
- •Динаміка матеріальної точки та поступального руху твердого тіла
- •2.1 Закони Ньютона. Маса. Сила. Інерціальні системи відліку
- •2.2 Імпульс тіла. Загальне формулювання 2-го закону Ньютона. Закон збереження імпульсу
- •2.4 Сили в механіці. Сила пружності. Закон Гука
- •2.5 Сили тертя. Сили тертя спокою, ковзання, кочення
- •2.6 Сила тяжіння. Закон всесвітнього тяжіння. Гравітаційне поле та його напруженість
- •2.7 Імпульс системи тіл. Центр інерції системи . Закон збереження імпульсу
- •2.8 Механічна робота. Потужність
- •2.9 Поняття про енергію. Кінетична та потенціальна енергії
- •2.10 Закон збереження механічної енергії
- •2.11 Потенціал гравітаційного поля. Градієнт потенціалу. Зв’язок між напруженістю і потенціалом
Л-02.
Динаміка матеріальної точки та поступального руху твердого тіла
Динаміка – розділ механіки в якому вивчення руху тіл відбувається в зв’язку з діючими на них силами. Іншими словами в цьому розділі вивчаються причини руху тіл.
2.1 Закони Ньютона. Маса. Сила. Інерціальні системи відліку
1-й закон Ньютона ( закон інерції). Всяке тіло зберігає стан спокою, або рівномірного прямолінійного руху до тих пір, поки дія інших тіл не виведе його із цього стану.
v = const при F = 0. (2.1)
Властивість тіл зберігати набутий стан (спокою, чи руху) називається інертністю.
Мірою інертності тіл є маса (m), яка в СІ вимірюється в кг.
Системи відліку, в яких тіла, що не зазнають дії інших тіл, знаходяться у стані відносного спокою, або рівномірного прямолінійного руху, називаються інерціальними. Всі системи відліку, які рухаються відносно інерціальної рівномірно і прямолінійно, або знаходяться у стані спокою, теж являються інерціальними. Всі інші системи неінерціальні. Закони Ньютона справедливі для інерціальних систем.
Сила (F) – це міра дії одного тіла на інше, яка проявляється у виникненні прискорення тіла, або в його деформації (зміні розмірів і форми).
2-й закон Ньютона.
Прискорення,
з яким рухається тіло, прямо пропорційне
векторній сумі сил, що діють на нього,
обернено пропорційне масі тіла і
направлене в сторону дії рівнодіючої
сили.
. (2.2)
З цього закону визначається одиниця сили, яку в системі СI називають ньютоном:
.
3-й закон Ньютона. Два тіла взаємодіють з силами F1 і F2, однаковими за величиною, протилежними за напрямом і мають одну і ту ж природу.
.
(2.3)
Ці сили не зрівноважують одна одну, так як прикладені до різних тіл.
2.2 Імпульс тіла. Загальне формулювання 2-го закону Ньютона. Закон збереження імпульсу
Враховуючи, що
прискорення
,
формула (2.2) 2-го закону Ньютона буде мати
вигляд:
. (2.4)
Тут добуток
маси тіла на швидкість його руху
називається імпульсом
.
Це векторна фізична величина. Швидкість
його зміни з часом дає силу. Змінити ж
імпульс тіла можна не тільки за рахунок
зміни швидкості, а і за рахунок зміни
його маси. Тому формула (2.4) 2-го закону
Ньютона є більш загальною. Таке
формулювання дає можливість вивчати
рух тіл змінної маси, наприклад, рух
ракети.
Одиницею величини імпульсу тіла є
.
2.4 Сили в механіці. Сила пружності. Закон Гука
Деформацією називається зміна форми, або об’єму тіла під дією зовнішніх сил (в певних умовах тіло можуть деформувати і внутрішні сили). Розрізняють два ідеальних види деформацій: абсолютно пружні і абсолютно пластичні деформації. При абсолютно пружній деформації форма і розміри тіла повністю відтворюються після припинення дії зовнішньої сили. При абсолютно пластичній, навпаки, форма і розмір тіла після припинення дії сили повністю зберігають набутий при деформації стан.
Сили, які виникають при пружних деформаціях, називаються пружними силами. Існують деформації : розтягування (стискання); згинання; кручення; зсуву. Різні види деформацій можна звести до двох основних: розтягування (стискання) і зсуву.
Розглянемо, як приклад, деформацію розтягування (стискання). Англійський фізик Р.Гук у 1660 році експериментально встановив закон, який носить його ім’я: при малих пружних деформаціях сила пружності пропорційна величині деформації
, (2.5)
k
– коефіцієнт
жорсткості,
-
величина деформації. Знак (-) мінус
вказує, що сила пружності направлена в
сторону, протилежну деформації, тобто
має такий напрямок, щоб зменшити
деформацію.
Нехай стержень
довжиною ℓ площею перерізу S і поперечним
розміром d закріплений за один кінець,
а до другого прикладена розтягуюча
зовнішня сила
.
Внаслідок цього довжина стержня
збільшується на величину ∆ℓ, а поперечний
розмір зменшується на ∆d.
Виникає пружна сила
.
Експерименти показують, що абсолютне
видовження ∆ℓ прямо пропорційне силі
,
довжині стержня ℓ і обернено пропорційне
площі перерізу S
. (2.6)
Тут Е – модуль пружності, або модуль Юнга, вимірюється в Н/м2. Він характеризує пружні властивості матеріалу і являється величиною сталою для кожного матеріалу.
Відношення
абсолютної деформації до початкового
розміру називається відносною деформацією
,
величина безрозмірна.
Відношення
сили F
до
площі поперечного перерізу S
називається
механічною напругою
,
вимірюється в Н/м2.
Рівняння (2.6) приймає вигляд
. (2.7)
Це інша форма запису закона Гука.
З’ясуємо фізичний зміст модуля Юнга Е. При ε = 1, тобто коли ∆ℓ = ℓ, Е = σ. Отже, модуль Юнга, це така механічна напруга, при якій довжина стержня подвоїться. Значення модуля Юнга різних матеріалів можна знайти в довідникових таблицях.