5. Відпрацювати норматив 1 повітряно - десантної підготовки. Екзаменаційний білет № 30

1. Мета та задачі засідки. Робота командира взводу по організації засідки.

Засідка полягає у завчасному прихованому розташуванні взводу на шляхах руху противника, нанесенні йому поразки раптовим вогнем із близької відстані з метою захоплення полонених, документів, зразків озброєння і техніки. Взвод може призначатися для влаштування засідки як під час захоплення (знищення) об’єкту противника , так і в обороні та при здійсненні рейду.

Засідка організується в місцях, що ускладнюють противнику швидке розгортання і проведення маневру для виходу з під вогню. Позиція засідки повинна забезпечувати приховане розташування взводу і мати гарні умови для спостереження, ведення вогню і відходу. При наявності часу на позиції можуть бути підготовлені окопи, що ретельно маскуються. Найбільш зручні підступи до позиції з боку противника, шляху його руху і маневру по можливості мінуються.

Крім того, успіх засідки потребує гарної організації взаємодії у взводі, витримки, вмілих і рішучих дій особового складу, а також швидкого відриву від противника.

Бойовий порядок взводу в засідці зазвичай включає групу нападу (захоплення), групу вогневого забезпечення і спостерігачів. Спостерігачі виставляються убік противника на відстань, що забезпечує передачу сигналів. Група нападу (захоплення) розташовується зазвичай в центрі засідки, у місцях, де забезпечується раптовість нападу на противника.

Група вогневого забезпечення розташовується таким чином, щоб своїм вогнем нанести противнику максимальної поразки, прикрити фланги групи нападу (захоплення) і її відхід.

Одержавши завдання на влаштування засідки, командир взводу приховано виводить взвод (відділення) у район засідки, організує його розвідку, спостереження, вибирає позиції відділенням і приданим вогневим засобам, організує систему вогню, ставить бойові завдання підлеглим, організовує взаємодію, спостереження і ретельне маскування позицій від наземного і повітряного противника.

У бойовому наказі командир взводу указує:

у першому пункті - орієнтири;

у другому пункті - відомості про противника;

у третьому пункті - завдання взводу;

у четвертому пункті - позиції відділень (груп), місця особового складу і їх завдання;

у п’ятому пункті - час готовності засідки;

у шостому пункті - своє місце і заступника.

Крім того указується порядок евакуації поранених і вбитих, а також доставки полонених, захоплених документів, зразків озброєння і бойової техніки і порядок дій підрозділу при виявленні засідки противником, а при необхідності, хто, де і які загородження готує (встановлює).

Після віддачі бойового наказу командир взводу вказує порядок відкриття вогню і знищення (захоплення) противника; порядок відходу і пункт збору після виконання завдання; уточнює сигнали оповіщення, управління і взаємодії і порядок дій по них.

Відділення нападу розташовуються в зручному місці для нападу на противника (як правило в центрі засідки) і в безпосередній близькості від нього (на відстані кидка гранати).

Відділення забезпечення займає позицію на одному чи обох флангах (позаду) відділення нападу, з яким можливе ведення вогню по об'єкту нападу.

Спостерігачів командир підрозділу виставляє особисто. Вони розташовуються в місцях, що дозволяють завчасно виявити появу противника і установити підхід його до місця засідки. При цьому спостереження повинне бути круговим, щоб попередити можливість несподіваної появи противника в районі засідки з будь-якої сторони.

При наявності часу і умов місцевості на імовірних шляхах руху противника можуть бути встановлені чи підготовлені до установки загородження (включаючи і міни) і різного роду перешкоди, наприклад натягування дроту поперек дороги, псування мостів, влаштування завалів на лісових дорогах і т.п. Цю роботу, як правило, виконують спеціально призначені солдати і сержанти або придані сапери під безпосереднім керівництвом командира підрозділу (групи).

З метою маскування місця засідки всі сліди, залишені гусеничними і колісними машинами, а також інші ознаки, по яких противник може знайти підрозділ, що знаходиться в засідці, повинні бути ретельно замасковані чи усунуті. Створені на імовірних шляхах руху противника перешкоди і загородження повинні виглядати природно, щоб не викликати в нього підозр. Особовий склад підрозділу, що розташувався в засідці, повинний додержувати найсуворішої дисципліни і маскування.

Командир підрозділу (групи) розташовується, як правило, з відділенням нападу. Однак він повинний особисто спостерігати за підступами до засідки і бачити сигнали спостерігачів.

Командир взводу (відділення), помітивши сигнал спостерігача про наближення противника, визначає момент початку нападу, подає сигнал на відкриття вогню, спостерігає і керує діями особового складу.

Особовий склад усіх груп раптовим вогнем завдає поразки противнику. Група нападу (захоплення) захоплює офіцерів і солдатів противника, що залишилися в живих. Документи, виявлені при огляді машин і убитих, вилучаються. Знаки (емблеми) на техніку противника запам'ятовуються, замальовуються чи фотографуються. Нові зразки озброєння і бойової техніки по можливості забираються. Захоплення дрібних груп, поодиноких солдат і машин противника може здійснюватися без вогневого впливу, безшумно.