Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модуль 3 Страхова справа.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
690.69 Кб
Скачать

3. Класифікація за об'єктами страхування, за родом небезпеки; за формами проведення; за статусом страхувальника; за спеціалізацією страховика.

Класифікація за об'єктами страхування передбачає виок­ремлення трьох галузей:

• особистого страхування (об'єкти – житгя, здоров'я і працездат­ність страхувальників або застрахованих);

• майнового страхування (об'єкти – майно в різних його видах:

рухомі і нерухомі матеріальні цінності, грошові кошти, доходи);

• страхування відповідальності (об'єкт – відповідальність за шко­ду, нанесену страхувальником життю, здоров'ю, майну третьої особи).

Особисте страхування провадиться на випадок смерті страху­вальника (застрахованого), тимчасової або постійної втрати ним працездатності (втрати здоров'я), дожиття страхувальника (застра­хованого) до кінця строку дії договору страхування або до визна­ченої в договорі події.

Особисте страхування включає три підгалузі: страхуван­ня від нещасних випадків, медичне страхування, страхування життя.

Май­нове страхування. Його економічне призначення полягає в компенсації шкоди, заподіяної страхувальнику внаслідок страхового випадку із застрахованим майном.

Особливістю цієї галузі є те, що в основу визначення страхової су­ми за договорами майнового страхування покладено дійсну вартість страхованих об'єктів. У разі страхування майна не на повну вартість збитки при настанні страхової події, як правило, також не відшкодо­вуються в повному обсязі.

Розмір відшкодування залежить від системи страхового забезпечен­ня. Існують такі системи страхового забезпечення: система пропорційного страхового забезпечення, система першого ризику, система граничного страхового забезпечення.

Майнове страхування поділяються на дві підгалузі: страхування майна громадян і страхування майна юридичних осіб.

Страхування відповідальності. Економічне призначення такого стра­хування полягає в захисті майнових інтересів страхувальника в разі, якщо він завдасть шкоди життю, здоров'ю і майну третьої особи, а та­кож майнових Інтересів потерпілої третьої особи.

Страховою подією при страхуванні відпові­дальності вважається факт настання відповідальності страхуваль­ника, який може бути встановлений судовими органами або добро­вільно визнаний самим страхувальником.

Особливістю страхування відповідальності є те, що крім страховика і страхувальника тут завжди присутня третя особа, на користь якої укладається договір.

Договором страхування відповідальності визначається лише гранична сума від­шкодування – ліміт відповідальності, яку бере на себе страховик при скоєнні страхувальником шкоди третім особам.

4.Страховий ринок: поняття організаційна структура.

Страховий ринок – це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги і здійснюється акт їх купівлі-продажу.

Головною умовою виникнення страхового ринку є наявність великої кількості незалежних страховиків, що мають обособлене майно, мають право залучення страхових премій від страхувальників. Наявність цієї умови породжує конкурентку боротьбу між ними і сприяє якісному розвитку страхового ринку, страхової справи в цілому і встановленню адекватних цін на страхові послуги.

Важливим для характеристики страхового ринку є його взаємозвязок з ринком капіталу, а через ринок капіталів – з усіма ланками економіки.

Класифікація страхового ринку передбачає виділення організаційно-правової, інституціональної, територіальної та галузевої його структури.

Організаційно-правова структура – це сукупність взаємодіючих між собою страховиків і перестраховиків, які виступають на страховому ринку як АТ, ТОВ, товариства з додатковою відповідальністю і командитні товариства.

Інституціональна структура базується на розмежування державної, комерційної, комбінованої форм власності страхових компаній.

Територіальна структура виділяє такі страхові ринки:

• Національний  сфера надання страхових послуг в межах однієї країни (найпотужніший – нац. ринок США, що за збором страхових премій по страхуванню життя займає 28% загальносвітового збору, а інших – 40%, за розміщенням грошей в страхові резерви – 31% світового ринку);

• Регіональний  сукупність нац. страхових ринків, поєднаних між собою тісними інтеграційними звязками (найпотужніший – північно-американський, який включає США і Канаду - в 1997 р. 33% світових страхових премій);

• Міжнародний  сукупність нац. і регіональних ринків; у вузбкому розумінні – це світові фінансові центри, що характеризуються великою кількістю міжнародних страхових операцій (Лондон, Париж, Амстердам).

Галузева структура:

• Ринок страхування життя

 в ЄС ринок страхування життя характеризується тенденцією до зростання (1992 р. – 48%; 1997 р. – 56% )

• Ринок загальних видів страхування

 в ЄС ринок страхування життя має такі сектори:

– автотранспортного страхування (33%)

– особостого страхування від нещасних випадків та страхування здоровя (24%)

– страхування власності, в т.ч. транспортних заслбів (21%)

– морського та авіаційного страхування (5%)

– страхування відповідальності (7%)

– інше (10%)

В Україні такої статистики немає, а поділ страхового ринку відбувається за галузями страхування:

• Майнове

– добровільне (62%)

– недержавне обовязклве (14%)

• Відповідальності

– добровільне (16%)

• Особисте

– добровільне (8%)

– в т.ч. життя (0,7%)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]