4. Задача: Визначити кутову величину. У Ор.№3, праворуч 20м – танк в окопі. Відстань до орієнтиру 700м. Надати цілевказівку гранатометнику на знищення танку.

Дано:	Рішення:
Д = 700м В = 20м	Кутова величина від орієнтиру до цілі У= = ≈ 0-30 Пр = 7 Відповідь: Гранатометнику, Ор.3 праворуч 0-30 поділки кутоміру, танк в окопі, приціл 7, ЗНИЩИТИ!

5. Відпрацювати норматив 1 повітряно - десантної підготовки. Екзаменаційний білет № 40

1. Порядок роботи командира взводу при організації оборони.

Взвод обороняється, як правило, у складі роти. Він може також може знаходитися в резерві (батальйону), призначатися в бойову охорону, створювати вогневі засідки і діяти як підрозділ прикриття. Взвод обороняє опорний пункт до 400м по фронту і до 300м у глибину.

Опорний пункт взводу складається з позицій відділень, основних, запасних і тимчасових вогневих позицій бойових машин, основних і запасних вогневих позицій приданих вогневих засобів, командно-спостережного пункту командира взводу. Бойові машини в опорному пункті взводу розташовуються по фронту і у глибину з інтервалами до 200м, а бойова машина в центрі позиції відділення, на фланзі чи за позицією на віддаленні до 50м.

Крім того в цілях введення в оману противника відносно істинного розташування позицій, взвод обладнує хибні позиції, розташовані, як правило, попереду і позаду основної позиції. Для запобігання руйнування основної позиції при розсіюванні снарядів віддалення хибних позицій від основної повинно складати не менше 50м.

Одержавши наказ на перехід до оборони командир взводу повинний поставити завдання відділенням на заняття позицій, організувати спостереження, систему вогню, управління, взаємодію, бойове забезпечення й інженерне обладнання опорного пункту (позиції). У подальшому командир взводу детально вивчає місцевість, уточнює завдання відділенням і порядок взаємодії, а при необхідності й інші питання.

При переході до оборони поза зіткненням із противником командир взводу виводить взвод у зазначене місце, приховано розташовує його, організує спостереження, систему вогню, безпосередню охорону і управління. Потім він разом з командирами відділень і приданих засобів проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, організує взаємодію, бойове забезпечення і інженерне обладнання опорного пункту взводу.

Одержавши бойове завдання, командир взводу з’ясовує її, оцінює обстановку, приймає рішення, віддає бойовий наказ, організує взаємодію і керує підготовкою особового складу, озброєння і бойової техніки взводу до виконання бойового завдання.

У бойовому наказі при постановці завдань відділенням командир взводу вказує:

• завдання відділенням, їхні позиції, смуги вогню і додаткові сектори обстрілу; основні, запасні і тимчасові вогневі позиції бойових машин (бронетранспортерів), основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки зосередженого вогню взводу і місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення;

• завдання приданим вогневим засобам, їх основні і запасні вогневі позиції, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;

• якими вогневими засобами забезпечити проміжки із сусідами, фланги і тил.

Крім того, командир взводу вказує час заняття оборони, готовності системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання опорного пункту взводу.

При організації взаємодії командир взводу повинний:

• визначити порядок знищення противника при висуванні його до переднього краю оборони, на рубежах розгортання для атаки, у ході відображення атаки танків і піхоти противника перед переднім краєм і при виході його на фланги й у тил опорного пункту;

• указати рубежі відкриття вогню з бойових машин, протитанкових і інших вогневих засобів;

• визначити порядок ведення вогню по цілям, що низько летять з озброєння бойових машин і стрілецької зброї;

• погодити дії взводу із сусідами і розташованими в опорному пункті взводу і на його флангах протитанковими й іншими засобами, по веденню оборонного бою;

• призначити чергові вогневі засоби і визначити порядок знищення розвідки противника;

• указати заходи щодо забезпеченню безпеки особового складу від світлового випромінювання ядерного вибуху, а також заходу для маскування;

• повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і визначити порядок дій по них.

При переході взводу до оборони насамперед повинні бути організовані спостереження і система вогню перед фронтом, на флангах і в тилу, взвод повинний знаходитися в постійній готовності до відбиття атак противника з будь-якого напрямку.

Командир взводу особисто керує інженерним обладнанням опорного пункту, підтримуючи постійну готовність взводу до відбиття атак наземного і повітряного противника.

Командир взводу складає схему опорного пункту взводу і представляє її командиру роти.