
- •Лекція2 методи вимірювань високих напруг і великих струмів
- •2.1 Загальні положення, методи вимірювань
- •2.2 Вимірювання струмів і напруг методом масштабного перетворення
- •2.3 Вимірювання високих напруг електромеханічними приладами
- •2.4 Електромагнітні методи
- •2.5 Електрофізичні методи вимірювань великих струмів і високих напруг
- •2.6 Вимірювання великих струмів, що грунтуються на ефекті Фарадея
- •2.7 Вимірювання високих напруг з використанням електрооптичних ефектів Керра і Поккельса
- •Контрольні запитання:
2.3 Вимірювання високих напруг електромеханічними приладами
Для вимірювання високих напруг (до кількох сот кіловольт) в колах постійного і змінного струму застосовують прилади прямого перетворення, які ділять на кіловольтметри з електростатичним вимірювальним механізмом, вихідною величиною якого є сила або переміщення рухомого елемента, і генераторні (роторні) кіловольтметри, що являють собою різновид динамічного конденсатора, їх вихідною величиною є струм або напруга [5].
Найширше використовуються електростатичні вольтметри. Вони вирізняються широким частотним діапазоном (0…10 МГц), незначною споживаною потужністю і великим вхідним опором. При вимірюваннях на постійному струмі вхідний опір визначається опопром ізоляції між електродами (Rвх=1010…1013 Ом), а на змінному струмі – вхідною ємністю С (Zвх=1/ωС). Зазвичай вхідна ємність висовольтних електростатичних кіловольтметрів не перевищує 5…50 пФ, тому навіть на частоті 1МГц ії вхідний опір не менше 2…20 кОм. Реактивна потужність U2ωC, що споживається при вимірюваннях на змінному струмі, враховується як правило тільки на дуже високих частотах. Серійні електростатичні кіловольтметри для вимірювань в заземлених колах високої напруги мають верхню межу вимірювань не більше 600 кВ. Основна похибка цих приладів – не менше 1 – 1,5 %. Відомі електростатичні кіловольтметри з межою вимірювань 300…400 кВ і основною похибкою 0,01 %. Для зменшення похибок в таких приладах використовується метод зрівноважуючого перетворення для вимірювання зусилля між електродами, вимірювальний механізм ретельно екранується, електродний простір заповнюється благородним газом під тиском, що збільшує напругу пробою і дозволяє зменшити габарити.
Рисунок 2.5 - Схема
кілоампереметра з кульовими електродами.
Електростатичні кіловольтметри зазвичай використовуються для вимірювання в колах з одним заземленим провідником. При цьому електрод з вимірювальним механізмом заземлюється, що відповідає умовам калібрування.
Напруги
в незаземлених колах можна вимірювати
за допомогою звичайного електростатичного
кіловольтметра, послідовно вимірюючи
напругу кожного провідника відносно
землі (рис. 2.6,
а)
або одночасно вимірюючи ці напруги за
допомогою двох кіловольтметрів (рис.
2.6,
б) з подальшим сумуванням результатів
вимірювання. Природньо, похибки вимірювань
при цьому значно вищі, ніж при вимірюваннях
в заземлених колах, причому метод
одночасного вимірювання двома
кіловольтметрами є більш точним, оскільки
відсутні похибки, обумовлені коливаннями
напруги в к
Рисунок 2.6 -
Вимірювання напруги в незаземлених
лініях.