 р.).
- •Директорія в Украïні (XII 1918 – XI 1920 рр.).
- •Лекція 8. Україна між двома світовими війнами
- •1. Украïнська радянська республіка у період новоï економічноï політики (1921 – 1928 рр.).
- •2. Украïна в умовах сталінізму (1929-1939 рр.)
- •Лекція 9. Україна у роки II світової війни (1939-1945).
- •Початок другої світової війни і приєднання західноукраїнських земель до срср.
- •Окупація України німецько-фашистськими військами.
- •3. Визволення України від окупантів.
- •Лекція 10. Україна у повоєний час. (1946-1991).
- •1. Післявоєнна відбудова. Агонія сталінізму (1946-1953 рр.).
- •2. Криза тоталітарного ладу. «Відлига» (1953-1964 рр). Неосталінізм (1964-1985 рр.)
- •3. На шляху до незалежності. «Перебудова» (1985-1991 рр)
- •Проголошення незалежності і соціально-економічний розвиток Украïни.
- •Суспільно-політичне і соціокультурне життя в сучасній Украïні.
- •3.Украïнська діаспора.
- •Головні події в історії України.
- •Вимоги для студентiв.
- •Критерiї оцiнок.
- •Комплексна контрольна робота з дисциплiни «Iсторiя України».
- •Тематика контрольних робіт.
- •Питання до іспитів
3. Галицько-Волинська держава.
Після смерті сина Володимира Мономаха Мстислава (1125-1132) Київська Русь остаточно розпалася на десятки удільних князівств, найбільшими з яких були: Галицьке, Волинське, Чернігівське, Смоленське, Володимирське, Суздальське, Новгородське.
Територія Західної України у I пол. I тисячоліття була заселена східнослов’янськими племенами дулібів, тіверців і білих хорватів, які, здається, слов’янізували на цих землях нащадків кельтів-галлів. На думку Мирослава Поповича, «звідси і наша Галичина і іспанська Галісія»
(М. Попович. Нарис історії культури України. – К., 2001. – С. 29).
Ще у Х столітті на західних землях України сформувалися Галицьке і Волинське князівства, які у 980-990 рр. Володимир Святий відвоював у поляків і приєднав до Київської Русі.
В умовах феодальної роздробленості Галицьке і Волинське князівства відособилися і переживали у середині XII століття справжній розквіт. Це пояснюється вигідним геополітичним розташуванням і прискореним розвитком продуктивних сил. Особливо зміцніло Галицьке князівство за часів князювання Ярослава Володимировича (Осмомисла – тобто “людини, що має вісім розумів”) (1153-1187) – одного з славетних персонажів “Cлова о полку Iгоревім”. Одночасно зростала могутність і Волинського князівства. Князь Роман Мстиславич (1173-1205) в результаті тривалої боротьби не тільки зміцнив свою владу у Волинському князівстві, але й зміг приєднати і Галицьке у 1199 р., створивши величну державу, що охоплювала майже 90% території сучасної України. Дослідники (Стефан Томашівський) вважають Галицько-Волинське князівство першою безперечно українською державою.
У 1205 році князь Роман загинув і в його державі почалися князівські усобиці і боярські інтриги, що сприяло чужоземній агресії. Довгий час його вдова княгиня Анна боролася за трон для своїх синів – Данила і Василька, і лише у 1221 році Данило відвоював Волинь, а в 1238 році повернув Галичину. Князь Данило Галицький (1238-1264) – енергійний, талановитий політичний діяч і полководець очолив Галицько-Волинську Русь у трагічний період монголо-татарської навали. З’явившись у Європі в 1223 році, монголи завдали руським князям і половцям нищівної поразки у битві на річці Калка, а в 1237 році почали спустошливу Батиєву навалу, яка привела до встановлення тривалого монголо-татарського іга. В 1240 році вони захопили і зруйнували Київ, який знаходився під контролем князя Данила, а в наступному році підкорили усю Галицько-Волинську Русь. Спроби Данила організувати антимонгольську коаліцію руських князівств чи отримати допомогу з боку західноєвропейських держав не мали успіху, попри те, що папа римський Iннокентій IV коронував Данила як короля. Тоді, у 1254 році, князь сам підняв повстання проти Золотої Орди (держава хана Батия). Однак сил не вистачило, і в 1259 році Данило капітулював. Все ж таки, ця боротьба не була марною, вона послабила монголо-татарську кормигу і прискорила звільнення українських земель від іга.
Після смерті Данила у 1264 році, князем став його син Лев, на честь якого у 1256 році Данило Галицький заснував місто. Лев переніс столицю князівства до Львова і успішно воював проти Польщі і Угорщини, придбавши частину Закарпаття і Люблінщини. Йому вдалося також знайти компроміс з ординськими ханами, що рятувало князівство від руйнівного ярма.
По смерті Лева у 1301 році, князював його син Юрій I (1301-1315), який ще підтримував вагу і престиж князівства. Свідченням цього є утворення у 1303 році Галицької митрополії, що відбулося після перенесення резиденції митрополита Максима з розореного Києва до Володимира-на-Клязьмі (1299 р.). Його наступники, сини Андрій I і Лев II (1315-1323) були останніми представниками династії Романовичів. Останній князь Галицько-Волинської Русі – польський кузен Андрія та Льва Болеслав прийняв ім’я Юрія II і правив до 1340 року. З цього часу і до середини ХХ століття західноукраїнські землі знаходилися під владою чужоземних правителів.
Iсторичне значення Галицько-Волинської Русі полягає у тому, що вона була, безумовно, наступницею київської спадщини, продовжувачем її високої культури і джерелом та опорою української державності.