93. Страхування вантажів, що перевозять морським транспортом.

Обєктом страхування є майнові інтереси фізичної чи юр. особи, що є власником, користувачем чи розпорядником вантажу, внаслідок ушкодження, знищення, пропажі безвісті вантажу.

Страхувальником може бути фізична чи юр. особа, яка є власником вантажу та має в ньому страх. інтерес.

Страховиком – стр. компанія, що має ліцензію.

Суб’єкти інфраструктури: андерайтери, актуарії,аварійні комісари, охороні та пошукові служби.

Умови страхування вантажів визначаються правилами страхування, що розробл-ся індивідуально кож. Стр. компанією.

Найбільш докладно ризики первезення викладені в застереженнях Інституту лондонських страховиків. У відповідності до них СД може бути укладений на таких умовах:

А — покриття всіх ризиків загибелі або пошкодження застрахованого вантажу, крім: військові ризики, страйки, тероризм.

В — при стр-ні за цією умовою стр-ню підлягають тільки ризики, які в ній вказані, н-д, загибель застрахованого вантажу або його пошкодження внаслідок пожежі або вибуху, посадки на мілину, розвантаження вантажу в порту внаслідок аварії.

С — ця умова передбачає, що страхове покриття надається лише щодо чітко перелічених ризиків. Воно розповсюджується на загибель застрахованого вантажу або його пошкодження внаслідок пожежі, вибуху, посадки на мілину, збитки від загибелі вантажу внаслідок збитків, витрат і внесків по спільній аварії. Також передбачає збитки від викидання вантажу.

Термін дії договору:

• час безпосереднього транспортування;

• зберігання вантажу на складах (максимум 30 днів).

СС за домовленістю між страховиком і страхув., але не більше вартості вантажу.

Розмір СП залежить від:

• виду вантажу;

• тех.. характеристик ТЗ;

• способу відправлення вантажу;

• маршруту транспортування.

Розмір збитку залежить від типу аварії – спільної чи часткової та визначається представником страховика за участю страхувальника.

94. Необхідність та особливості страхування авіаційних ризиків. Види страхування.

Авіаційне страхування - це загальна назва комплексу майнового, особистого страхування та страхування відповідальності, яка випливає з експлуатації повітряного транспорту і захищає майнові інтереси юридичних та фізичних осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування або законодавством.

Розрізняють обов'язкове та добровільне авіаційне страхування. Обов'язковість низки авіаційних видів страхування обумовлена міжнародними конвенціями з цивільної авіації, до яких приєдналася Україна, та внутрішніми законодавчими актами. Воно поширюється на усіх авіаексплікатантів України як на території нашої країни, так і за її межами.

Добровільні види авіаційного страхування - це широкий спектр в основному страхування майна та страхування відповідальності різних підприємств і організацій, котрі беруть участь у функціонуванні цивільної авіації.

Особливості проведення авіаційного страхування. Порядок та умови проведення авіаційних видів страхування є специфічними і потребують докладного висвітлення. Це, зокрема, зумовлено такими чинниками:

* авіаційне страхування має справу з особливими, відмінними від інших видів майна ризиками;

* значний розмір страхових сум передбачає узгодження дій страховиків і перестраховиків;

* авіаційні ризики можуть тягти за собою катастрофічні та кумулятивні збитки;

* авіаційне страхування тісно пов'язане з міжнародним страховим ринком;

* авіаційне страхування регулюється як національним, так і міжнародним правом;

* для проведення операцій з авіаційного страхування потрібна розвинена спеціалізована інфраструктура;

* авіаційні ризики висувають високі вимоги до професійної підготовки фахівців, які здійснюють їх страхування.

Отже, авіаційне страхування є досить складним за своєю суттю, а його реалізація потребує від страховика особливого підходу.

Щоб страхова компанія могла здійснювати авіаційне страхування, вона має задовольняти певні неодмінні умови:

1) наявність професійно підготовлених фахівців-експертів.

2) наявність широкої системи перестрахування. За розміром страхових сум авіаційні ризики є одними з найбільших узагалі з усіх видів страхування.

3) наявність фахівців із міжнародного права або договорів з міжнародними юридичними компаніями.

4) наявність актуарних розрахунків з акумуляції ризиків.

Отже, можна виокремити такі особливості авіаційного страхування:

* комплектність (майнове, особисте, відповідальності);

* великі розміри страхових сум, визначених у валюті різних країн;

* дія полісів за межами України;

* значна акумуляція ризиків;

* необхідність перестрахування ризиків на міжнародному страховому ринку.