Головне управління освіти і науки черкаської
обласної державної адміністрації
черкаський обласний інститут післядипломної
освіти педагогічних працівників
О.В.Крутенко
зНАННЯ, РОДИНА, БАТЬКІВЩИНА – бЕЗЦІННИЙ СКАРБ МОГО ЖИТТЯ!
Методичні рекомендації
до проведення
Першого уроку
у 2012-2013 навчальному році
для учнів 5- 9 класів
Черкаси
2012
„Знання, родина, Батьківщина – безцінний скарб мого життя!”: Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2012 – 2013 навчальному році у 5 – 9 класах . – Черкаси: Видавництво обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, 2012. – 16 с.
У збірнику вміщено методичні рекомендації та розробка уроку на допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів для проведення Першого уроку і подальшої роботи у напрямку формування духовно багатої і всебічно розвиненої особистості.
Розроблені рекомендації адресовані керівникам навчальних закладів, їх заступникам, класним керівникам, учителям–предметникам, усім, хто зацікавлений у духовному розвитку підростаючого покоління.
Збірник підготувала:
Крутенко О.В. - завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського ОІПОПП.
Затверджено вченою радою Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. Протокол_________________.
© ЧОІПОПП
О.В.Крутенко,
завідувач лабораторії виховної роботи
Черкаського ОІПОПП
Перший урок 2012-2013 року має бути підпорядкований загальній меті виховного процесу у класному колективі. Разом з тим необхідно враховувати, що 1 вересня – це святковий день, який має запам’ятатися учням.
Перший урок, як і кожний класний час, має виконувати декілька виховних функцій: освітню, орієнтуючу та спрямовуючу. Класний керівник повинен розширити коло знань школярів у відповідності до обраної теми. Орієнтуюча функція полягає в тому, що зміст виховної години має формувати у школярів певні ставлення до оточуючої дійсності, що призведе до створення особистісної ієрархії духовних та матеріальних цінностей. Що стосується спрямовуючої функції виховної години, то вона передбачає логічний перехід від словесних форм і методів виховання до конкретних практичних справ, які здійснюють школярі. Тобто, саме спрямовуюча функція забезпечує здійснення принципів діяльнісного підходу до виховання.
Отже, рекомендуємо побудувати Перший урок 2012-2013 навчального року таким чином, щоб були реалізовані і просвітницька, і орієнтуюча, і спрямовуюча функція виховного процесу. Маємо на увазі, що ні в якому разі не можна на Святі Знань обмежитися лекцією класного керівника або літературно-музичним монтажем. Тому перш за все варто продумати форму проведення першого уроку і використати інтерактивні методи роботи із залученням школярів: конкурси, ігри, елементи вікторини тощо. Під час підготовки та проведення уроку рекомендуємо комплексно використовувати на уроці традиційні і нетрадиційні форми і методи з урахуванням вікових особливостей школярів, а також рівня розвитку та сформованості усього учнівського колективу. Тільки за умови дотримання цих вимог зміст виховної години може вплинути на поведінку учнів, постановку життєвих цілей та їх реалізацію.
На нашу думку, у ході підготовки та проведення Першого уроку доцільною буде активна участь батьків. Можливо, саме вони запропонують цікаву ідею щодо теми святкової виховної години і допоможуть дібрати матеріал. Бажано, щоб така співпраця була організована, починаючи з першого року навчання дітей у школі. Батьки повинні чітко розуміти вимоги навчального закладу та класного керівника, тоді взаємодія між ними і школою буде більш ефективною.
Перше вересня – це свято, яке стосується не тільки школярів, а й дорослих членів кожної родини. Рекомендуємо після проведення святкової лінійки та Першого уроку організувати святкові заходи за участю батьків. У невеликій сільський школі вересневий день може стати таким же великим святом, як і випускний вечір, коли збирається разом вся сільська громада. У міських школах також можуть бути проведені спільні заходи: конкурсні програми, виїзди на природу, культпоходи у дитячий парк на атракціони, відвідування театральної вистави тощо. Головне, щоб в цей день батьки й діти були об’єднані спільними справами, приємними турботами й емоціями.
До уваги класних керівників ми пропонуємо урок з теми «Знання, родина, Батьківщина – безцінний скарб мого життя». Головною його метою є:
виховувати громадян-патріотів, здатних творити себе і своє життя;
виховувати в учнів почуття відповідальності за власні вчинки;
формувати здатність до самоаналізу, стимулювати прагнення до самовдосконалення та самореалізації;
формувати в підлітків навички й уміння організації ефективної взаємодії з оточуючими;
виховувати ставлення до власного життя та життя інших людей як до найвищої цінності.
Зміст уроку «Знання, родина, Батьківщина – безцінний скарб мого життя» спрямований на аналіз тих цінностей, що є основоположними для кожного громадянина: Батьківщина, сім’я, знання, дружба, здоров’я, тощо. Звертаємо увагу педагогів на один із заключних етапів запропонованого уроку, а саме: «Відкриваємо нову сторінку шкільного життя (виставлення оцінок-прогнозів»).
Ця ідея запозичена із педагогічної спадщини Олександра Захаренка. Для учнів Сахнівської школи був розроблений «Табель успішності і вихованості». О.Захаренко висловлював припущення, що запровадження табеля може поліпшити становище школяра в колективі. Особливістю цього шкільного документу було те, що учень мав з кожного предмету не одну оцінку, а три. Першу з трьох оцінок учень виставляв собі сам на початку навчальної чверті як прогноз-обіцянку. Друга виставлялась також учнем за десять днів до кінця чверті як самоаналіз власних досягнень. Третя оцінка – це оцінка вчителя за реальні досягнення. Другу частину табеля складали незвичні для інших шкіл предмети: громадянська активність, політична культура, старанність у навчанні, ставлення до праці, ставлення до результатів праці інших, ставлення до батьків та дорослих. Перелік предметів свідчить про те, що головними критеріями були такі, що ґрунтувалися на системі морально-ціннісних орієнтацій та характеризували соціально-моральну спрямованість особистості. Визначені критерії охоплювали пізнавальний, мотиваційно-орієнтований та поведінковий аспекти діяльності, і це дозволяло відслідковувати динаміку розвитку особистості. Значимість діяльнісного підходу також відображена у наведеному переліку: наприклад, оцінюванню підлягав не рівень інформованості з питань громадянської освіти, а активність школярів.
Сподіваємося, що творче використання сучасними педагогами зазначеної ідеї О.Захаренка сприятиме досягненню однієї із найважливіших цілей виховного процесу, а саме: формуванню здатності школярів до самоаналізу, стимулюванню прагнення до самовдосконалення та самореалізації.
Матеріал уроку підібраний таким чином, що педагог може використати будь-яку частину, додавши власні ідеї та матеріали з урахуванням характерних особливостей учнів класу.
Слід зазначити, що обсяг матеріалів розрахований на те, щоб використання їх не завершилось першим вересневим уроком, а знайшло продовження в подальшій роботі. І наостанок, пам’ятайте, тільки в конкретних справах, активній інтелектуальній і практичній діяльності учні зможуть успішно розвивати в собі патріотизм, порядність, гідність, винахідливість, доброту, чесність та інші чесноти.
Знання, родина, Батьківщина – безцінний скарб мого життя!
Мета уроку:
виховувати громадян-патріотів, здатних творити себе і своє життя;
виховувати в учнів почуття відповідальності за власні вчинки;
формувати здатність до самоаналізу, стимулювати прагнення до самовдосконалення та самореалізації;
формувати в підлітків навички й уміння організації ефективної взаємодії з оточуючими;
виховувати ставлення до власного життя та життя інших людей як до найвищої цінності.
Хід уроку
Школа — велика дитяча країна, В ній відкривається білий наш світ. Тут пізнає себе кожна дитина, І відправляється звідси в політ. Знань надається тут першооснова, Жити, дружити вчаться у ній. Літо скінчилося - линемо знову В дзвінкоголосий і радісний рій.
Вступне слово класного керівника з елементами бесіди
Класний керівник: Доброго дня, любі діти, шановні батьки та гості! Сьогодні школа знову гостинно відкрила двері усім своїм учням. Цей навчальний рік несе кожному з нас цікаві відкриття й нові враження. А перший Урок Знань стане для нас початком шляху до цих відкриттів! Дуже часто звучить думка про те, що знання – це найцінніший скарб, що має людина.
Як ви вважаєте, що таке скарб?
У чому полягає цінність освіти?
Які ще цінності має кожна людина?
«Острів скарбів, або Цінності мого життя» (індивідуальна робота школярів).
Протягом 5-ти хвилин учні складають перелік того, що вони вважають найбільш цінним особисто для себе. У разі необхідності педагог може запропонувати вибрати 3-5 понять із тих, що записані на дошці: Україна, Батьківщина, народ, культура, сім’я, друзі, здоров’я, природа, природа, праця, відпочинок тощо.
Висновок класного керівника: Як бачимо, для багатьох учнів нашого класу цінностями є Батьківщина, сім’я, друзі, знання. Всі ці поняття можна назвати найкоштовнішими скарбами, які роблять життя людини багатшим і цікавішим.
Тож давайте вважати сьогоднішний урок першою у цьому навчальному році подорожжю на Острів Скарбів. А найголовнішою цінністю більшість визначила Батьківщину.
Ми – громадяни України!
Любов у нас до Батьківщини
Іде із серця глибини.
Ми – патріоти України,
ЇЇ ми дочки і сини.
Хоч за походженням людини
Ї тече у жилах інша кров,
Ми – громадяни України,
До неї вірна в нас любов!
Тут народились ми і живемо,
Тут щастя випало рости.
Палку любов в серцях несемо,
Ми – українці, я і ти!
І сила, й мудрість до людини
Від Матері-Вітчизни йде.
Ми – патріоти України,
І кращої нема ніде!
Нам наймиліша і єдина
Вітчизна за усі світи!
Чарівна, рідна Україна,
Ми – українці, я і ти!
Класний керівник: Давайте подумаємо, що означає поняття «громадянин країни». Прошу вас вибрати із трьох визначень таке, яке найбільш точно відображає зміст поняття «громадянин країни».
На дошці записані наступні визначення:
Громадянин – це особа, яка має політичні, громадянські та інші права та обов’язки і вчиняє у відповідності до цих прав та обов’язків.
Громадянин – це особа, яка має політичні, громадянські та інші права та обов’язки і вчиняє у відповідності до здорового глузду.
Громадянин – це особа, яка має політичні, громадянські та інші права та обов’язки і вчиняє на свій власний розсуд.
Класний керівник:
Чому не можна назвати громадянином людину, яка робить вчинки у відповідності до власних міркувань, а не на підставі записаних у Конституції прав та обов’язків?
Які риси характеру потрібен мати справжній громадянин України?