5. Сектор загального державного управління

Сектор загального державного управління (ЗДУ) об'єднує юридичні особи, для яких основною діяльністю є виконання функцій законодавчої, виконавчої або судової влади відносно інших інституційних одиниць в межах певної території. Вони мають повноваження збирати податки та інші обов'язкові платежі, а також витрачати їх відповідно до урядової політики.

Головною функцією законодавчої влади є розробка законів, обов'язкових для виконання. Крім того, вона затверджує Державний бюджет України, здійснює контроль за діяльністю органів виконавчої влади.

Орган виконавчої влади - самостійний вид органів державної влади, які згідно з конституційним принципом поділу державної влади мають своїм головним призначенням забезпечення функціонування однієї гілки державної влади - виконавчої.

Судова влада здійснює правосуддя, забезпечує захист права від будь-яких посягань, від кого б вони не виходили.

Разом з тим існують державні структури, що мають всі характеристики інституційної одиниці, які створюються для виконання конкретних функцій, мають пряме джерело доходів і відносну свободу в прийнятті рішень щодо їхнього використання. До них належать державні позабюджетні фонди, які відрізняються від державних цільових бюджетних фондів, доходи і видатки яких є частиною доходів і видатків державного бюджету⁴.

Державні установи, як правило, є неринковими виробниками, які надають товари та послуги домашнім господарствам або суспільству в цілому, в основному, безкоштовно або за економічно незначущими цінами для досягнення певних політичних або соціальних цілей. Надходження від реалізації товарів і послуг за економічно незначущими цінами становлять частину неринкової продукції цих закладів і поступають до державного бюджету⁴.

____________ ⁴ Тут мається на увазі консолідований (зведений) бюджет, який включає бюджети всіх рівнів державного управління - державний і місцеві. В інших випадках, коли цей термін вживається поряд з терміном "місцеві бюджети", мається на увазі бюджет загального державного рівня.

Сектор загального державного управління включає всі державні установи та всі неринкові некомерційні організації (НКО), які контролюються і в основному фінансуються органами державного управління.

НКО, які контролюються і в основному фінансуються державними установами, - це юридичні особи, які, з правової точки зору, не є органами управління, але вважається, що вони проводять державну політику і фактично є частиною органів ЗДУ. Вони створюються, як правило, для проведення наукових досліджень, розробки державних стандартів і нормативів та здійснення контролю за їхнім дотриманням в різних галузях. До таких НКО можуть належати, наприклад, галузеві науково-дослідницькі організації.

Розподіл сектора ЗДУ за підсекторами здійснюється таким чином:

- центральні органи державного управління (центральний уряд);

- регіональні та місцеві органи державного управління;

- фонди соціального страхування.

5.1. Центральні органи державного управління

До цього підсектору відносяться державні заклади, компетенція яких поширюється на всю територію країни (крім управління фондами соціального страхування). Сюди належать центральні органи законодавчої, виконавчої та судової влади, Президент України та його Секретаріат.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України [3, ст. 75].

Вищим органом в системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади [3, ст. 113, 116]. До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Цей сектор включає також органи державного управління на місцях, які здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції [3, ст. 124].

Крім того, сюди ж належать НКО, які контролюються центральними органами державної влади та фінансуються з державного бюджету.