
- •Лекція № 1
- •Тема 1. Заняття 1. Класифікація артилерійських гармат.
- •1. Предмет навчальної дисципліни, структура побудови.
- •2. Задачі, що вирішуються наземною артилерією.
- •3. Класифікація артилерійських гармат і їх характеристика.
- •4. Конструкція артилерійських гармат.
- •Лекція № 2
- •Тема 1. Заняття 2. Артилерійські стволи.
- •1. Призначення та принцип будови стволів.
- •1.1 Призначення та основні вимоги, що пред'являються до стволів.
- •1.2 Класифікація стволів
- •1.3 Принцип будови стволів
- •Канал ствола артилерійської гармати – внутрішня порожнина ствола артилерійської гармати, що включає спрямовуючу і коморну частини та обмежена казенником і дульними зрізами ствола.
- •1.4 Будова казенника
- •1.5 Будова і дія дульних гальм
- •2. Напруги та деформації, які виникають при пострілі.
- •2.1. Сили, діючі на ствол при пострілі
- •2.2. Напруги і деформації, що виникають у стволі при пострілі
- •3. Знос каналу ствола.
- •3.1. Поняття зносу каналу ствола
- •1) За ступенем автоматизації:
- •2) За типом замикаючої ланки:
- •3) За способом обтюрації порохових газів:
- •2. Принцип будови та дії клинового затвора
- •3. Принцип будови і дії поршневого затвора
- •4. Допоміжні механізми затворів.
- •Тема 1. Заняття 4. Артилерійські лафети.
- •2. Дія пострілу на жорсткий станок лафету.
- •1. Призначення, класифікація, склад і основні вимоги, що пред'являються до лафетів
- •2. Дія пострілу на жорсткий лафет
- •3. Дія пострілу на гармату з відкотом по осі.
- •4. Умови нерухомості та стійкості гармати при відкоті.
- •2. Будова гальма відкоту.
- •3. Принцип будови та дія накочувача.
- •Тема 1. Заняття 6. Механізми наведення.
- •2. Принцип побудови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові).
- •1. Призначення і основні вимоги, що пред'являються до механізмів наведення і їх класифікація.
- •Умова самогальмування визначається залежністю:
- •2. Принцип будови та дії механізмів наведення (секторні, кругові, гвинтові)
- •3. Приводи механізмів наведення.
- •2. Принцип будови та дії механізмів заряджання.
- •3. Призначення, принцип побудови та дії вріноважую-чого механізму.
- •3.1. Схеми врівноваження гармат, принцип побудови і дії врівноважуючих механізмів
- •2. Ініціюючі вибухові речовини.
- •3. Тнрс (тринітрорезорцинат свинцю, стіфнат свинцю). C6h(no2)3o2Pb.H2o.
- •3. Бризантні вибухові речовини.
- •1. Тротил (тринітротолуол, тол). C6 h2 (no2)3сh3.
- •2. Гексоген (триметилентринітрамін). (ch2nno2)3.
- •3. Тетрил (с6h2(no2)3nno2ch3
- •Лекція 9
- •2. Загальна характеристика поля вибуху.
- •3. Дія вибуху на навколишнє середовище.
- •Лекція 10
- •Тема 2. Заняття 3. Загальна характеристика порохів.
- •2. Загальна характеристика димного пороху.
- •3. Загальна характеристика колоїдних порохів.
- •Лекція 11
- •2.Класифікація та будова боєприпасів.
- •За призначенням:
- •1. Призначення та класифікація снарядів.
- •2. Будова артилерійських снарядів.
- •3. Дія артилерійських снарядів.
- •4. Класифікація та будова підривників.
- •Підривник ргм-2
- •Дистанційна трубка т-7
- •2. Будова бойових зарядів.
- •Лекція 14 Тема 3. Заняття 4. Засоби ініціювання.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
- •1. Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка.
- •2. Призначення, склад та будова засобів детонування.
3. Дія пострілу на гармату з відкотом по осі.
У сучасних гарматах з відкотом по осі лафет має пружний зв'язок зі стволом за допомогою противідкотних пристроїв, розташованих в частині, що коливається. Частина з цапфами і механізмами наведення (МВН, МГН), що коливається, сполучена з лафетом.
У гармат з пружним лафетом при пострілі частини відкотів на початку відкочуються уздовж осі каналу ствола назад, а потім накочуються в початкове положення.
Рис. 30. Схема дії пострілу на пружний станок
У таких гармат при відкоті на лафет діє не сила Рдн, а сила, що дорівнює і протилежна по напряму силі, з якою гальмується ствол, тобто сила опору відкоту К, або її ще називають сила віддачі .
Ця сила К складається з:
гальмуючих сил гальма відкоту і накочування;
сил тертя в рухомих з'єднаннях;
складової сили маси частин відкотів уздовж осі каналу ствола.
Оскільки час відкату – час дії сили віддачі - значно більше часу пострілу (часу дії сили Рдн) то для рівноваги системи сила віддачі повинна бути значно менше сили Рдн. і при цьому, чим більша довжина відкату, тим менша сила віддачі.
Таким чином, противідкотні пристрої дозволяють значно зменшити сили, діючі на лафет. У сучасних гарматах максимальна сила віддачі - в 30-40 разів менше Рдн max
На частини відкотів при пострілі діють наступні зовнішні сили:
Рдн – рівнодіюча сил, що діє в каналі ствола в напрямі його осі;
Q0 – сила тяжіння частин відкотів, прикладених до центру їх тяжіння.
Решта зовнішніх сил залишилася такою ж, як і при дії з жорстким станком (R1, R2, Rб, Qб).
Така система внаслідок переміщення частин відкоту при пострілі, з погляду механіки являє собою змінну систему, в якій окрім зовнішніх сил (R1, R2, Rб, Qб) діятимуть і внутрішні сили.
Тому
для вживання умов статичної рівноваги
до такої системи на підставі принципу
д'Аламбера необхідно до зовнішніх діючих
сил додати силу інерції частин відкотів
,
прикладену до центру тяжіння їх і
направлену в зворотний бік їх руху, що
буде дорівнювати:
,
де
- прискорення відкоту;
-
сила інерції.
Приклавши
силу інерції рухомих частин
до центру тяжіння частин відкоту,
приводимо цю рухому систему до системи
рівноваги і вирішуємо задачу як статичну.
Прийнявши це допущення за основу, виведемо умову нерухомості і стійкості артсистеми на пружному лафеті.
Для подальшого міркування припустимо, що центр тяжіння частин відкоту розташований на деякій відстані, що нижче за вісь каналу ствола l.
Умова
рівноваги системи:
Зазначивши проекції сил на осі х і у, і моменти цих сил, що проходять через точку С, одержимо:
доставляючи значення =Рдн – К в перше рівняння системи, одержимо: Rб=К cos φ – це умова нерухомості артсистеми.
Підставивши
це ж значення
у друге рівняння системи, одержимо:
-
умова стійкості.
Якщо
гармата залишається стійкою, то тоді
реакція
0, а значить цю умову стійкості можна
записати в наступному вигляді:
,
нехтуючи L (діаметром основи гармати)
або ж
.
Проаналізувавши
вирази Rб=К
cos φ і
,
зробимо висновок, що дія пострілу на
пружний станок зводиться до виникнення
однієї сили: K=Rб-
Q0
sin φ,
прикладеної до центру тяжіння частин
відкотів і напрямів у бік відкоту з
моментом
.
Коли центр тяжіння частин відкоту лежить на осі каналу ствола, тобто l = 0, дія пострілу в площині стрільби зводиться тільки до сили К – сили віддачі, діючої на станину.
Момент називається моментом динамічної пари, а
l - плечем динамічної пари.
Розглядаючи вираз Rб = К cos φ, робимо висновок, що для зменшення Rб необхідно зменшувати значення К – сили віддачі.
Аналізуючи
вираз
приходимо до висновку, що для підвищення
стійкості артустановки вигідно
збільшувати
(силу
ваги артсистеми) і L (діаметр основи
гармати), а зменшувати
і момент Рдн
l
.