Методичні поради написання й оформлення реферату

Підготовка до семінару передбачає написання реферату з питань плану. Щоб реферат було оцінено на високий бал, слід дотримуватись вимог до цього виду наукової роботи.

Реферат – короткий виклад змісту одного або декількох документів з певної теми. Його обсяг (приблизно від 500 – 2500 знаків до 20 сторінок) визначається специфікою теми і змістом документів, кількістю відомостей, їх науковою цінністю або практичним значенням.

Мова і стиль реферату

Характерною особливістю наукової мови є смислова завершеність, цілісність і зв’язність думок. Для вираження логічних залежностей у мові служать спеціальні функціонально-лексичні засоби зв’язку, що вказують на послідовність розвитку думки (по-перше, отже, таким чином, насамперед та ін.), причиново-наслідкові відношення (тому, завдяки цьому, крім того та ін.), перехід від однієї думки до іншої (звернімося до..., розгляньмо... та ін.), підсумок, висновок (отже, все сказане дає змогу дійти висновку... та ін.). Засобами логічного зв’язку можуть виступати займенники, прикметники та дієприкметники (такий, названий та ін.).

Основна функція наукового стилю – повідомлення. Її реалізація досягається шляхом доведення теорій, обґрунтування гіпотез, через повідомлення наслідків дослідження, завдяки класифікації, поясненню явищ, систематичного викладу певних знань, що зумовлює логічний характер викладу.

Одним із основних показників наукового рівня студента є володіння мовою спеціальності, основу якої становить упорядкована й стандартизована загальна та спеціальна термінологія. Термін – це слово або словосполучення, що є назвою спеціального поняття певної галузі науки. Наприклад: термін „парадигма” означає систему форм словозміни окремого слова (або групи слів), що відображає видозміну слова за властивими йому граматичними категоріями (наприклад, для іменника – за числом і відмінком, для дієслова – за особою, часом, способом та ін.); зразок, схема словозміни (Ганич Д.І., Олійник І.С.. Словник лінгвістичних термінів. – К.: Вища школа, 1985. – С. 177).

Мова науки оперує поняттями. Так, поняття „синонім” об’єднує слова, близькі або тотожні за значенням, що відрізняє їх від антонімів, паронімів, омонімів. Поняття бувають широкі (родові) й вузькі (видові). Визначення поняття звичайно будується шляхом називання родового поняття й повідомлення його видових ознак. Наприклад: префікс (термін, що називає визначуване поняття) – це значуща частина слова (родове поняття), яка стоїть перед коренем і служить для утворення слів (видова ознака).

На мовностилістичне оформлення тексту реферату впливають і такі особливості наукової мови, як наявність віддієслівних та абстрактних іменників (вивчення, дослідження, аналіз, розгляд та ін.); вживання дієслівних форм недоконаного виду минулого часу дійсного способу, зворотніх дієслів, пасивних конструкцій (у праці розглядаються..., передбачено виділити додаткові чинники... та ін.); вказівних займенників (цей, той, такий); похідних прийменників (протягом, згідно з, у результаті та ін.).

Синтаксис наукової мови характеризується вживанням складних речень різних видів із чіткими синтаксичними зв’язками, частіше – складнопідрядними й складносурядними. Стиль її – це безособовий монолог, який ведеться від третьої особи. Замість займенника „я” в роботі рекомендується використовувати „ми”, що дає змогу відобразити власну думку як позицію певної групи людей, наукової школи. Радимо вживати й словосполучення „на нашу думку”, неозначено-особові речення й безособові дієслівні форми на -но, -то, що допоможе уникнути в тексті особових займенників.

Студентові необхідно пам’ятати про якості, що визначають культуру наукової мови, а саме: правильність, точність, стислість, ясність, багатство й різноманітність мовлення, як усного, так і писемного. Правильність вимови досягається досконалим володінням нормами сучасної української літературної мови й означає користування всіма мовними правилами, передбачає вміння дослідника будувати висловлювання, що відповідають науковому стилю. Точним називається мовлення, у якому значення вжитих слів повністю відповідає смислу висловленої думки. Точність створюється за таких умов: а) знання предмета мовлення; б) знання мови; в) володіння мовленнєвими навичками говорити або писати про щось, використовуючи багатство мови. Стислість означає вміння уникати непотрібних повторів, надмірної деталізації та словесного мотлоху, зайвих слів і словосполучень, які не мають смислового навантаження. Ясність – це вміння писати доступно й дохідливо. Багатство мовлення характеризується використанням великої кількості мовних одиниць (слів, словосполучень і речень), які відрізняються за смислом і будовою. Якщо для повідомлення однієї й тієї ж думки застосовуються різні мовні засоби, то таке мовлення буде називатись різноманітним.

Крім вищезгаданих вимог, реферати повинні бути охайно і правильно оформлені.