
- •1.Сутність, функції та принципи страхування.
- •2.Поняття класифікації страхування. Ознаки класифікації: історичні, економічні, юридичні.
- •3. Класифікація за об'єктами страхування, за родом небезпеки; за формами проведення; за статусом страхувальника; за спеціалізацією страховика.
- •4.Страховий ринок: поняття організаційна структура.
- •9.Закон України «Про страхування» та його значення.
- •5. Організаційні форми, порядок створення, функціонування і ліквідації страхових компаній
- •6.Об'єднання страховиків та їх функції.
- •7.Страховий ринок України: суб'єкти та їх характеристика.
- •8.Державне регулювання страхового ринку.
- •10. Доходи страховика: склад, напрямки збільшення.
- •11.Витрати страховика. Собівартість страхової послуги.
- •12.Прибуток страховика: склад, порядок обчислення.
- •13. Оподаткування доходів страхових компаній.
- •14. Фінансова надійність страхової компанії: сутність, законодавчі вимоги.
- •15. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності страховика.
- •16.Платоспроможність страховика. Показники платоспроможності.
- •17. Ресурси страховика; фінансові, матеріальні, трудові, інформаційні.
- •18. Перестрахування: необхідність, сутність.
- •19. Особливості факультативних і облігаторних договорів перестрахування.
- •20. Держкомфінпослуг та її функції стосовно нагляду за страховою діяльністю.
- •21. Страхова послуга як специфічний товар.
- •22. Ознаки, що характеризують страхову послугу.
- •23. Економічна необхідність страхової послуги фізичним і юридичним особам.
- •24. Служба маркетингу страхової компанії та її функції.
- •25. Канали реалізації страхових послуг та їх характеристика.
- •26. Прямий продаж страхових послуг: переваги і недоліки.
- •36. Андеррайтинг: поняття, сутність та задачі.
- •27. Страхові агенти та їхні функції.
- •28.Продаж страхових послуг через страхових посередників: переваги і недоліки
- •29.Страхові брокери та їхні функції.
- •30. Роль реклами в реалізації страхових послуг.
- •31. Види страхової реклами та вимоги до неї.
- •37. Договір страхування та його зміст.
- •32. Контроль з боку страхових компаній та держави за реалізацією страхових послуг.
- •33. Асортимент страхових послуг, що пропонуються в Україні фізичним і юридичним особам.
- •34. Страхова угода та її основні етапи.
- •35.Заява про страхування: форма подання, зміст, значення.
- •38. Порядок укладення договору страхування.
- •39.Страховий поліс як форма договору страхування: зміст, зв'язок з правилами страхування.
- •40. Врегулювання вимог страхувальників щодо відшкодування збитків.
- •41. Аварійний комісар: поняття, функції.
- •42.Страховий акт: зміст, порядок складання
- •43. Сутність страхування життя.
- •44. Змішане страхування життя.
- •45. Страхування до вступу в шлюб.
- •46. Страхування життя дітей.
- •47.Довічне страхування
- •48. Страхування пенсій: необхідність, сутність.
- •49. Сучасний стан і проблеми страхування життя в Україні.
- •50. Сутність та значення страхування громадян від нещасних випадків.
- •Вік та стан здоров’я застрахованого.
- •Заняття спортом, хобі, керування авто.
- •51. Обов'язкове страхування громадян від нещасних випадків: необхідність та сутність.
- •54.Колективне страхування громадян від нещасних випадків та його сутність.
- •52. Добровільне страхування громадян від нещасних випадків: необхідність та сутність.
- •53.Індивідуальне страхування громадян від нещасних випадків та його сутність.
- •55.Обов'язкове особисте страхування громадян від нещасних випадків на транспорті.
- •56. Страхування дітей від нещасних випадків.
- •57.Страхування спортсменів від нещасних випадків
- •58.Медичне страхування: необхідність і сутність.
- •59. Суб'єкти медичного страхування та взаємовідносини між ними.
- •60. Страхова медична компанія та її місце в системі медичного страхування.
- •61. Обов'язкова форма медичного страхування: її сутність та проблеми впровадження в Україні.
- •63. Медичне страхування громадян, що виїжджають за кордон.
- •62. Добровільна форма медичного страхування та її сутність.
- •64. Страхування майна від вогню та його особливості.
- •65.Страхування майна від вогню та інших небезпек.
- •66. Страхування від перерв у виробництві внаслідок знищення або пошкодження застрахованого майна.
- •67. Страхування ризиків впровадження нової техніки і технології.
- •68. Страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції, що виробляється.
- •69. Страхування відповідальності товаровиробників за забруднення довкілля.
- •70.Страхування відповідальності роботодавця.
- •71. Страхування майна сільськогосподарських підприємств: форми і види страхування.
- •72. Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень.
- •73. Страхування тварин сільськогосподарських підприємств.
- •74. Страхування будівель та іншого майна сільськогосподарських підприємств.
- •75.Необхідність та сутність страхування технічних ризиків.
- •76. Страхування будівельно-монтажних ризиків.
- •84. Поняття автотранспортного страхування. Види страхування.
- •77. Страхування машин від поломок.
- •85. Страхування автомобілів (каско)
- •78. Страхування електронного обладнання.
- •86.Міжнародна страхова система «Зелена картка»: виникнення та сутність.
- •79. Необхідність та сутність страхування фінансово-кредитних ризиків.
- •83.Страхування відповідальності позичальника за неповернення кредиту.
- •80. Організаційні форми страхування кредитів та їх характеристика.
- •81.Страхування експортних кредитів.
- •92.Страхування морських суден.
- •82. Страхування ризику неповернення кредиту.
- •87. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
- •88. Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
- •89. Моторне (транспортне) страхове бюро України та його функції.
- •90.Страхування вантажів, що перевозять автомобільним транспортом.
- •91.Економічна необхідність і особливості страхування морських ризиків.
- •93. Страхування вантажів, що перевозять морським транспортом.
- •94. Необхідність та особливості страхування авіаційних ризиків. Види страхування.
- •95. Страхування повітряних суден.
- •96. Страхування відповідальності власників повітряних суден.
- •97. Необхідність виду, та особливості космічного страхування.
- •98.Страховий захист особистої власності громадян: необхідність, види страхування.
- •99.Страхування будівель громадян.
- •100. Страхування тварин, які належать громадянам.
- •101. Страхування домашнього майна громадян
- •102. Страхування професійної відповідальності громадян.
- •103.Страховий захист майна громадян в Україні: сучасний стан, проблеми розвитку.
9.Закон України «Про страхування» та його значення.
6.03.1996р. ВРУ був прийнятий Закон “Про страхування”, який сьогодні є головним законодавчим актом в цій галузі. Закон має 5 основних розділів і 47 статей.
У першому розділі “Загальні положення” встановлюється основний понятійно-термінологічний апарат. Визначаються такі базові поняття як страхування, страховик, страхувальник, обєкти і види страхування, форми страхування, види обов'язкового страхування, страхові платежі і тарифи, страховий ризик і страховий випадок, страхова сума, страхове відшкодування і франшиза, співстрахування, перестраховування, об'єднання страховиків, страхові агенти і страхові брокери. Центральне місце в цьому розділі посідають норми, що визначають вимоги до страховика при його створенні і реєстрації, а також порядок здійснення обовязкового страхування.
Другий розділ “Договори страхування” регулює порядок проведення страхування. Цей розділ визначає: договір страхування, правила страхування, укладання і початок дії договору страхування, валюта страхування, обов'язки страховика, обов'язки страхувальника, зміна страхувальника-громадянина в договорі страхування, наслідки втрати страхувальником прав юридичної особи, наслідки втрати страхувальником-громадянином дієздатності, порядок і умови виплати страхових сум і страхового відшкодування, відмова у виплаті страхових сум (страхового відшкодування), перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за припинення дії договору страхування, недійсність договору страхування.
Третій розділ “Забезпечення платоспроможності страховиків” визначає умови забезпечення платоспроможності страховиків (наявність сплаченого статутного фонду та гарантійного фонду страховика; створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань; перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності); подається фінансовий механізм здійснення страхової діяльності (формування страхових резервів, прибутку страховика, фонду страхових гарантій); вказуються особливості ведення бухгалтерського обліку та звітності страховиків, умови публікації страховиками річних балансів.
Четвертий розділ “Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні” визначає принципи державного нагляду за страховою діяльністю; функції та права. органу, що здійснює держ. нагляд за страховою діяльністю – Міністерством фінансів. В цьому розділі зазначається також порядок ліцензування страхової діяльності, порядок ліквідації, реорганізації та санації страховика.
Пятий розділ “Заключні положення” передбачає регулювання таких моментів як розгляд спорів, урахування міжнародного права тощо.
Значення Закону України “Про страхування”полягає в тому, що він регулює відносини в сфері страхування і спрямований на утворення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
5. Організаційні форми, порядок створення, функціонування і ліквідації страхових компаній
Процес створення страхової компанії можна поділити на 2 етапи:
формування юридичної особи (у формі АТ, товариства з додатковою відповідальністю, повного або командитноо товариства)
надання юридичній особі статусу страховика
Юридичні особи мають бути зареєстровані в адміністраціях за місцем розташування. Страхова компанія, котра отримала реєстраційне посвідчення як підприємницька структура, може виконувати певні фінансові операції, повязані з формуванням статутного фонду, підготовки офісу. Але на цьому етапі компанія ще не є страховиком. Зареєстрована юридична особа набуває статусу страховика тільки після видачі їй ліцензії на право здійснення страхової діяльності та внесення її до Державного реєстру страховиків.
Міністерство фінансів України видає страховикам ліцензію на проведення конкретних видів страхування. Страховики, які отримали ліцензію на страхування життя, не мають права займатись іншими видами страхування.
Для одержання ліцензії страховик подає до Міністерства фінансів України заяву, до якої додаються:
• копії установчих документів та копія свідоцтва про реєстрацію;
• довідки банків або висновки аудиторських фірм (аудиторів), що підтверджують розмір сплаченого статутного фонду;
• довідка про фінансовий стан засновників страховика, підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), якщо страховик створений у формі повного чи командитного товариства або товариства з додатковою відповідальністю;
• правила (умови) страхування;
• економічне обгрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяльності;
Страховик може займатися такими видами діяльності:
страховою діяльністю (всі надходження на користь страховика повязані зі страхуванням і перестрахуванням);
інвестиційною діяльністю (інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів – як власних, так і страхових резервів);
іншою діяльністю: здавання майна в оренду, фінансовою допомогою, передача основних фондів і нематеріальних активів тощо.
Припинення діяльності страхової компанії може здійснюватися шляхом її ліквідації, реорганізації, санації.
Міністерство фінансів України має право провести примусову санацію страховика у випадках:
• невиконання ним зобов'язань перед страхувальниками протягом більше трьох місяців;
• недосягнення ним визначеного законодавством України розміру статутного фонду;
Примусова санація передбачає:
• проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, в тому числі обов'язкової аудиторської перевірки;
• встановлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Міністерства фінансів України;
• встановлення обов'язкового для виконання графіку здійснення розрахунків із страхувальниками;
• прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика. Ліквідація страховика здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Реорганізація страховика може проводитися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення страхової компанії.
При ліквідації страховика в разі, коли учасники страховика прийняли таке рішення і страховик не має зобов'язань перед страхувальниками, Міністерство фінансів України приймає рішення про виключення страховика з єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків).