4. Дайте визначення та поясніть застосування основних законів логіки

Закон тотожності: обсяг і зміст понять (суджень) повинні бути строго визначеними і лишатися незмінними в процесі логічних міркувань.

Закон несуперечності: у процесі міркування про який-небудь предмет не можна одночасно  стверджувати і заперечувати що-небудь в одному і тому самому відношенні.

Закон виключеного третього: із двох суперечних суджень одне повинно бути істинним, друге — хибним, третього бути не може .

Закон достатньої підстави: всяка істинна думка повинна бути достатньо обґрунтованою (за допомогою вихідних положень, припущень, відомих законів і правил, практичного досвіду тощо).

5. Основні форми мислення – поняття, судження і умовиводи.

6. Визначення поняття – це перерахування найсуттєвіших ознак, які дають можливість виокремити його з-серед класу подібних. Перш за все це приналежність до роду, далі видова відмінність.

7. Узагальнення поняття – якщо текст надто конкретизований, межею узагальнення є поняття універсальне (найзагальніше).

8. Обмеження поняття – операція, до якої часто вдається редактор. Межею обмеження поняття є поняття одиничне.

9. Логічний поділ – за видотвірною ознакою, дихотомічний.

10. Зміст і обсяг поняття – сукупність предметів, якою можна назвати дане поняття; для формування поняття слід вміти суттєві для його

11. Типи відношень між поняттями: між змістом і обсягом обмежена залежність (зворотній зв’язок, суміжні й несуміжні, порівнювані і непорівнювані).

12. Логічна помилка – це порушення законів логіки (1. підміна понять; 2. не випливає; 3. хибне коло; 4. недостатньої підстави; 5. хибна дублетність)

13. Класифікація – це складний, багатоступінчастий поділ предметів, явищ або понять на класи, групи тощо за спільними ознаками, властивостями.

14. Види класифікації: наукова і ненаукова, природна і штучна.

15. Структура поняття: 1. значення, 2. визначення.

Редагування окремих видів літератури: наукова література

1. Предметна і понятійна логічність: Предметна логічність мовлення полягає в тому, що смислові зв'язки та відношення між мовними одиницями, які встановлюються в процесі мовлення, відповідають смисловим зв'язкам і відношенням у реальному світі. Понятійна логічність — це відображення структури логічної думки і її розвитку в семантичних зв'язках, структурах і поєднаннях мовних елементів, які використовуються у даному мовленні. Оскільки за предметами та ознаками, явищами і процесами в нашій свідомості формуються уявлення та поняття (і, навпаки, за уявленнями і поняттями ми відтворюємо образи предметів та явищ за аналогією до відомих), у мовленні обидва види логічності взаємопов'язані, двоєдині. Але в конкретних формах і типах мовлення за обов'язкової наявності обох яскравіше видно то один, то інший вид логічності. Наприклад, в описах конкретних речей очевидною є предметна логічність, а в наукових статтях виразною буде логічність понятійна.

2. Виникнення науки і наукової літератури – у Стародавній греції 6-5 ст. до н. е.

3. Жанрові різновиди ранньої наукової літератури: діалоги, колективні праці. до 19 ст. трактат був найпопулярнішим.

4. Початки наукової періодики – французький часопис «Journal des Scavants»

5. Засади виокремлення української наукової літератури: авторство, територія, мова.

6. Науковий твір – літературна містифікація Нового часу – це «Історія Русов».

7. Перша енциклопедія українознавства – це «Записки о Малоросії, ея жителях и произведениях» Якова Марковича.

8. Відомі вчені – автори наукових праць, визначні діячі «другого українського відродження» - М. Максимович, І. Полюй, С. Єфремов, О. Колесса, В. Остроградський