Усі засоби розміщення можна класифікувати за:

• формами;

• видами;

• типами.

Форми засобів розміщення визначаються основним видом діяльності: тільки розміщення або розміщення плюс послуги. Тради­ційно тільки розміщення надавали підприємства не готельного типу. Розміщення плюс послуги надавали підприємства готельного типу.

Види засобів розміщення визначаються соціальними умовами розміщення: колективні (засоби розміщування, розраховані на гру­пове поселення), індивідуальні (індивідуальне поселення у невлас­них засобах розміщування), приватні (тимчасове перебування у за­собах розміщування приватної форми власності).

Типи засобів розміщення визначаються їхнім функціональним профілем.

Сучасна типологія засобів розміщення визначається розвитком рекреаційної інфраструктури, забезпеченням її нормативно-екс­плуатаційними актами, формами функціонально-технологічних структур.

Типологічна уніфікація засобів розміщення дала змогу створити державний стандарт ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщування», основою якого є класифікація засобів розміщення, розроблена Всесвітня Туристична організація.

До колективних засобів розміщування відносять засоби розмі­щування, в яких надають місце для ночівлі в кімнаті чи іншому при­міщенні, у яких число місць має перевищувати певний мінімум для груп, осіб, більших, ніж одна сім'я, а всі місця підлягають єдиному керівництву та оплаті відповідно до встановлених цін.

До індивідуальних засобів розміщування відносять власне жит­ло, в якому за плату або безоплатно надають обмежену кількість місць; у цьому разі всі одиниці розміщування (кімната, житло) є не­залежними і їх займають туристи або господарі, які використову­ють це житло протягом обмеженого проміжку часу як другий будинок або будинок для відпочинку (дачу).

Засоби розміщування зобов'язані надавати мінімальний пере­лік послуг, а саме:

• цілодобове приймання;

• послуги громадського харчування згідно з ГОСТ 30523 або умови для самостійного готування їжі;

• щоденне прибирання житлової кімнати та санвузла (крім гур­тожитків, таборів праці та відпочинку, гірських притулку в тощо);

• зміна постійної білизни - не менше одного разу на п'ять діб, зміна рушників - не менше одного разу на три доби;

• відправлення, отримування і доставка листів і телеграм;

• зберігання цінностей та багажу;

• медична допомога: виклик швидкої допомоги, користування аптечкою першої допомоги;

• туристична інформація.

З

А

С

О

Б

И

Р

О

З

М

І

Щ

У

В

А

Н

Н

Я

К

о

л

е

к

т

и

в

н

і

Готелі та аналогічні засоби розміщування

готелі

Аналогічні готелям засоби розміщування

Помешкання, призначені для відпочинку

Інші колективні засоби

Майданчики для кемпінгу

Стоянки морського та річкового транспорту

Інші колективні засоби розміщування

Оздоровчі засоби розміщування

І

н

д

и

и

в

і

д

у

а

л

ь

н

і

Спеціалізовані засоби розміщування

Табори праці та відпочинку

Громадські транспортні засоби

Конгрес-центри

Орендовані засоби розміщування

Кімнати, орендовані в сімейних будинках

Житло, орендоване у приватних осіб або через агентства

Інші типи індивідуальних засобів розміщування

Неосновне власне житло

Житло, що його надають безоплатно родичам та знайомим

Інші індивідуальні засоби розміщування туристів

Рис. 3.1. Класифікація засобів розміщування

Залежно від типу засобів розміщування перелік асортименту послуг можна доповнювати. Спеціалізовані засоби розміщування надають додаткові послуги відповідно їх спеціалізації.

Характеристика найбільш поширеного типу засобів розміщен­ня - готельного підприємства - відбувається за такими показника­ми, як: час введення в експлуатацію, місткість, середня завантаже­ність, середня вартість номера, оборот ресторану, розташування, форми управління.

Уведення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих засобів розміщування після набуття чинності ДСТУ 4268:2003 (чинний від 07.01.2004) вимагає дотримання загальних вимог щодо врахування потреб інвалідів, зокрема: нахилені пандуси біля вхід­них дверей для інвалідного візка, ліфти, спеціально устатковані но­мери і туалети. У громадських місцях (вестибюль, холи, приміщен­ня для харчування тощо) потрібно визначити місця для осіб, що ру­хаються на візку. Готелі усіх категорій повинні мати щонайменше один номер, пристосований до потреб інвалідів.

Категорія готелю, підтверджена сертифікатом, місткість, серед­ня завантаженість, вартість номера та його оснащення свідчать про рівень комфорту та є тим, що визначає чисельність персоналу та його кваліфікацію. Обслуговуючий персонал, що надає послуги в засобах розміщування, повинен мати освіту та кваліфікацію, що відповідає виконуваній роботі. Персонал повинен створювати ат­мосферу гостинності, комфорту, виявляти доброзичливість та ввіч­ливість. Обслуговуючому персоналу належить проходити медич­ний огляд відповідно до вимог, встановлених чинним законодав­ством. До того ж, обслуговуючий персонал колективних засобів розміщування повинен бути підготовлений до дій у надзвичайних ситуаціях. Відповідальність за підготовленість персоналу у надзви­чайних ситуаціях несе керівник засобу розміщування (власник). Мають також бути розроблені та затверджені посадові інструкції для персоналу.

Форми управління засобами розміщування визначаються їх­ньою підпорядкованістю різним відомствам, звідси - розходження і неузгодженість форм управління, що впливає на технологію, якість і вартість послуг.

Засоби розміщування мають функціонувати відповідно до вимог охорони навколишнього середовища щодо утримування території, технічного стану й утримування приміщень, вентиляції, водопоста­чання, каналізації згідно з чинними нормативними документами. Засоби розміщування мусять мати екологічний паспорт або висно­вок природоохоронних служб, що підтверджує відсутність шкідли­вих впливів на навколишнє середовище, та довідку щодо екологіч­ного стану навколишнього середовища.

Органи державного управління в межах їхньої компетенції конт­ролюють дотримання вимог до послуг засобів розміщування згідно з чинними нормативними документами.