2.2. Ведення лісового господарства і характеристика лісового фонду ндлг.

На території господарства культурно-оздоровчих закладів немає, але розміщення лісових ділянок лісового фонду вздовж берегів р. Рось та наявність лісопаркової частини лісів зелених зон площею 199 га, зумовлює їх широке використання для відпочинку населенням.

Крім задоволення місцевих потреб в деревині і продукції побічних лісових користувань, лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення.

Основні напрямки ведення лісового господарства - посилення захисних властивостей лісу шляхом регулювання фітокліматичних, гідрологічних, ґрунтових процесів і явищ з допомогою лісу, лісогосподарських та лісокультурних заходів (табл.. 5).

В зв'язку з цільовим призначенням лісів і переважанням в господарстві середньовікових насаджень, роль лісів в задоволенні місцевих потреб в деревині незначна. Не відіграють суттєвої ролі і інші види користувань ( збір грибів, лікарської сировини, бджільництво, а також мисливство).

Екологічний стан насаджень задовільний. Особливу увагу необхідно приділяти подальшій інтенсифікації лісового господарства і всебічному покращанню використання лісового фонду.

Таблиця 5. Рівень інтенсивності ведення лісового господарства в НДЛГ.

Найменування показників	Одиниця вимірювання	За даними минулого л/в	За даними теперіш­нього л/в
1.Річний обсяг лісокористування (ліквід) - усього	тис.м3		0.22
в т.ч. від рубок догляду	тис.м3		0.04
2.Середній обсяг лісокорис­тування з 1 га вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок	тис.м3		0.9
3.Річний обсяг робіт з лісовідновлення:
-створення лісових культур	га		2.1

Існуючий поділ площі на категорії лісів відповідає господарськом призначенню, природним та економічним умовам району розташуванн господарства (табл.. 6).

До категорії рекреаційно-оздоровчих лісів віднесені лісові ділянки, що виконують рекреаційну, санітарно-гігієнічну, оздоровчу функцію та використовуються для відпочинку населенням, це раніше виділені ліси зелених зон - лісопаркова частина лісів зелених зон площею 199.0 га.

До категорії захисних лісів віднесені лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища від негативного! впливу природних та антропогенних факторів загальною площею 71.5га, це раніше виділені ліси протиерозійні площею 35.0 га та полезахисні лісові смуги площею 36.5 га.

Таблиця 6. Категорії лісів в НДЛГ.

Категорії лісів	Площа за даними лісовпорядкування
	га	%
І.Рекреаційно-оздоровчі ліси: ,
1.1. Лісопаркова частина лісів зелених зон	199.0	73.6
2. Захисні ліси :
2.1. Полезахисні лісові смуги	36.5	13.5
2.2. Ліси протиерозійні	35.0	12.9
РАЗОМ:	71.5	26.4
Всього по господарству:	270.5	100

Проведений також розподіл площі за господарськими частинами, господарськими секціями, панівними породами (табл.. 7)

Твердолистяні породи переважають у площі і у загальному запасі деревини. Група твердолистяних представлена дубом звичайним (56,7% за площею і 64,7% за запасом), дубом червоним (0,4% за площею та 0,4% за запасом), ясеном звичайним (0,9% за площею та 1,0% за запасом), акацією білою (12% по площі та 6,7% за запасом), берестом (4,3% по площі та 2,8% за запасом), та ін.

Хвойні породи представлені сосною звичайною і займають 6,1% площі лісового фонду та 7,2% загального запасу деревини в насадженнях.

М'яколистяні породи представлені осикою (0,3% по площі та 0,3% за запасом), вільхою чорною (1,4% по площі та 1,3% за запасом), липою та ін.

Iнші породи та чагарники займають 1,9% за площею та 0,6% за запасом деревини є похідними та наявність їх підвищує естетичну цінність території.

Таблиця 7. Поділ вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за панівними породами

Панівні породи	За даними лісовпорядкування 2008р.
	Площа,га	%	Запас, тис.м3	%
Сосна звичайна	14.7	6.1	3.21	7.2
Дуб червоний	0.9	0.4	0.19	0.4
Дуб звичайний	137.5	56.7	28.74	64.7
Ясен зелений	4.0	1.6	0.44	1.0
Ясен звичайний	2.3	0.9	0.46	1.0
Клен гостролистий	15.1	6.2	2.32	5.2
Явір	1.2	0.5	0.20	0.5
Клен ясенелистий	1.7	0.7	0.13	0.3
Берест	10.4	4.3	1.25	2.8
В'яз шорсткий	2.8	1.2	0.35	0.8
Акація біла	28.8	12.0	2.93	6.7
Гледичія колюча	0.5	0.2	0.03	0.1
Осика	0.8	0.3	0.12	0.3
Вільха чорна	3.4	1.4	0.53	1.3
Липа дрібнолиста	9.6	4.0	2.11	4.8
Тополя канадська	4.5	1.8	0.73	1.6
Тополя пірамідальна	2.4	1.0	0.40	0.9
Тополя сірувата	0.6	0.2	0.02	0.1
Клен татарський	0.6	0.2	0.02	0.1
Торіх грецький	0.3	0.1	0.03	0.1
Яблуня лісова	0.4	0.2	0.02	0.1
РАЗОМ:	242.5	100	44.42	100

Основною породою є дуб звичайний, який займає площу 137.5 га, запас деревини складає 28.74 тис.м³

Дуб звичайний або черешчатий (Quercus robur L.) - могутнє дерево родини букових (Fagaceae) (20-40 м заввишки) з широкопірамідальною кроною, міцними гілками і товстим стовбуром (1-1,5 м у діаметрі). Кора темно-сіра, товста з поздовжніми тріщинами. У молодих дубків кора сіра, гладенька. Молоді пагони голі, оливково-бурі, ребристі, з овальними бруньками. Листки короткочерешкові, видовжено-оберненояйцеподібні, донизу звужені, перистолопатеві (7-40 см завдовжки) . Лопаті тупі, округлі, вирізи між ними неглибокі. Молоді листки опушені, у старих листках опушення тільки на жилках. Листорозміщення чергове. Квітки одностатеві. Рослина однодомна. Тичинкові квітки зібрані в пониклі сережки, маточкові квітки зібрані по 2-5 у пазухах верхніх листків на довгих квітконосах, дрібні (до 2 мм у діаметрі) з редукованою оцвітиною. Маточка одна з червонуватою трилопатевою приймочкою і нижньою зав'яззю. Плід - горіх (жолудь) голий, бурувато-коричневий (1,5-3,5 см завдовжки), на довгій (3-8 см завдовжки) плодоніжці. Відомі дві форми дуба звичайного - рання та пізня. У раннього дуба листки розпускаються у квітні і на зиму обпадають, а у пізнього листки розпускаються на два-три тижні пізніше і на молодих рослинах залишаються на зиму.

Дуб звичайний - основна лісоутворююча порода Лісостепу, росте в суміші з сосною, грабом, ясенем, ялиною, буком. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні. Плоди достигають у вересні - жовтні. Росте на більшій частині України, в Степу - рідше, головним чином по долинах річок. Він займає 26,3% площі державного лісового фонду України. Основні заготівлі роблять під час рубок догляду і головних рубок у Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Київській, Чернігівській, Полтавській, Сумській, Харківській, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях.

Практичне використання. Танідоносна, деревинна, лікарська, фітонцидна, харчова, медоносна, фарбувальна, кормова, декоративна і фітомеліоративна рослина. Кора і деревина дуба є джерелом для одержання одного з найкращих світових дубителів. У корі дуба міститься 5,4-14% танідів, у деревині - і,4-7,7, у листках - 5-9,5, у галах - до 27,2%. Для дубильно-екстрактової промисловості найкращою вважається кора дуба у віці 15-20 років. Оскільки кора його є гарним дубителем, її використовують безпосередньо як дубильний матеріал, а з деревина виробляють дубильні екстракти. Маючи велику масу, дубова деревина є одним з основних джерел для виробництва танідів.