Дистанційна трубка т-7
Дистанційні підривники спрацьовують на траєкторії по закінченню заданого часу у відповідності з установкою на дистанційному механізмі. Вони можуть бути механічні (з часовим механізмом), піротехнічні (з пороховим дистанційним складом), електричні та електромеханічні (комбіновані). Найбільше поширення мають механічні підривники з часовим механізмом і піротехнічні дистанційні підривники.
Дистанційна трубка Т-7 – головна, дистанційної дії, що має на нижньому дистанційному кільці рівномірну шкалу в 165 розподілів (рис.58). Повний час дії трубки складає 74,4 с. Вона застосовується до 122 мм освітлювальних і агітаційних снарядів.
Дистанційний пристрій складається з трьох дистанційних кілець (верхнього, середнього і нижнього), запалювального механізму, затискного кільця, нажимної гайки і балістичного ковпака. Дистанційні кільця виготовлені з алюмінієвого сплаву. На нижній основі вони мають кільцевий канал з перемичкою, в якому запресований порох, що поволі горить. Нижнє і середнє кільця мають передавальні і газовідвідні отвори. У верхньому кільці на початку каналу є запальний отвір. Верхнє і нижнє кільця сполучені між собою скобою і можуть вільно обертатися при установці значення на трубці.
Рис. 58. Дистанційна трубка Т – 7:
1 - з'єднувальна скоба; 2- запобіжний ковпачок; 3 – балістичний ковпак; 4 – нажимна гайка; 5 – стопорний гвинт; 6 – кожана прокладка; 7 – верхнє дистанційне кільце; 8 – пергаментний кружок; 9 – азбестові і олов'яні кружки; 10 – передаточний стовпчик в дистанційному кільці; 11 – порохові стовпчики в корпусі; 12 – шпилька; 13 – суконний кружок; 15 – донна втулка; 16 – латунний кружок; 18 – порохова петарда; 24 – корпус; 25 – нижнє дистанційне кільце; 26 – середнє дистанційне кільце; 27 – порохова запресовка в дистанційному кільці; 28 – капсуль – запалювач з втулочкою; 29 – зажимне кільце; 30 – пружина ударника; 31 – ударник; 32 – різьбова пробка
Лекція 13
Тема 3. Заняття 3. Будова бойових зарядів.
1. Призначення та класифікація бойових зарядів.
2. Будова бойових зарядів.
1. Призначення та класифікація бойових зарядів.
Бойовим зарядом називаєтся основний елемент пострілу, складений з певної кількості пороху однієї чи декількох марок і допоміжних элементів, зібраних в певному порядку і призначе-них для придання снаряду заданої початкової швидкості.
Бойовий заряд складається із навіски пороху і допоміжних елементів. Навіска пороху являється джерелом певної кількості енергії, яка забезпечує необхідний метальний ефект. По будові заряди розділяються на постійні і змінні. Вони можуть бути повними чи зменшеними. Основну частину заряду до артиле-рійського пострілу складає бездимний порох (піроксиліновий чи нітрогліцериновий).
На рис. 59. показані постійні бойові заряди.
а б
Рис. 59. Бойові заряди:
а – патронного заряджання; б – роздільно-гільзового заряджання; 1 – снаряд; 2 – прижимний циліндр; 3 – нормальна кришка;4 – бойовий заряд; 5 – запальник (димний порох);6 – капсульная втулка; 7 – гільза; 8 – посилена кришка
До допоміжних елементів бойового заряду відносяться:
• спалахувач – картуз з димним порохом, що служить для належного запалювання бездимного пороху бойового заряду;
• нормальна кришка (обтюратор) – виготовляється з картону, служить для піджимання порохового заряду до дна гільзи і запобігає прориву газів в зазорі між кришкою і дульцем гільзи;
• посилена кришка – виготовляється з картону і заливається зверху парафіном, служить для герметизації заряду при зберіганні і транспортуванні;
• полум'ягасник – полум'ягасна сіль в картузі, призначена для зменшення полум'я при пострілі;
• розміднювач – кільце із свинцеового чи олов'яного дроту масою 50 – 70 г, застосовується для видалення з поверхні каналу ствола міді, що осідає в стволі від ведучого пояска снаряда (знаходиться під нормальною кришкою гільзи);
• флегматизатор – декілька шарів тонкого паперу, що просякнутий спеціальним складом (суміш церезину і парафіну) і служить для підвищення живучості стволів.