Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модуль 3 Страхова справа.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
690.69 Кб
Скачать

18. Перестрахування: необхідність, сутність.

В період індустріалізації та науково-технічної революції ризики нестримно примножуються, а це, у свою чергу, збільшує як кількість, так і розміри збитків.

Якщо страхова компанія утримуватиме на своїй відповідальності ризики з високою страховою вартістю, то можлива ситуація, коли створені страхові резерви не відповідатимуть ступеню ризику і в разі настання страхової події компанія не зможе виконати своїх фінан­сових зобов'язань. Страховій компанії загрожують також великі збит­ки від масових дрібних ризиків, сконцентрованих на невеликій терито­рії.

Отже, потреба в перестрахуванні виникає за таких обставин.

 Можливий збиток, пов'язаний з великим ризиком. До цієї кате­горії згідно з правилом, прийнятим ЄС, належать підприємства, що відповідають двом з трьох наведених далі умов:

• сума балансу перевищує 6,2 млн екю;

• товарообіг більший за 12,8 млн екю за рік;

• число зайнятих понад 250 осіб.

 Можливий катастрофічний випадок, тобто кумуляція збитків у результаті однієї події.

 Перевищується середня частота збитків.

Перестрахування – це страхування одним страховиком (цвден-том, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником іншого страховика (перестраховика).

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перєстрахо-виком договір про перестрахування, лишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

Ризик, прийнятий перестраховиком від перестрахувальника, може бути знову переданий у певній частині іншому перестраховику. Цей процес називають ретроцесією. Сторону, що передає непрямий ризик, називають ретроцедентом, а сторону, що бере на себе такий ризик, – ретроцесіонарієм.

Перестра­ховуючи дорогі ризики часто звертаються до послуг брокерів.

За свої послуги (представлення клієнта; консультування; ведення переговорів; розподіл ризиків) брокер отримує комісію (10-15% нетто-премії).

При проведенні перестрахувальних операцій спира­ються на ті самі принципи, що й при страхуванні.

Стра­ховик передає перестраховику частину ризику, а також і частину премії. Але за організацію прийому ризику на страхування страховик має право на отримання комісійної винагороди.

Існують такі види комісій:

Оригінальна комісія – відрахування з премії на користь цедента. Виплачується в перестраховувальній цесії.

Перестраховувальна комісія – відрахування з премії на користь ретроцедента. Використовується при ретроцесії.

Брокерська комісія – відрахування з премії на користь брокера.

Страховик (цедент) має також право на тантьсму — комісію 'з при­бутку, що його перестраховик може отримати за результатами прохо­дження договору перестрахування. Тантьєма виплачується щороку Із суми чистого прибутку, який отримує перестрахову вальна компанія.

Перестрахування не лише захищає страховиків, а й сприяє захисту самого страхувальника.

19. Особливості факультативних і облігаторних договорів перестрахування.

За методом передавання ризиків у перест-ні і за оформленням правовий взаємовідносин сторін перест-льні операції поділяються на:

-факультативні;

-облігаторні (договірні);

-факультативно-облігаторні.

Факультативний метод перест-ня хар-ся пов­ною свободою сторін договору перест-ня. Пе­рест-льник має право передавати ризики або ли­шити їх на власній відповідальності, а перест-вик має право прийняти ризики чи відмовитися від них. При факультативному перест-ні кожний ри­зик передається окремо. Отже, договір факульта­тивного перест-ня – це індивідуальна угода, що найчастіше сто­сується одного ризику. Головна особливість цього методу перест-ня полягає в можливості індивідуальної оцінки ризику.

Переваги методу:

-можливість вибору для компанії-цедента яко­мога сприятливіших умов перест-ня;

-використання цедентом перест-ня в тих ви­пад­ках, коли відповідальність справді може зашко­дити фінансовій стійкості стр-вика або коли він має розширити свою діяльність у сфері неспри­ятливих длянього стр-вань.

Хар-ною особливістю факул-го методу пе­рест-ня є можливість регулювання стр-виком (цедентом) розміру власного утримання.

Власне утримання – економічно обгрунтована частина стр-вої суми, яку стр-ва компанія за­ли­шає на своїй відповідальності. Цю суму ви­знача­ють : окремо за стр-вим полісом; за од­ним ризи­ком; за рядом ризиків.

Облігаторне перест-ня передбачає обовязкове віддавання перест-льником раніше узгодженої частини ризику за всіма покриттями. Перест-вик також обовязково має приймати ці частини ри­зиків згідно з умо­вами договору.

У договорі облігаторного перест-ня обовязково визначаються ліміти відповідальності, перест-ву­вальна премія, пе­рест-вувальна комісія, обме­ження щодо по­криття. Перест-ня на облігаторній основі має універсальний хар-р.

Переваги методу:

-дозволяє збільшити обсяги стра-вих опе­рацій;

-збирає більшу частину перест-вувальної премії у професіональних перест-виків світу;

-рівномірний розподіл ризиків;

-автоматичність прийняття ризиків;

-можливість розвитку довгострокових відносин між сторонами;

-гарантії підтримки перест-вика.

В облігаторному перест-ні перест-льник має сис­тематично висилати перест-викові перелік ри­зиків, що потрапляють під перест-ня. Такий пе­релік у перест-ні називається бордеро.

Договір облігаторного перест-ня частіше укла­дається на невизначений термін з правом взаємного розірвання шляхом повідомлення сторін щодо прийнятого рішення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]