- •Система педагогічних наук
- •Міжпредметні зв'язки педагогіки
- •Метод, методика науково-педагогічного дослідження
- •Метод педагогічного спостереження
- •Бесіда, інтерв'ю
- •Психолого-педагогічний експеримент
- •Вивчення продуктів діяльності
- •Соціологічні методи дослідження
- •Анкетування
- •Метод рейтингу
- •Метод узагальнених незалежних характеристик
- •Соціометрія
- •Математичні методи
- •Логіка (етапи) психолого-педагогічного дослідження
- •Внутрішні суперечності як рушійні сили розвитку
- •Виховання, навчання і розвиток особистості
- •Вікові періоди розвитку особистості
- •Перші стадії раннього дитинства
- •Ранній дитячий вік
- •Переддошкільний вік
- •Дошкільний вік
- •Молодший шкільний вік
- •Підлітковий вік
- •Юнацький вік
- •Методи формування свідомості особистості
- •Дискусійні методи
- •Переконання, навіювання, метод прикладу
- •Методи організації діяльності, спілкування та формування досвіду суспільної поведінки
- •Педагогічна вимога
- •Громадська думка
- •Методи вправ і привчання
- •Метод прогнозування
- •Створення виховуючих ситуацій
- •Методи стимулювання діяльності й поведінки
- •Змагання
- •Заохочення
- •Покарання
- •Методи самовиховання
- •Самопізнання
- •Самоставлення
- •Саморегуляція
- •Генетико-моделюючий метод виховання
- •Педагогічні умови використання методів виховання
- •Колективні творчі справи (ктс)
- •Форми й методи роботи вчителя з батьками учнів
- •Педагогічна освіта батьків
- •Залучення батьків до виховної роботи
- •Взаємодія з батьками
- •Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •Словесні методи навчання
- •Робота з підручником
- •Наочні методи навчання
- •Практичні методи навчання
- •Диференціація в освіті. Види диференціації
- •Рівні диференціації
- •Урок — основна форма організації навчання
- •Елементи уроку
- •Взаємозв'язок типу і структури уроку
- •Нестандартні уроки
- •Форми роботи на уроці
- •Дисципліна на уроці
- •Основні вимоги до уроку
- •Управлінські органи в школі
- •Органи колегіального управління школою
- •Управлінська діяльність адміністрації школи
- •Органи громадського самоврядування
- •Особливості управлінської діяльності в сучасній школі
- •Виховання і навчання у первісних та родових племенах на території України Навчання й виховання дітей праукраїнців епохи палеоліту
- •Народно-педагогічні уявлення праукраїнців трипільської культури
- •Культурний та освітній розквіт Київської Русі (період княжої доби) Навчання та виховання у Київській Русі
- •Пам'ятки педагогічної думки Київської Русі
- •Розпад Київської Русі та період культурного занепаду
- •Від занепаду до відродження: освіта та розвиток педагогічної думки в епоху культурного відродження України (XVI—XVIII ст.)
- •Боротьба католицтва та православ'я в Україні на ниві освіти
- •Діяльність братських шкіл
- •Вищі школи
- •Козацька педагогіка
- •Видатні діячі української освіти XVI—XVIII ст.
- •У складі двох імперій: українська освіта та педагогіка наприкінці XVIII — на початку XX ст.
- •Антиукраїнська освітницька політика московського царату і паростки національної школи
- •Просвітницька діяльність Кирило-Мефодіївського товариства
- •Стан освіти в Україні у складі Російської імперії
- •Стан освіти на західноукраїнських землях
- •Видатні українські педагоги XIX — початку XX ст.
- •Уроки XX століття: шлях до національної школи Революційні зміни в українському шкільництві й становлення національної системи освіти
- •Видатні діячі української освіти XX ст.
- •Антична педагогіка Виховання і навчання в античних суспільствах
- •Філософсько-педагогічна думка в античних суспільствах
- •Особливості освітньо-виховної практики та педагогічної думки в епоху середньовіччя Загальний стан науки, культури та освіти у середні віки
- •Типи виховних систем та школа в середні віки
- •Виникнення університетів
- •Школа і педагогічна думка епохи Відродження Основні зміни у поглядах на освіту
- •Педагогічна думка епохи Відродження
- •Педагогіка епохи Реформації Освітні ідеї реформаторського руху
- •Епоха буржуазних революцій та Просвітництва в Європі Педагогічні ідеї епохи буржуазних революцій та Просвітництва
- •Видатні діячі епохи буржуазних революцій в Європі
- •Становлення і розвиток класичної європейської педагогіки та національної системи народної освіти у XIX ст. Основні проблеми організації системи народної освіти у країнах Європи
- •Педагоги-класики кінця XVIII—XIX ст.
- •Основні теорії європейської освіти нового часу
- •Теорія «громадського виховання» і «трудової школи»
- •Теорія «вільного виховання»
- •Експериментальна педагогіка
- •Педагогіка особистості
- •Теорія нового виховання і «нових шкіл»
- •Вальдорфська педагогіка
Дисципліна на уроці
Дисципліна — свідоме дотримання учнями правил і норм поведінки, чітке й організоване виконання ними своїх обов'язків, підпорядкування громадським інтересам.
Вона зумовлена як вимогами суспільної дисципліни, так і особливостями внутрішкільного життя. Служить вихованню необхідних моральних якостей молодої людини, їй властиве визнання авторитету вчителя, батьків, свідоме дотримання правил і норм шкільного життя, належна самоорганізація і самоконтроль, повага до інших. Дисципліна учня формується, насамперед, за умови чіткої організації режиму його життя і праці, узгодженості вимог до нього школи і сім'ї.
Виховання свідомої дисципліни — одне із важливих завдань школи. Порушення дисципліни спричиняють низька якість виховного й навчального процесу, що зумовлено непрофесійними діями вчителя (нецікавий виклад матеріалу, невміння організувати діяльність учнів). Іноді учні не можуть заспокоїтися після події, що сталася перед уроком, або збуджені, очікуючи захід, запланований після занять. Нерідко порушення дисципліни викликане погіршенням особистих взаємин учнів з учителем, його грубим, нетактовним ставленням до дітей. Знання причин у кожному конкретному випадку дає вчителеві змогу знаходити адекватні способи для їх усунення.
Дбаючи про належну дисципліну учнів, учитель мав би виходити з таких педагогічних позицій:
1. Попередньо ознайомитися з індивідуальними особливостями кожного учня, передбачивши можливі відхилення у їх поведінці.
2. У перші дні роботи слід поставити чіткі вимоги, попередньо обговоривши їх на спільних зборах класу і прийнявши як волевиявлення колективу, своєрідний кодекс поведінки. Надалі неухильно домагатися їх виконання.
3. Виявляти повагу до дітей, не допускати приниження їх гідності.
4. Уникати хворобливого реагування на дріб'язкові пустощі, необдумані, ненавмисні дії та вчинки учнів, зумовлені їх недостатнім соціальним досвідом.
5. На дріб'язкові відхилення від норм поведінки доцільно відповідати жартом, переключати увагу учнів на навчальну діяльність.
6. У процесі планування уроку передбачати, щоб кожна хвилина була заповнена навчальною діяльністю. Якщо школярі зайняті серйозними і захоплюючими справами, то часу на пустощі, порушення дисципліни не залишається. За твердженням К. Ушинського, «у шкільній нудизі криється джерело багатьох дитячих провин і навіть пороків: пустощів, лінощів, примх, відрази до навчання, хитрощів, лицемірства, обманів і таємних гріхів».
7. Необхідно протягом уроку тримати у полі зору весь клас, намагатися збагнути психологію учнів, розпізнавати їх наміри, запобігати негативним діям і вчинкам. Це значно легше, ніж залагоджувати конфлікти внаслідок порушення дисципліни.
8. Потрібно запроваджувати на уроці різні види навчальної роботи, змінюючи їх (особливо в молодших і середніх класах), дбати про новизну, цікавість у пропонованих видах робіт. Це відвертає учнів від пустощів.
9. Якщо на уроці сталися порушення дисципліни або конфлікти, не варто витрачати час на детальний їх аналіз, а якнайшвидше ліквідувати причини, що призвели до цього, переорієнтувати увагу учнів на конкретну навчальну діяльність. Розглядом негативних вчинків і конфліктів доцільніше займатися після уроку.