
- •Лабораторна робота №1 Інтеграли від кусково-лінійних базисних функцій методу скінченних елементів в одновимірному випадку
- •Лабораторна робота №2 Інтеграли від кусково-квадратичних базисних функцій методу скінченних елементів в одновимірному випадку
- •Лабораторна робота №3 Чисельне обчислення інтегралів в одновимірному випадку з використанням ізопараметричних координат
- •Лабораторна робота №4 Метод скінчених елементів в одновимірному випадку: лінійні базисні функції
- •Лабораторна робота №5 Чисельне обчислення інтегралів у випадку трикутних скінченних елементів з використанням ізопараметричних координат
- •Лабораторна робота №6 Тріангуляція однозв’язної опуклої області
- •Лабораторна робота №7 Метод скінченних елементів в крайових задачах для рівнянь еліптичного типу
- •Лабораторна робота №8 Метод скінченних елементів в крайових задач для лінійних параболічних рівнянь
- •Література
Лабораторна робота №7 Метод скінченних елементів в крайових задачах для рівнянь еліптичного типу
Для прикладу розглянемо задачу Діріхле для рівняння Пуассона
(Л7.1)
(Л7.2)
де
,
– задані функції;
‑ область, в якій шукається розв’язок
задачі, а
– її межа (рис. Л7.1).
Рис. Л7.1. Область розв’язання задачі
Через
позначимо множину функцій
,
які належать простору Соболєва
і
.
Домножимо рівняння (Л7.1) на довільну
функцію
і проінтегруємо отриману рівність по
області
.
Маємо
. (Л7.3)
Використовуючи
формулу Остроградського-Гауса та
враховуючи, що
,
отримуємо
Тоді з (Л7.3) маємо
.(Л7.4)
Розіб’ємо область на скінченні елементи. Нехай є всього вузлів. Наближений узагальнений розв’язок задачі (Л7.1), (Л7.2) будемо шукати у вигляді
(Л7.5)
де
‑ шукані невідомі
коефіцієнти;
‑ базисні функції
МСЕ.
Підставляючи
(Л7.5) в (Л7.4) і покладаючи функцію
почергово рівною кожній базисній функції
,
отримуємо систему лінійних алгебричних
рівнянь (СЛАР) для відшукання невідомих
(Л7.6)
Тут
;
;
;
.
Якщо вузол
,
то в СЛАР (Л7.6) всі елементи
-го
рядка покладаються рівними нулю, і лише
,
.
Тут “:=” – операція
присвоєння.
Найбільш ефективний
підхід до побудови матриці
та вектор-стовпця
полягає в поелементному ансамблюванні.
Розглянемо випадок лінійних трикутних
скінченних елементів, які містять три
вузли під номерами
,
та
.
Нехай загальна кількість скінченних
елементів
.
Тоді алгоритм побудови матриці
та вектор-стовпця
на основі по елементного ансамблювання
наступний:
1.
Всі елементи матриці
та вектор-стовпця
покладаються рівними нулю.
2. Номер елемента
(де
‑ символ присвоєння).
3. Визначаємо внески елемента під номером , який містить вузли з номерами , , , наступним чином
,
,
,
,
,
,
,
,
.
4. Обчислені внески додаємо до відповідних елементів матриці та вектор-стовпця
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
.
5.
Збільшуємо номер елемента
.
6.
Якщо
,
то переходимо до пункту 3. В протилежному
випадку переходимо до пункту 7.
7. Перебираємо
всі вузли
,
.
Якщо вузол
,
то
;
.
8. Завершуємо формування матриці та вектор-стовпця .
Завдання. В прямокутнику АВСD (див. рис. Л7.2) знайти наближений розв’язок наступної крайової задачі:
,
,
,
де
.
Наближений розв’язок шукати, використовуючи
лінійні трикутні скінченні елементи.
Створити програму реалізацію, яка
дозволяє порівняти знайдений наближений
розв’язок з точним в будь-якій точці
області.
Рис.Л7.2. Область розв'язання задачі
№ |
|
|
Точний розв’язок
|
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
4 |
|
|
|
5 |
|
|
|
6 |
|
|
|
7 |
|
|
|
8 |
|
|
|
9 |
|
|
|
10 |
|
|
|
11 |
|
|
|
12 |
|
|
|
13 |
|
|
|
14 |
|
|
|
15 |
|
|
|
16 |
|
|
|
17 |
|
|
|
18 |
|
|
|
19 |
|
|
|
20 |
|
|
|
21 |
|
|
|
22 |
|
|
|
23 |
|
|
|
24 |
|
|
|
25 |
|
|
|