- •1. Основні поняття Object Pascal
- •Label { Розділ опису міток } Const { Розділ опису констант }
- •Дійсні дані зображуються в експоненціальній формі
- •Введення і виведення даних. Для введення і виведення даних використовуються процедури
- •Лабораторна робота № 1 Лінійні програми з розгалуженнями
- •2. Оператори повторень
- •Оператор for з зарезервованим словом to виконується за алгоритмом:
- •Завершення виконання оператора for.
- •Лабораторна робота № 2 Циклічні програми. Обчислення з заданою точністю
- •3. Структуровані типи даних. Масиви
- •Лабораторна робота № 3 Алгоритми обробки масивів
- •4. Алгоритми обробки багатовимірних масивів
- •Лабораторна робота № 4 Алгоритми обробки багатовимірних масивів
- •5. Упорядкування і пошук даних
- •Лабораторна робота № 5 Упорядкування і пошук даних
- •6. Структуровані типи даних. Множини
- •Лабораторна робота № 6 Множини
- •7. Символьні рядки
- •Лабораторна робота № 7 Символьні рядки
- •8. Процедури і функції
- •Лабораторна робота № 8 Процедури і функції
- •9. Процедури і функції. Процедурні типи
- •Лабораторна робота № 9 Процедурні типи
- •Теоретичні відомості для виконання лабораторної роботи
- •1. Формула середніх прямокутників
- •2. Формула трапецій
- •3. Формула Сімпсона (формула парабол)
- •Розв’язування рівнянь. Розв’язування рівнянь виду
- •10. Рекурсивні процедури і функції Рекурсія – це такий спосіб організації обчислювального процесу, при якому підпрограма під час виконання звертається сама до себе.
- •Лабораторна робота № 10 Рекурсивні процедури і функції
- •11. Динамічні структури даних
- •Дані, які використовуються у програмі, поділяються на статичні й динамічні.
- •Вказівник може бути у трьох станах:
- •Вказівники
- •Лабораторна робота № 11 Динамічні структури даних
- •12. Файли
- •Лабораторна робота № 12 Текстові файли
- •Додаток Процедури і функції Object Pascal
- •Література
- •Практикум
- •58012, Чернівці, вул. Коцюбинського, 2
Дійсні дані зображуються в експоненціальній формі
S |
E |
M |
тут S – знак числа, E – порядок, M – мантиса числа. В залежності від формату зображення дійсні дані можуть бути таких типів: Real (8 байтів), Single (4 байти), Double (8 байтів), Extended (10 байтів), Comp (8 байтів), Currency (8 байтів).
Тип дата-час визначається ідентифікатором типу TDateTime і призначений для зберігання дати і часу. У внутрішньому (машинному) зображенні займає 8 байтів.
Вирази та операції. Вираз – це форма запису, що вказує, які потрібно взяти операнди і які виконати над ними операції, щоб обчислити значення виразу. Як операнди у виразі можуть використовуватися сталі, змінні і функції (наведені у додатку) різних типів, для яких дозволені певні операції. Вирази обчислюються зліва направо за пріоритетом операцій і врахуванням дужок. Серед операцій встановлено такий пріоритет:
унарні +, -, not, @;
мультиплікативні *, /, div, mod, and, shl, shr;
адитивні +, -, or, xor;
відношення =, <>, <, >, <=, >=, in.
Oператори. Оператор присвоєння має вигляд
<змінна>:=<вираз>.
При виконанні цього оператора обчислюється значення виразу і
присвоюється змінній. Вираз і змінна повинні бути сумісними за присвоєнням.
Складений оператор – це набір будь-яких операторів, узятих в операторні дужки begin … end. Цей набір операторів розглядається як одно ціле.
Умовний оператор використовується для розгалуження обчислювального процесу і має вигляд
if <умова> then <оператор1> [else <оператор2>],
де if, then, else – зарезервовані слова; <умова> – вираз логічного типу; <оператор1>, <оператор2> – будь-які оператори мови, [ ] – тут і надалі означають, що у відповідному операторі така складова оператора є необов’язковою. При виконанні оператора if обчислюється й аналізується значення виразу. Якщо результат дорівнює true, то виконується <оператор1>, а <оператор2> пропускається; якщо результат дорівнює false, навпаки <оператор1> пропускається, а <оператор2> виконується. Якщо група else <оператор2> відсутня, то при значенні виразу true виконується <оператор1>, а при значенні false <оператор1> пропускається.
Оператор безумовного переходу має вигляд
goto <мітка>
і означає перейти на оператор з <міткою>.
Оператор вибору дозволяє вибрати одно із можливих продовжень програми і має вигляд
case <ключ_вибору> of
<список_вибору>
[else <оператор>]
end,
де case, of, else, end – зарезервовані слова; <ключ_вибору> – вираз порядкового типу; <список_вибору> – одна або декілька конструкцій виду <список_сталих_вибору> : <оператор>; <стала_вибору> – стала того ж типу, що й вираз <ключ_вибору>; <оператор> – довільний оператор мови. При виконанні оператора вибору обчислюється значення виразу <ключ_вибору> і порівнюється зі сталими списків вибору. Якщо таке значення знайдено, то вибраний оператор виконується і оператор вибору завершує свою роботу. Якщо в списках вибору не буде знайдена стала, яка відповідає значенню ключа вибору, то виконується оператор групи else, а якщо і його немає (про це нагадують дужки – [ ]), то оператор вибору завершує роботу.