- •1.Сутність, функції та принципи страхування.
- •2.Поняття класифікації страхування. Ознаки класифікації: історичні, економічні, юридичні.
- •3. Класифікація за об'єктами страхування, за родом небезпеки; за формами проведення; за статусом страхувальника; за спеціалізацією страховика.
- •4.Страховий ринок: поняття організаційна структура.
- •9.Закон України «Про страхування» та його значення.
- •5. Організаційні форми, порядок створення, функціонування і ліквідації страхових компаній
- •6.Об'єднання страховиків та їх функції.
- •7.Страховий ринок України: суб'єкти та їх характеристика.
- •8.Державне регулювання страхового ринку.
- •10. Доходи страховика: склад, напрямки збільшення.
- •11.Витрати страховика. Собівартість страхової послуги.
- •12.Прибуток страховика: склад, порядок обчислення.
- •13. Оподаткування доходів страхових компаній.
- •14. Фінансова надійність страхової компанії: сутність, законодавчі вимоги.
- •15. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності страховика.
- •16.Платоспроможність страховика. Показники платоспроможності.
- •17. Ресурси страховика; фінансові, матеріальні, трудові, інформаційні.
- •18. Перестрахування: необхідність, сутність.
- •19. Особливості факультативних і облігаторних договорів перестрахування.
- •20. Держкомфінпослуг та її функції стосовно нагляду за страховою діяльністю.
- •21. Страхова послуга як специфічний товар.
- •22. Ознаки, що характеризують страхову послугу.
- •23. Економічна необхідність страхової послуги фізичним і юридичним особам.
- •24. Служба маркетингу страхової компанії та її функції.
- •25. Канали реалізації страхових послуг та їх характеристика.
- •26. Прямий продаж страхових послуг: переваги і недоліки.
- •36. Андеррайтинг: поняття, сутність та задачі.
- •27. Страхові агенти та їхні функції.
- •28.Продаж страхових послуг через страхових посередників: переваги і недоліки
- •29.Страхові брокери та їхні функції.
- •30. Роль реклами в реалізації страхових послуг.
- •31. Види страхової реклами та вимоги до неї.
- •37. Договір страхування та його зміст.
- •32. Контроль з боку страхових компаній та держави за реалізацією страхових послуг.
- •33. Асортимент страхових послуг, що пропонуються в Україні фізичним і юридичним особам.
- •34. Страхова угода та її основні етапи.
- •35.Заява про страхування: форма подання, зміст, значення.
- •38. Порядок укладення договору страхування.
- •39.Страховий поліс як форма договору страхування: зміст, зв'язок з правилами страхування.
- •40. Врегулювання вимог страхувальників щодо відшкодування збитків.
- •41. Аварійний комісар: поняття, функції.
- •42.Страховий акт: зміст, порядок складання
- •43. Сутність страхування життя.
- •44. Змішане страхування життя.
- •45. Страхування до вступу в шлюб.
- •46. Страхування життя дітей.
- •47.Довічне страхування
- •48. Страхування пенсій: необхідність, сутність.
- •49. Сучасний стан і проблеми страхування життя в Україні.
- •50. Сутність та значення страхування громадян від нещасних випадків.
- •Вік та стан здоров’я застрахованого.
- •Заняття спортом, хобі, керування авто.
- •51. Обов'язкове страхування громадян від нещасних випадків: необхідність та сутність.
- •54.Колективне страхування громадян від нещасних випадків та його сутність.
- •52. Добровільне страхування громадян від нещасних випадків: необхідність та сутність.
- •53.Індивідуальне страхування громадян від нещасних випадків та його сутність.
- •55.Обов'язкове особисте страхування громадян від нещасних випадків на транспорті.
- •56. Страхування дітей від нещасних випадків.
- •57.Страхування спортсменів від нещасних випадків
- •58.Медичне страхування: необхідність і сутність.
- •59. Суб'єкти медичного страхування та взаємовідносини між ними.
- •60. Страхова медична компанія та її місце в системі медичного страхування.
- •61. Обов'язкова форма медичного страхування: її сутність та проблеми впровадження в Україні.
- •63. Медичне страхування громадян, що виїжджають за кордон.
- •62. Добровільна форма медичного страхування та її сутність.
- •64. Страхування майна від вогню та його особливості.
- •65.Страхування майна від вогню та інших небезпек.
- •66. Страхування від перерв у виробництві внаслідок знищення або пошкодження застрахованого майна.
- •67. Страхування ризиків впровадження нової техніки і технології.
- •68. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції, що виробляється.
- •69. Страхування відповідальності товаровиробників за забруднення довкілля.
- •70.Страхування відповідальності роботодавця.
- •71. Страхування майна сільськогосподарських підприємств: форми і види страхування.
- •72. Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень.
- •73. Страхування тварин сільськогосподарських підприємств.
- •74. Страхування будівель та іншого майна сільськогосподарських підприємств.
- •75.Необхідність та сутність страхування технічних ризиків.
- •76. Страхування будівельно-монтажних ризиків.
- •84. Поняття автотранспортного страхування. Види страхування.
- •77. Страхування машин від поломок.
- •85. Страхування автомобілів (каско)
- •78. Страхування електронного обладнання.
- •86.Міжнародна страхова система «Зелена картка»: виникнення та сутність.
- •79. Необхідність та сутність страхування фінансово-кредитних ризиків.
- •83.Страхування відповідальності позичальника за неповернення кредиту.
- •80. Організаційні форми страхування кредитів та їх характеристика.
- •81.Страхування експортних кредитів.
- •92.Страхування морських суден.
- •82. Страхування ризику неповернення кредиту.
- •87. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
- •88. Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
- •89. Моторне (транспортне) страхове бюро України та його функції.
- •90.Страхування вантажів, що перевозять автомобільним транспортом.
- •91.Економічна необхідність і особливості страхування морських ризиків.
- •93. Страхування вантажів, що перевозять морським транспортом.
- •94. Необхідність та особливості страхування авіаційних ризиків. Види страхування.
- •95. Страхування повітряних суден.
- •96. Страхування відповідальності власників повітряних суден.
- •97. Необхідність виду, та особливості космічного страхування.
- •98.Страховий захист особистої власності громадян: необхідність, види страхування.
- •99.Страхування будівель громадян.
- •100. Страхування тварин, які належать громадянам.
- •101. Страхування домашнього майна громадян
- •102. Страхування професійної відповідальності громадян.
- •103.Страховий захист майна громадян в Україні: сучасний стан, проблеми розвитку.
7.Страховий ринок України: суб'єкти та їх характеристика.
Страховий ринок – це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги і здійснюється акт їх купівлі-продажу.
Страховий ринок – складна динамічна система, до якої входять постійно взаємодіючі і взаємозалежні складові. До таких складових відносять: страхові продукти (послуги), систему тарифів (цін на страхові послуги); інфраструктуру суб’єктів ринку. Первинною складовою страхового ринку є страхова компанія (продавець страхових продуктів). Саме в ній формуються екон відносини з приводу укладення та обслуговування договорів с-ня, створюється і розподіляється страховий фонд.
Об’єктивною умовою існування страхового ринку є необхідність забезпечення страхового захисту.
Суб”єктами страх. ринку є страхувальники, страх-ки, перестрах-ки, страх. посередники, об”єднання страховиків, тощо. Головні серед них- страх-ки та страхув-ки. Законом Укр. “Про страх.” страхови-ми визнач. Страх. особи, створеніь у формі акціонерних, повних, командитних, товариств або товариств з додатковою відповідальністю, що одержали у встановленомк порядку ліцензію на здійснення страх. діяль-ті. Крім того, страх. діяль-ть в праві здійснювати держ. Страх. орган-ї і товариства взаємного страх-ня. Суб”єкт страх. ринку, як страхувальник.страхув. визначаються юр. особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страх-ня або є страхув-ми відповідно до законодавства Укр. Ст.2. Страховиками визнач-ся юрид. Особи, які створені у формі акціонерн., повних, командитних товариств з додатковою відповід-тю згідно з Законом Укр “Про господ-кі товариства” (1576-12) з урахуванням особливостей, передбачених цим законом, а також які одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страх. діяль-ті.Учасників страховика повинно бути не меньше трьох.Страх. дія-ть в Укр. здійсн. виключно страхов-ми – резидентами Укр.Страхувальники виз-ся юр. особи та дієздатні громадяни, які уклали із страхов-ми договори страхування або є страхув-ми. відповідно до законодавства Укр.
8.Державне регулювання страхового ринку.
Держава, враховуючи екон-ну важливість стр-ння для забезпечення стабільного рівня сусп-го вир-ва та підтримання належного рівня соц захисту громадян, в цих перехідних умовах покликана через свої управлінські ланки усіх рівнів здійснювати регулювання страх-вої діяльності з метою формування цивілізованого страх-го ринку з рівними правами та умовами для всіх його субєктів. В Україні відбуваються значні зміни у напрямку створення ринкової екон-ки. В сфері страх-ння цей процес передбачає знищення монополістичних структур, зменшення частки власності держави у страх-вих компаніях. Ці зміни не означає, що держава повинна залишити сферу страх-ння, будувати органи страх-го нагляду. Якщо у керівництва страх-ої компанії бракує досвіду, може виникнути така загроза, як нерентабельне ціноутворення страх-вих послуг, що призводить до неплатоспроможності страх-вої компанії. З цієї причини на перший план виходить державне регулювання, що має за мету захистити інтереси власників страх-вих полісів.
Необхідність держ регулювання:
-з причин нерівності відносин між страховиком і страхувальником;
-договір страх-ння оплачується авансом, однак реалізуватась він може лише через довгий час. Саме тому, що споживач страх послуг не в змозі оцінити платоспроможність страх-вика протягом усього періоду дії договору сртах-ння, дуже важливо захістити застрах-вану особу і її кошти від неналежного управління з боку страхової компанії. Надійний захист інтересів страх-ника від несумлінної діяльності страх-вика перетворюється на головну вимогу до державного регулювання страх діяльності.
Держава здійснює регулювання адміністративними, економічними і пропагандськими методами.
Адміністративні методи ДР – це інструменти прямого впливу держави на діяльність субєктів ринку. Їхні ознаки : прямий вплив державного органу або посадових осіб на дії виконавців через встоновлення їхніх обовязків, норм поведінки та віддавання команд (наказів, розпоряджень); безальтернативний вибір способів розвязання задач, варіанта поведінки; обовязковість виконання наказів, розпоряджень; відповідальність субєктів госп-вання за ухилянні від виконання наказів.
Застосування екон-них методів ДР дає змогу створювати економічні умови, які спонукають субєктів ринку діяти в необхідному для суспільства напрямку, вирішувати ті чи інші завдання згідно з загальнодержавними та приватними інтересами. Регулювання за допомогою екон-них методів дає змогу субєктам ринку зберегти право на вільний вібір своєї поведінки.
Економічне регулювання здійснюється інструментами фіскальної, бюджетної, податкової, грошово-кредитної, амортизаційної та інших напрямів держ економічної політики.
Пропагандисткі методи ДР – це звернення держави до гідності, честі й совісті людини ( підприємця і т і ). Вони включають заходи виховання, розяснення і популяризації цілей і змісту регулювання, засоби морального заохочення тощо. Суть цих методів полягає у тому, щоб формувати й підтримувати в людей певні переконання, духовні цінності, моральні позиції, психологічні настанови щодо діяльності держави.