Прототипування
Всі описані вище методи розробки проектів мають суттєвий недоліки – висока вага помилок, зроблених на етапі формулювання вимог. Тому рекомендується спочатку створити модель перед розробкою систем, для якої формулювання є дуже просте, а потім її модифікувати.Що протягом розробки є дороге або зовсім неможливе (наприклад, для космічних програм).
Типовим прикладом систем, які можуть прототипуватися, – інформаційні системи, які обробляють дані роботи організації за нескладними алгоритмами, тобто здійснюють зберіганням даних, їх пошук на виконання простих операцій. Такі системи виконують функції, які раніше виконувалися без комп’ютера.
Проте, інформаційні системи дають змогу вводити нові функції, неможливі без комп’ютерів: дуже складні аналізи, виробнича оптимізація, підтримка ухвалення рішення і автоматизоване управління виробництвом. Точне визначення вимог до нових функцій може бути дуже важким.
Прототипування – це модель, яка прагне мінімізувати ризик помилок у формулюванні вимог.
Ця модель включає:
загальне формулювання вимог
розробку прототипу
перевірку прототипу клієнтом
повне формулювання вимог
реалізацію повної системи з використанням каскадної моделі
Головна мета розробки прототипу – краще формулювання вимог, тобто:
знаходження відмінностей між побажаннями клієнта і розробника
виявлення відсутніх функцій
виявленняя найбільш складних операцій
формулювання вимог по деталізації
Переваги і недоліки моделі
Перевагами розробки прототипу є:
можливість дуже швидкої демонстрації робочого варіанту системи
можливість тестування і часткового використання системи до її повної розродки
Головний недолік – додаткове робоче навантаження на розробку прототипу. Крім того, може виникнути помилкове уявлення про низьку вартість продукту, викликане низькою ціною прототипу.
Слід зазначити, що прототип – це частина майбутньої системи. Передбачається, що після перевірки прототипу клієнтом розробка повної системи розпочинається з початку. На практиці ж буває, що деякі добре зроблені частини можуть бути використані для подальшої розробки. Проте, протягом розробки прототипу ми повинні мати на увазі, що метою повинна бути його швидка розробка, а не надійність чи ефективність.
Методи створення прототипу:
Часткова реалізація ( тільки частина вимог виконана. Прототипуються лише найважчі вимоги).
Мови високого рівня (Smalltalk, LISP, Prolog, мови подальших поколінь, мови формальної функціональної специфікації)
Використання готових компонентів.
Генератори інтерфейсу користувача ( реалізація прототипу часто обмежується розробкою інтерфейсу користувача).
Швидке прототипування ( прототип може включати всі функції, використовувати ті ж методи, які будуть застосовані для повного створення системи. Деякі з етапів, наприклад, етап перевірки, ігноруються, що робить процес розробки коротшим. Тому різниця між прототипом і останньою версією системи полягає в надійності).
Робота на папері ( це швидкий і зручний метод розробки інтерфейсу користувача, який замовники, зазвичай, високо цінують).