- •Зміст навчальної дисципліни
- •Інформаційні та нормативні дані навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Модуль 1
- •Тема 1. Словотвір і морфеміка сучасної української літературної мови
- •Тема 2 . Граматика і морфологія сучасної української літературної мови Структура навчальної дисципліни
- •Теми семінарських занять
- •Теми практичних занять
- •Теми лабораторних занять
- •Самостійна робота
- •Теми практичних занять
- •Теми лабораторних занять
- •Самостійна робота
- •Контрольні запитання:
- •Контрольні запитання:
- •Завдання:
- •Завдання:
- •Завдання:
- •2. Написати реферат на одну із запропонованих тем й підготуватись до його публічного захисту:
- •Контрольні запитання:
- •Завдання:
- •Самостійна робота № 3 (8 годин) Тема: Іменник як частина мови
- •Контрольні запитання:
- •Завдання:
- •Контрольні запитання:
- •Завдання:
- •Контрольні запитання:
- •Запитання і завдання:
- •Контрольні запитання:
- •Морфемний аналіз
- •Приклади аналізу
- •Методичні поради написання й оформлення реферату
- •Мова і стиль реферату
- •Технічні параметри
- •Оформлення титульної сторінки
- •Граматика як наука про закономірності й особливості будови і форми синтаксичних одиниць
- •Оформлення плану реферату
- •Оформлення текстового матеріалу
- •Оформлення списку використаних джерел
- •Типові помилки в написанні та оформленні реферату
- •Словотвір і морфеміка
- •Морфологія. Частини мови
- •Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменника
- •Категорія роду іменника
- •Категорія числа іменника
- •Категорія відмінка іменника. Відміни і групи іменників. Словозміна
- •Прикметник як частина мови
- •Категорія ступеня вияву ознаки прикметників
- •Числівник як частина мови
- •Займенник як частина мови
- •Категорія числа займенників
- •Категорія відмінка займенників
- •Особливості морфологічних категорій займенника
- •Синтаксичні властивості займенників
- •Розряди займенників за значенням
- •Класифікація займенників за функцією
- •Класифікація займенників за співвідношенням з іншими частинами мови
- •Оcновні поняття курсу
- •1. Граматика.
- •4. Граматична форма.
- •22. Морфеміка.
- •35. Іменники конкретні й абстрактні.
- •36. Іменники загальні і власні.
- •37. Іменники предметні (дискретні) і речовинні (недискретні).
- •38. Іменники збірні й одиничні.
- •41. Категорія роду іменника.
- •42. Граматичний рід.
- •Поділ іменників на відміни
- •48. Морфологізовані й неморфологізовані прикметники.
- •49. Членні й нечленні прикметники.
- •50. Лексико-граматичні розряди прикметника.
- •55. Дейктичні й анафоричні займенники.
- •Рекомендована література
- •Критерії оцінювання Шкала оцінювання: національна та єктс
- •Загальнодидактичні оціночні норми Міністерства освіти і науки України
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів у кредитно-трансферній системі організації навчального процесу
Категорія числа займенників
За відношенням до категорії числа займенники поділяються на кілька груп.
1. До лексем, що не мають категорії числа, належать прислівникові займенники куди, туди, сюди, там, тут, коли і под.
До лексем, які змінюються за числами у відповідності з числовою формою означуваних іменників, належать займенники він, вона, воно, вони та всі прикметникові займенники: присвійні (наш - наші, мій - мої, твій – твої), вказівні (цей - ці, той - ті), означальні (кожний - кожні, всякий - всяк), прикметникові питально-відносні (який – які, котрий - котрі), прикметникові заперечні (ніякий - ніякі, нічий - нічиї), прикметникові неозначені (будь-який - будь-які, який- небудь - які-небудь).
До лексем, які вказують тільки на однину, належать займенники я, ти, іменниковий питально-відносний займенник що, іменникові неозначені хтось, щось, будь-хто, будь-що, іменникові заперечні ніхто, ніщо.
До лексем, які вказують тільки на множину, належать іменникові займенники ми, ви та числівникові кілька, скільки, кільканадцять. Займенники ми, ви мають форму множини і значення множини. За формою вони подібні до іменників: закінчення -и є формантом називного відмінка множини іменників (рук-и, парт-и, зошит-и). За змістом значення множини іменників і значення множини займенників ми, ви суттєво розрізняються. У іменників зміст множини зводиться до поняття "багато" того, що названо одниною: стіл (однина) – столи (множина, тобто багато столів). У займенників ми, ви форма множини не має значення "багато мовців" (я - ми) чи "багато слухачів" (ти - ви), лексеми ми, ви не є множинною формою до лексем я, ти. Займенник ми означає: 1) "співбесідник (один або кілька)* відсутній (один або кілька) і мовець (один)", наприклад: Влітку ми поїдемо на екскурсію (сказав учитель своїм учням); 2) "співбесідник (один) і мовець (один)", наприклад: Ми підемо до лікаря (каже мама своєму синові); займенник ви означає: 1) співбесідник (один або кілька) і відсутній (один або кілька)", наприклад: Вибудете складати екзамени; 2) "кілька співбесідників" (без відсутніх), наприклад: Ви мийте руки, а я приготую сніданок.
5. До лексем, що вказують на однину і на множину, належить зворотний займенник себе й відносно-питальний хто: Студент побачив себе в іншому світлі; Студенти побачили себе в іншому світлі; Хто це такий?; Хто це такі?
Категорія відмінка займенників
Категорія відмінка у займенників неоднорідна. По-перше, виділяються невідмінювані займенники, тобто такі, що мають нульову парадигму. До них належать прислівникові займенники (коли, куди, туди, там, де і ін.) та числівникові займенники мало (книг), немало, чимало.
По-друге, виділяється група займенників із синтаксичною парадигмою прикметникового типу, тобто такі, в яких відмінкові форми узгоджуються з відмінковою формою іменника. До них належать прикметникові займенники та числівникові в непрямих відмінках: твій, наш, ваш, той, цей; скількох, багатьох.
По-третє, виділяється група займенників, які мають морфологічну парадигму іменникового типу, зумовлену семантикою дієслова чи віддієслівних іменників, що керують відповідними займенниками. До них належать іменникові займенники (я, ти, він, ші, ви, вони, себе, хто, що, хтось, ніхто) та числівникові в називному та знахідному відмінках (кілька зошитів, кільканадцять).
По-четверте, окремі займенники мають дефектну (неповну) парадигму: не мають форм називного відмінка займенники себе (зворотний), нікого в значенні "немає кого" (не плутати з словоформою нікого в значенні "жодної людини"), нічого в значенні "немає чого" (не плутати зі словоформою нічого в значенні "жодного факту, жодної речі"), пор. нікого, нікому, ніким - ніхто, нікого, нікому, ніким, на нікому.
По-п'яте, на відміну від іменників, прикметників і числівників, окремі займенники мають: 1) розірвані словоформи: ні за що, ні до кого, ні з ким, ні на чийому, ні на що; 2) свої власні, лише займенникові закінчення: закінчення -є в родовому і знахідному відмінках (себе, тебе, мене), закінчення -ас в родовому і знахідному відмінках (нас, вас), закінчення -и в називному відмінку однини (ти). Це займенниковий тип відмінкових грамем.
По-шосте, серед займенників є такі, які в одних відмінках парадигми відмінюються за іменниковим типом, а в інших – за прикметниковим, тобто мають синкретичну відмінкову парадигму: він – його, йому, його, ним, на ньому; хто – кого, кому, кого, ким, на кому; що – чого, чому, що, чим; ніщо - нічого, нічому, ніщо.