Тема 8. Політична свідомість і політична культура.

Продемонструйте відповідність функцій політичної свідомості

1) комунікативна;

2) прогностична;

3) ідеологічна;

4) когнітивна;

5) виховна

їх змістові:

А) характеризує потребу в захисті інтересів групи або суспільства взагалі;

Б) формує потребу людини й суспільства в пізнанні політичної дійсності, з’ясуванні й відображенні групових та загально-колективних інтересів;

В) задає політичній активності людей бажану для суспільства або групи спрямованість, що відповідає тим чи іншим ідеалам класу, нації, держави;

Г) виражає здатність групи або суспільства до гіпотетичної оцінки можливого розвитку політичних процесів;

Д) забезпечує взаємодію суб’єктів політичних відносин між собою та з інститутами влади.

*1-Д

2-Г

3-А

4-Б

5-В

1-Д

2-А

3-Г

4-В

5-Б

1-Д

2-Б

3-Г

4-А

5-В

1-Д

2-Б

3-Г

4-А

5-В

Продемонструйте відповідність найпоширеніших типів політичної свідомості

1) ліберальний;

2) консервативний;

3) етатистський;

4) анархістський;

5) соціалістичний

їх змістові:

А) базується на пріоритеті в політиці принципів колективізму, соціальної рівності й справедливості;

Б) пріоритетами в політиці є принципи свободи індивідів;

В) орієнтація на бездержавне регулювання суспільних процесів;

Г) спрямований на збереження традиційних суспільних цінностей;

Д) спирається на визнання активної ролі держави в суспільних процесах.

1-Б

2-Г

3-В

4-Д

5-А

1-Б

2-Д

3-В

4-Г

5-А

1-Б

2-Г

3-В

4-А

5-Д

*1-Б

2-Г

3-Д

4-В

5-А

Вибудуйте в логічній послідовності стадії формування політичної свідомості індивіда:

А) усвідомлення власних інтересів і цілей у соціально-політичній сфері на основі системи потреб, ціннісної орієнтації та характеру групової самосвідомості;

Б) прийняття системи соціально-політичних цінностей та настанов, які формують політичні прагнення;

В) формування системи потреб та соціальних очікувань;

Г) формування ціннісних орієнтацій, що відповідають ієрархії потреб та прийнятим соціальним ролям;

Д) оцінка соціальної ситуації з погляду можливості впливати на політичну діяльність у напрямі, що відповідає усвідомленим інтересам;

Е) ідентифікація зі “своєю” соціальною групою відповідно до прийня­тих ролей та ціннісної орієнтації;

Є) прийняття соціальних ролей та актуалізація потреб під їх впливом.

*В-Є-Г-Е-А-Д-Б

В-Е-Є-Г-А-Б-Д

В-Г-Е-Є-А-Д-Б

В-Д-Г-Є-Е-А-Б

Схематичні, стандартизовані, стійкі образи чи уявлення про політичні відносини і способи розв’язання політичних проблем, які склалися на основі минулого досвіду і сприймаються людьми некритично, називаються:

громадською думкою;

політичним маніпулюванням;

*політичними стереотипами;

психологічною мотивацією.

Як можна назвати вид свідомості, зміст якої визначається такими рисами: соціальна залежність та інтелектуальна нерозвиненість, відсутність особистої гідності, спрощені уявлення про сутність політичних процесів, нездатність оцінити значення особистих прав і свобод?

теоретична свідомість;

*потестарна свідомість;

емпірична свідомість;

повсякденна свідомість.

Схематичні, стандартизовані, стійкі образи чи уявлення про політичні відносини і способи розв’язання політичних проблем, які склалися на основі минулого досвіду і сприймаються людьми некритично, називаються:

*політичні стереотипи;

політичні маніпуляції;

політичні уявлення;

політичні трансформації

Продемонструйте відповідність видів політичних орієнтацій:

1) світоглядні орієнтації;

2) громадянські орієнтації;

3) власне політичні орієнтації;

їх змістові:

А) охоплюють ті оцінки й погляди суб’­єкта, які стосуються окремих інститутів влади, урядових структур, інших політичних систем, фактів і подій політичного життя, своєї власної політичної ролі;

Б) є відображенням у свідомості суб'єкта стійких етнічних, соціальних, релігійних та інших архетипів, які властиві спільноті, до якої належить людина. Політичні явища сприймаються разом з економічною, право­вою та іншими реальностями, а суто політичні погляди формуються за законом переносу з однієї сфери життя на інші;

В) ставлення до влади як до зовнішнього щодо людини об’єкта, який примушує її усвідомлювати самостійність свого соціального існування та відірваність від центру прийняття рішень і соціального панування; ці орієнтації формуються на основі синтезу правових, моральних, естетичних та інших поглядів на суть і природу влади.

1-Б

2-А

3-В

1-В

2-А

3-Б

*1-Б

2-В

3-А

1-А

2-Б

3-В

Функція, яка формує потребу людини й суспільства в пізнанні політичної дійсності, з’ясуванні й відображенні групових та загальноколективних інтересів, називається:

прогностичною

*когнітивною

комунікативною

ідеологічною

Функція, яка забезпечує взаємодію суб’єктів політичних відносин між собою та з інститутами влади, називається:

*комунікативною

ідеологічною

когнітивною

прогностичною

Функція, яка виражає здатність групи або суспільства до гіпотетичної оцінки можливого розвитку політичних процесів, назтвається:

когнітивною

комунікативною

ідеологічною

*прогностичною

Функція, яка характеризує потребу в захисті інтересів групи або суспільства взагалі, називається:

прогностичною

когнітивною

*ідеологічною

комунікативною

Функція, яка задає політичній активності людей бажану для суспільства або групи спрямованість, що відповідає тим чи іншим ідеалам класу, нації, держави, називається:

комунікативною

ідеологічною

когнітивною

*виховною

Засадами якого типу свідомості можна вважати соціальну залежність та інтелектуальну нерозвиненість, відсутність особистої гідності, спрощені уявлення про сутність політичних процесів, нездатність оцінити значення особистих прав і свобод?

повсякденної свідомості

*потестарної свідомості

емпіричної свідомості

теоретичної свідомості

Який тип свідомості виникає на ґрунті повсякденного практич­ного досвіду людей і безпосередньо пов'язаний з їх політичною поведін­кою?

потестарна свідомість

теоретична свідомість

*емпірична свідомість

повсякденна свідомість

Який тип свідомості характерний переважно для діяльності вче­них та ідеологів?

*теоретична свідомість

потестарна свідомість

повсякденна свідомість

емпірична свідомість

Який тип свідомості визначає орієнтацію пересічних громадян у політичному житті, регулює їхні політичні вчинки?

емпірична свідомість

теоретична свідомість

потестарна свідомість

*повсякденна свідомість

Серед найпоширеніших типів політичної свідомості за прихильністю людей до відповідних політичних цінностей виді­ляють:

1) ліберальну політичну свідомість;

2) консервативну політичну свідомість;

3) соціалістичну політичну свідомість.

Продемонструйте відповідність типів свідомості їх сутності:

А) базується на пріоритеті в політиці принципів колективізму, соціальної рівності й справедливості.

Б) для неї пріоритетами в політиці є принципи свободи індивідів;

В) спрямована на збереження традиційних суспільних цінностей.

1-Б

2-А

3-В

*1-Б

2-В

3-А

1-В

2-А

3-Б

1-В

2-Б

3-А

Як називається тип політичної свідомості за ставленням суб’єктів політики до держави як політичного інституту, якщо він спирається на визнання активної ролі держави в суспільних процесах?

анархістський

*етатистський

ліберальний

емпіричний

Як називається тип політичної свідомості за ставленням суб’єктів політики до держави як політичного інституту, якщо для нього характерна орієнтація на бездержавне регулювання суспільних процесів?

*анархістський

етатистський

ліберальний

емпіричний

Визначте тип політичної культури за такими ознаками:

відкритість суб’єктів політичного процесу, їх орієнтація на зовнішній світ:

інтегрована політична культура;

фрагментарна політична культура;

інтравертивна політична культура;

*екстравертивна політична культура;

Визначте тип політичної культури за такими ознаками:

закритість, орієнтація на внутрішній світ, традиції:

інтегрована політична культура;

фрагментарна політична культура;

*інтравертивна політична культура;

екстравертивна політична культура;

Визначте тип політичної культури за такими ознаками:

масштабне сприйняття політичних процесів, прагнення до великих змін без добре продуманих технологій:

*гомогенна політична культура

змішана політична культура

ринкова політична культура

уніфікована політична культура

Визначте тип політичної культури за такими ознаками:

орієнтація на апробовані способи діяльності, слабко виражений творчий потенціал:

змішана політична культура

*архаїчна політична культура

фрагментарна політична культура

елітарна політична культура

Визначте тип політичної культури за такими ознаками:

орієнтація на зовнішні обставини, некритичне сприйняття власних невдач:

змішана політична культура

*бюрократична політична культура

фрагментарна політична культура

елітарна політична культура

Визначте тип політичної культури за такими ознаками:

орієнтація на власні сили, критичне осмислення власного досвіду:

*активістська політична культура

архаїчна політична культура

фрагментарна політична культура

елітарна політична культура

Як можна назвати тип політичної культури (по С.Вербі й Г.Алмонду), якщо її суть визначена повною відсутністю в населення країни інтересу до політичної системи?

*патріархальна;

активістська;

підданська;

цивільна.

Як можна назвати тип політичної культури (по С.Вербі й Г.Алмонду), якщо її суть визначена зацікавленістю громадян не тільки в тому, що їм дає політична система, як вона функціонує, а й активною їх участю в політичній діяльності?

патріархальна;

*активістська;

підданська;

цивільна.

Як можна назвати тип політичної культури (по С.Вербі й Г.Алмонду), якщо її суть визначена зацікав­леністю членів суспільства результатами діяльності політичної системи, але їх мало цікавить, як ці результати досягаються, носії такої культури не беруть активної участі в політичному житті?

патріархальна;

активістська;

*підданська;

цивільна.

Цей підхід до розуміння політичної культури розглядає останню як набір психологічних орієнтацій на соціально-політичні об’єкти і процеси:

евристичний підхід

соціопсихологічний підхід

комплексний, узагальнюючий підхід

*психологічний підхід

Згідно з цим підходом до розуміння політичної культури останній притаманне все, що відбу­вається в політиці:

психологічний підхід

*комплексний, узагальнюючий підхід

евристичний підхід

соціопсихологічний підхід

Згідно з цим підходом до розуміння політичної культури остання визначається як сукупність прийнятих політичною системою норм і зразків політичної поведінки:

соціопсихологічний підхід

евристичний підхід

*об’єктивістське (нормативне) трактування

психологічний підхід

Згідно з цим підходом до розуміння політичної культури останню розуміють як гіпотетичну нормативну модель бажаної по­ведінки:

*евристичний підхід

психологічний підхід

соціопсихологічний підхід

комплексний, узагальнюючий підхід

Згідно з цим підходом до розуміння політичної культури остання визначається як настановна поведінкова матриця, у межах якої знаходиться і функціонує політична система:

комплексний, узагальнюючий підхід

*соціопсихологічний підхід

евристичний підхід

психологічний підхід

Досягнення на базі за­гальноприйнятих політико-культурних цінностей згоди в ме­жах існуючої політичної системи та обраного суспільством політичного устрою є суттю:

*інтегративної функції

нормативно-регулятивної функції

функції політичної соціалізації

комунікативної функції

Дана функція політичної культури дає можли­вість встановити зв’язок між учасниками політичного проце­су як “за горизонталлю”, такі “за вертикаллю” відповідно до ієрархії політичної системи, а також транслювати елементи політичної культури від покоління до покоління та накопичу­вати політичний досвід:

функція політичної соціалізації

інтегративна функція

*комунікативна функція

нормативно-регулятивна функція

Відповідно до цієї функції політична культура створює умови для ефективного розвитку політичної системи і суспільства в цілому:

нормативно-регулятивної функції

функції політичної соціалізації

інтегративної функції

*функції забезпечення соціального прогресу

Дана функція полягає у формуванні і закріпленні в суспільній свідомості необхідних політичних цінностей, установок, цілей, мотивів та норм поведінки:

комунікативна функція

інтегративна функція

*нормативно-регулятивна функція

функція політичної соціалізації

Оскільки політична культура є реалізацією політичних знань, ціннісних орієнтацій, зразків поведінки соціального суб’єкта, то очевидною є її:

*функція політичної соціалізації

нормативно-регулятивна функція

інтегративна функція

комунікативна функція

За ступінню узгодженості у взаємодії політичних субкультур у певній країні дослідники виділяють два типи політичної культу­ри. Цей тип характеризується тен­денцією до єдності в уявленнях громадян щодо функціонуван­ня й можливостей політичної системи країни; низьким рівнем конфліктності і політичного насильства, перевагами громадських процедур у розв'язанні конфліктів; лояльністю до існуючого політичного режиму:

ринкова

*інтегрована політична культура

фрагментарна політична культура

етатистська

За ступінню узгодженості у взаємодії політичних субкультур у певній країні дослідники виділяють два типи політичної культу­ри. Цей тип характеризується відсутністю згоди громадян щодо політичного устрою су­спільства, розбіжностями в питаннях розуміння влади, соціальною роз’єднаністю, відсутністю довіри між окремими групами, лояльності до державних структур.

етатистська

інтегрована політична культура

*фрагментарна політична культура

ринкова

В основу цього типу політичної культури покладено уявлення про обмеженість повнова­жень владних структур, самостійність та автономність особи, орієнтація на вибір і самовизначення індивіда чи групи:

фрагментарної політичної культури

*ринкової політичну культуру

етатистська політична культура

інтегрованої політичної культури

По суті цей тип культури зорієнтований на інтереси держави, які для неї є вищою цінністю, ніж інтереси і свобода особи; вона розглядає державне регулювання як основний засіб розв’язання політичних проблем і контролю над політичними процесами:

фрагментарна політична культура

інтегрована політична культура

*етатистська політична культура

ринкова політична культура