
- •Лекція № 1
- •Тема 1. Заняття 1. Класифікація артилерійських гармат.
- •1. Предмет навчальної дисципліни, структура побудови.
- •2. Задачі, що вирішуються наземною артилерією.
- •3. Класифікація артилерійських гармат і їх характеристика.
- •4. Конструкція артилерійських гармат.
- •Лекція № 2
- •Тема 1. Заняття 2. Артилерійські стволи.
- •1. Призначення та принцип будови стволів.
- •1.1 Призначення та основні вимоги, що пред'являються до стволів.
- •1.2 Класифікація стволів
- •1.3 Принцип будови стволів
- •Канал ствола артилерійської гармати – внутрішня порожнина ствола артилерійської гармати, що включає спрямовуючу і коморну частини та обмежена казенником і дульними зрізами ствола.
- •1.4 Будова казенника
- •1.5 Будова і дія дульних гальм
- •2. Напруги та деформації, які виникають при пострілі.
- •2.1. Сили, діючі на ствол при пострілі
- •2.2. Напруги і деформації, що виникають у стволі при пострілі
- •3. Знос каналу ствола.
- •3.1. Поняття зносу каналу ствола
- •1) За ступенем автоматизації:
- •2) За типом замикаючої ланки:
- •3) За способом обтюрації порохових газів:
- •2. Принцип будови та дії клинового затвора
- •3. Принцип будови і дії поршневого затвора
- •4. Допоміжні механізми затворів.
- •Тема 1. Заняття 4. Артилерійські лафети.
- •2. Дія пострілу на жорсткий станок лафету.
- •1. Призначення, класифікація, склад і основні вимоги, що пред'являються до лафетів
- •2. Дія пострілу на жорсткий лафет
- •3. Дія пострілу на гармату з відкотом по осі.
- •4. Умови нерухомості та стійкості гармати при відкоті.
- •2. Будова гальма відкоту.
- •3. Принцип будови та дія накочувача.
- •Тема 1. Заняття 6. Механізми наведення.
- •2. Принцип побудови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові).
- •1. Призначення і основні вимоги, що пред'являються до механізмів наведення і їх класифікація.
- •Умова самогальмування визначається залежністю:
- •2. Принцип будови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові)
- •3. Приводи механізмів наведення.
- •2. Принцип будови та дії механізмів заряджання.
- •3. Призначення, принцип побудови та дії вріноважую-чого механізму.
- •3.1. Схеми врівноваження гармат, принцип побудови і дії врівноважуючих механізмів
- •2. Ініціюючі вибухові речовини.
- •3. Тнрс (тринітрорезорцинат свинцю, стіфнат свинцю). C6h(no2)3o2Pb.H2o.
- •3. Бризантні вибухові речовини.
- •1. Тротил (тринітротолуол, тол). C6 h2 (no2)3сh3.
- •2. Гексоген (триметилентринітрамін). (ch2nno2)3.
- •3. Тетрил (с6h2(no2)3nno2ch3
- •Лекція 9
- •2. Загальна характеристика поля вибуху.
- •3. Дія вибуху на навколишнє середовище.
- •Лекція 10
- •Тема 2. Заняття 3. Загальна характеристика порохів.
- •2. Загальна характеристика димного пороху.
- •3. Загальна характеристика колоїдних порохів.
- •Лекція 11
- •2.Класифікація та будова боєприпасів.
- •За призначенням:
- •1. Призначення та класифікація снарядів.
- •2. Будова артилерійських снарядів.
- •3. Дія артилерійських снарядів.
- •4. Класифікація та будова підривників.
- •Підривник ргм-2
- •Дистанційна трубка т-7
- •2. Будова бойових зарядів.
- •Лекція 14 Тема 3. Заняття 4. Засоби ініціювання.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
- •1. Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
Лекція 10
Тема 2. Заняття 3. Загальна характеристика порохів.
1. Класифікація порохів та вимоги, що висуваються до них.
2. Загальна характеристика димного пороху.
3. Загальна характеристика колоїдних порохів.
1. Класифікація порохів та вимоги, що висуваються до них.
Порохами називається група ВР, що вживаються як джерело енергії руху снарядів, мін, куль, ракет.
Окрім цього, порохи використовуються в артилерійсь-ких боєприпасах як запальники, засоби передачі вогню, сповільнювачі, дистанційні суміші, вишибні заряди і т.д.
До порохів пред'являються наступні основні вимоги:
1. Достатня потужність, що забезпечує метальну або спалахуючу дію. Потужність характеризується силою пороху.
2. Певні межі чутливості, що забезпечують безпеку і безвідмовність їх використання.
3. Здатність стійко і закономірно горіти.
4. Одноманітність якості.
5. Достатня механічна міцність порохових елементів.
6. Безполум'яність і бездимність при стрільбі.
7. Можливо менша корозійна і ерозійна дія на канал ствола гармати.
8. Дешевизна виготовлення і наявність широкої сировинної бази.
Залежно від физико-хімічних властивостей, що впливають на характер горіння, порохи діляться на дві групи:
димні порохи – механічні суміші;
бездимні – колоїдні порохи.
Порохи – механічні суміші залежно від складу, головним чином від виду окислювача, підрозділяються декілька підгруп:
димні пороху – окислювач калієва селітра;
аммонійні порохи – окислювач аммонійна селітра;
перхлоратні порохи – окислювач перхлорат;
малогазові склади.
2. Загальна характеристика димного пороху.
Найбільше поширення набули димні порохи на основі калієвої селітри. Склад димних порохів, встановлений в кінці ХУШ століття на основі робіт М. В. Ломоносова, не зазнав істотних змін і до теперішнього часу:
калієва селітра KNO3 – 75%;
древесне вугілля C6H2O – 15%;
сірка S – 10%.
Селітра є окислювачем і при нагріванні легко віддає кисень. Кисень, що виділився, окисляє сірку і вугілля. Калієва селітра малогігроскопічна, температура плавлення 334°С.
Вугілля є горючою речовиною. Для виготовлення поро-хів застосовується древесне вугілля з вільхи і крушини із змістом 72-80% вуглецю.
Сірка є пальним і цементатором, що зв'язує селітру з вугіллям. Сірка полегшує запалювання пороху, оскільки вона запалюється при нижчій температурі, ніж вугілля.
За кольором димний порох буває від синьо – чорного до сіро – чорного з металевим блиском. Хороший порох порівняно важко роздавлюється між пальцями і не залишає пилу. Димний порох легко займається від дії полум'я і іскри. Температура спалаху біля 300°С. Порох, що горить у вели-ких кількостях, вибухає. Допустимий вміст вологи 0,7 – 1,0%. Густина пороху 1,6-1,93*103 кг/м3, гравіметрична густина 0,8-1,0*103 кг/м3. Димні порохи здатні горіти паралельними шарами тільки при густині більше 1,7* 103 кг/м3. Швидкість горіння димного пороху на відкритому повітрі 8-10 мм/с. Із збільшенням тиску швидкість горіння росте.
Димні порохи чутливі до удару і тертя. По чутливості до удару вони перевершують багато бризантних вибухових речовин, від прострілу кулею майже завжди вибухають. Хімічна стабільність димного пороху дуже висока. При горінні його утворюється велика кількість диму за рахунок твердих продуктів горіння. Як кидальний засіб, внаслідок своєї малої потужності, димний порох в артилерії не застосовується.
Використовується
димний порох в спалахувачах, дистанційних
та сповільнених складах трубок і
підривників, в якості