- •Орієнтовний план написання роботи
- •Структура наукової роботи
- •Основні вимоги до оформлення науково-дослідної роботи
- •Титульний аркуш
- •Перелік умовних позначень
- •Назва розділу
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у науково-дослідницькій роботі ман
- •Українське село кінця XIX століття – 1933 рік: поселення, житло, побут, звичаї
- •Як підготувати доповідь до захисту науково-дослідницької роботи члена ман
- •2. Техніка підготовки:
- •Рекомендації виступаючому:
- •Як привернути увагу (заінтригувати) слухачів?
- •Поради психологів:
- •Мета та завдання
- •Місце, час та умови проведення
- •3. Учасники конкурсу-захисту
- •3. Учасники
- •Результати оголошуються після завершення кожною етапу конкурсу.
- •5. Визначення переможців та нагородження учасників іі—III етапів конкурсу-захисту
- •Тематика науково-дослідницьких робіт
- •1. Фізика
- •2. Математика
- •3. Економіка
- •4. Астрономія
- •Технічні науки
- •Обчислювальної техніки та програмування
- •7. Історія України
- •8. Історичне краєзнавство
- •9. Етнографія
- •10. Географія і геологія
- •11. Археологія
- •12. Право
- •13. Українська література
- •14. Всесвітня література
- •15. Українська мова
- •16. Фольклористика
- •17. Іноземна мова
- •18. Мистецтвознавство
- •19. Біологія
- •20. Психологія
- •22. Аграрні науки
- •23. Медицина
- •24. Екологія
- •25. Лісове господарство
Українське село кінця XIX століття – 1933 рік: поселення, житло, побут, звичаї
Автор: Пономаренко Тетяна Андріївна, учениця 10-б класу
Енергодарської багатопрофільної гімназії «Гармонія»
Науковий керівник: Луценко Валентина Василівна, вчитель історії,
вчитель–методист, керівник гуртка «Історія України» ЦДЮТ
Актуальність теми: полягає в тому, що вона розкриє красоту і велич українського села, яке, попри всілякі природні та соціальні катаклізми, лишалося «візитною карткою» працьовитого, невтомного, миролюбного землероба, який був гарним господарем, любив та вмів не тільки працювати, а й відпочивати, знав ціну своїй оселі, своєму одягу, умудрявся приготувати їжу «з сокири», шанував батьків, зумів зберегти культурні набуття і звичаї своїх батьків та прадідів. Знання національної культури минулих століть є цікавим і з точки зору загальної ерудиції, і для розуміння феномену українського народу, що живе на перехресті шляхів в центрі Європи і впливає на політичні події на всьому континенті.
Об’єкт дослідження: Українське село в кінці 19-го століття - 1933 рік: поселення, житло, забудова, побут та звичаї .
Мета дослідження: показати, що національне надбання, створене протягом багатьох століть, яке називають менталітетом нації, рушиться, коли сталінський тоталітарний режим почав будувати комунізм в одній країні – СРСР.
Для досягнення цієї мети поставлені такі дослідницькі завдання, що винесені на захист:
Показати яким гарним та простим було українське село щодо поселення, житла та забудови в чотирьох зонах — північній, центральній, південній та карпатській гірській.
Відстежити динаміку розвитку української хати від одноподільних до дво-, три- та багато подільних споруд; дивовижну архітектуру господарських будівель;
Побачити закономірність між чепурною українською хатою в різних регіонах України, іміджем українського селянина, який в різні часи мав бажання поважно виглядати та прагненням селянина робити все на совість;
Виявити, як через традиції, збереження звичаїв українське село йшло останні 500 років й стало літературною класикою;
Засвідчити, що українське село без появи там сталінського тоталітарного режиму з його експериментами над непокірним селянством , ніколи б не зазнало лихих часів 1932-1933 років.
Хронологічні рамки дослідження: (кінець 19-го століття – 1933 рік) є особистим вкладом автора в дослідницькій роботі; взяті в цьому історичному ракурсі, бо саме цей період був останнім часовим фрагментом, коли лишалося без змін те, що віками було нароблено українцями в побуті та звичаях села.1929 рік – рік «великого перелому» в селі знищив побут та звичаї села, яке було приречене радянською владою до знищення через голодомор 1932- 1933 роки.
Теоретичне та практичне значення наукового дослідження полягає в тому, що:
результати дослідження можуть бути використані при створенні узагальнюючих праць з історії краєзнавства України, підготовці лекційних курсів з історії України у вищих та середніх закладах;
при проведенні усних історичних часописів;
може бути теоретичним надбанням в історичному музеї;
Наукова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та додатків.