23. Економічна необхідність страхової послуги фізичним і юридичним особам.

Страхування є одним з найважливіших елементів системи ринкових економічних відносин.

Страхування – це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі нас­тання події, обумовленої договором або законом, суму виплати стра­ховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпе­чення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превен­тивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності перестрахо­вує частину останнього.

Передумовою застосування страхування є майнова самостійність суб’єктів господарювання з одного боку, а з іншого – їх зацікавленість в переданні відповідальності за наслідки ризику спеціальним формуванням – страховим компаніям. Чим більше зацікавленість, тим більше потреба в страхуванні.

Мета страхування – це захист майнових інтересів юридичних і фізичних осіб.

Обєктивна економічна необхідність використання категрії страхування з метою страхового захисту суспільного виробництва обумовлена майновою самостійністю субєктів господарювання. Коли держава не має можливості адміністративно управляти народним господарством як одним цілим та широко розпоряджатися міжгосподарськими та міжтеріторіальними фінансовими ресурсами, найбільш ефективним і єдино можливим методом покриття збитку є його розподіл у просторі і часі між зацікавленими господарствами, а цей метод і є не що інше, як страхування.

24. Служба маркетингу страхової компанії та її функції.

Маркетинг у страхуванні - це комплекс заходів, спрямованих на формування й постійне вдосконалення діяльності страховика, а саме: а) розробка конкурентоспроможних страхових продуктів (послуг) для конкретних категорій споживачів (страхувальників); б) упровадження раціональних форм реалізації цих продуктів за належного сервісу та реклами; в) збір і аналіз інформації щодо ефективності діяльності страховика.

Функції маркетингу:

1. дослідна (вивчення ринку, сегментація, попит споживачів);

2. управлінська – прогнозування, планування та розробка страх продуктів, контроль продаж та зворотній зв'язок);

3. фінансова – отримання та максимізація прибутку страховика.

Завдання страхового маркетингу:

1. Формування попиту на страх послуги. Методи впливу: ціленаправлена реклама, диференціація страхових тарифів, сервісна діяльність страховика, проведення певних організаційних заходів).

2. Задоволення стр інтересів клієнтів з точки зору кількості та якості страхових послуг.

Запровадження маркетингових технологій здійснюється поетапно:

1. утворення відділу департаменту маркетингу, якому підпорядков відділи розвитку – дистрибуції – продаж. Завдання: вив-ня потреби ринку та його сегментація, аналіз стахов продуктів ін. страховиків, розробка конкурентоздатних страхов продуктів.

2. Визначення та аналіз реалізації стр послуг.

3. Підготовка персоналу компанії і рекламна компанія.

Маркетингова діяльність пов'язана з розв'язанням низки специфічних завдань, розробкою маркетингової політики страховика, його стратегії й тактики на ринку. Для вирішення цих завдань страховики створюють службу маркетингу, функції якої виконує окремий відділ або окремий працівник страхової ор­ганізації (залежно від її розмірів, розгалуженості, спеціалізації, кадрового потенціалу та ставлення керівництва організації до проблем просування своїх послуг на ринку).

Фаховий рівень та ділові якості спеціалістів служби мають відповідати таким основним вимогам:

* відданість справі і щира зацікавленість у розвитку фінансової потужності, прибутковості діяльності та зміцненні авторитету страховика;

* високий рівень теоретичної підготовки та практичних навичок з основних видів страхування, на яких спеціалізується страховик;

* уміння цілеспрямовано збирати, нагромаджувати й аналізувати інформацію та розробляти на її базі відповідні висновки й пропозиції;

* ініціатива, комунікабельність, виконавська дисципліна, уміння зосередитись на головному, широка загальна ерудиція.

Основоположними принципами страхового маркетингу є: глибоке й постійне вивчення кон'юнктури страхового ринку; сегментація страхового ринку з метою забезпечення адрес­ності страхових послуг; швидке та гнучке реагування на потреби (зміну потреб) страхувальників; інновація, тобто постійне вдосконалення, модифікація, при­стосування страхових послуг до вимог потенційних споживачів.'