3. Призначення ттх парашутної системи з-5, її загальна будова.

При здійсненні стрибків з парашутною системою Д-6 (Д-6 серії 4) може бути застосований запасний парашут 3-5, який призначений для порятунку парашутиста-десантника у випадку повної або часткової відмови в роботі основного парашута в повітрі.

Тактико-технічні дані

Мінімально безпечна висота розкриття парашута, м…...............................100

Швидкість, на якій парашут забезпечує аварійне розкриття, км/год… до 350

Швидкість зниження при злітній вазі до 120кг, м/с, не більш .................. 7

у тому числі при злітній вазі до 140кг, м/с, не більш ................................. 8,5

Зусилля, необхідне для висмикування ланки ручного

розкриття при розкритті ранця парашута, кгс (Н), не більш…..….……...16 (156,8)

Вага парашута, кг ...................................................……...............................5,2

Термін зберігання без переукладання, місяців, не більше .........................3

Кількість застосувань при негайному введенні в дію на швидкості

польоту літака менше 350 км/год, раз……………………………………....11

у тому числі на швидкості польоту літака від 350 до 400км/ч....................1

з метою навчання при розкритому куполі основного парашута….………не обмежено

До складу запасного парашута входять наступні частини: купол зі стропами, проміжна підвісна система, ранець, ланка ручного розкриття, парашутна сумка і паспорт, допоміжні деталі,

Запасний парашут забезпечує безпечну швидкість зниження (приземлення) і являє собою несучу поверхню у формі каркасованої оболонки із силовими елементами, що з'єднують купол із проміжною підвісною системою.

4. Задача: Визначити відстань до танку висота якого 1,5м, якщо він вміщується по далекомірній шкалі прицілу пго–7 під штрихом з цифрою 6.

Дано:	Рішення:
В = 1,5м	Різниця висоти складає 2,7-1,5 = 1,2м. Поправка відстані складає 12 х 6 (штрих) х 4 (const) = 288м Д = 600 – 288 = 312м (ціль нижча за 2,7м → поправку віднімаємо) Відповідь: відстань до танка складає 312м.

5. Відпрацювати норматив 1 повітряно - десантної підготовки. Екзаменаційний білет № 25

1. Порядок роботи командира взводу при захваті та знищенні об’єкту .

Порядок роботи командира взводу (відділення) і дії взводу (відділення) при захопленні об'єкта залежать від складу і характеру дій противника, віддалення об'єкта захоплення від площадки приземлення, ступеня придушення противника засобами старшого командира та інших умов обстановки.

Командир взводу після приземлення повинен зорієнтуватися на місцевості, встановити зв'язок з командирами відділень, засобами посилення, командиром роти (взводу) і доповісти йому про результати десантування і стан взводу (відділення), ужити рішучих заходів щодо швидкого приведення взводу у готовність до бою, вивести його до об'єкту, оцінити обстановку, уточнити (поставити нові) завдання підлеглим і організувати захоплення призначеного об'єкта (рубежу).

При уточненні завдань на місцевості командир взводу (відділення) звичайно вказує:

• відділенням - уточнені (нові) дані про противника і його дії, об'єкти (елементи об'єкта), які потрібно захопити, напрямок і спосіб висування, рубіж, час і сигнал переходу в атаку, а при спішуванні, крім того, і рубіж спішування, порядок взаємодії під час атаки об'єкта та інші дані;

• приданим вогневим засобам — місця вогневих позицій, цілі для ураження, напрямок і порядок пересування або місце у бойовому порядку.

При десантуванні на об'єкт особовий склад взводу (відділення) вступає в бій з повітря, вогнем і гранатами знищує живу силу та вогневі засоби противника на землі.

Командир взводу (відділення), знаходячись у повітрі, орієнтується, впізнає об'єкт (елементи об'єкта) захоплення, визначає розташування живої сили і вогневих засобів противника, установлює зв'язок з командирами відділень і по радіо уточнює їм бойовою завдання.

Після приземлення командир взводу (відділення) управляє боєм шляхом постановки вогневих завдань, зосереджуючи вогонь взводу (відділення) по найбільш важливим цілям.

З захопленням об'єкта командир взводу (відділення) виводить взвод (відділення) у пункт збору, доповідає командиру роти (взводу) про результати виконання бойової завдання та стан взводу (відділення).

Після приземлення особовий склад, як правило, діючи самостійно або окремими групами, вогнем та стрімкою атакою знищує противника та захоплює важливі елементи об'єкта. Бойові машини (бронетранспортери) вогнем з місця приземлення знищують найбільш важливі цілі або займають вигідні вогневі позиції і підтримують дії взводу (відділення) .

При десантуванні поблизу об'єкта захоплення взвод (відділення) після приземлення і збору на ходу приймає бойовий порядок, виходить на рубіж переходу в атаку і за сигналом командира взводу (відділення), не чекаючи підходу бойових машин (бронетранспортерів), у пішому порядку атакує противника, що обороняє об'єкт, прагнучи вийти у фланг та у тил основним осередкам опору.

Командир взводу (відділення) після приземлення визначає напрямок висування до об'єкта захоплення, установлює зв'язок по радіо з командирами відділень, механіками-водіями бойових машин і з засобами посилення, особисто веде спостереження за діями противника та встановленими сигналами і командами, уточнює бойові завдання відділенням та приданим засобам, робить збір і розгортання їх у бойовий порядок на ходу, керує боєм щодо знищення противника та оволодіння об'єктом (рубежем).

Механіки-водії і навідники-оператори відшукують та приводять до готовності до бою бойові машини (бронетранспортери), вогнем з місця приземлення знищують противника, що обороняється, і з максимальною швидкістю висуваються на напрямки дій своїх відділень, ведучи вогонь по живій силі і вогневих засобах противника, що заважає просуванню особового складу до об'єкта захоплення.

Про хід виконання завдань та стан підрозділу командир взводу (відділення) постійно доповідає командиру роти (взводу).

При десантуванні взводу на деякому віддаленні від об'єкта захоплення, взводу призначається пункт збору.

Рубіж переходу в атаку вибирається як найближче до призначеного об'єкта захоплення (знищення) звичайно за складками місцевості, що вкривають підрозділ від вогню противника. Перед атакою об'єкта, як правило проводиться вогневий наліт засобами старшого командира, у ході якого знищуються (придушуються) жива сила та вогневі засоби противника, що перешкоджають просуванню парашутно-десантних підрозділів. До участі у вогневому ураженні повинні залучатися і бойові машини взводу (відділення). Командир взводу (відділення) після приземлення орієнтується на місцевості, установлює зв'язок по радіо з командирами відділень, механіками-водіями бойових машин і приданих засобів, визначає і уточнює їм напрямок та порядок виходу в пункт збору.

У пункті збору командир взводу приймає доповіді командирів відділень про результати десантування, наявність та стан особового складу, озброєння та бойової техніки, організує спостереження, безпосередню охорону і доповідає про це командиру роти.

Після уточнення бойового завдання командир роти (взводу) командир взводу (відділення) робить посадку особового складу на бойові машини (бронетранспортери) і за сигналом командира роти у колоні на максимальній швидкості висуває взвод (відділення) на рубіж переходу в атаку.

При підході до рубежу переходу в атаку командир взводу (відділення) повинен на місцевості вказати особовому складу орієнтири і уточнити бойове завдання.

При уточненні бойового завдання відділенням (особовому складу) командир взводу (відділення) указує:

• об'єкт захоплення, характер його охорони і оборони та місця розташування вогневих засобів;

• напрямок висування і рубіж переходу в атаку (при атаці в пішому порядку, крім того, рубіж (місце) спішування), сигнал та час початку атаки, порядок подолання загороджень і місця проходів у них;

• порядок захоплення об'єкта;

• завдання вогневим засобам;

• пункт збору після виконання бойового завдання.

З підходом до рубежу переходу в атаку взвод (відділення) за командою командира роти (взводу) розгортається в бойовий порядок, при необхідності спішується і, знищуючи противника вогнем на ходу, продовжує стрімкий рух до об'єкта захоплення, обходить або долає загородження і перешкоди та під прикриттям вогню артилерії вривається у розташування противника, знищує його вогнем усіх засобів та оволодіває об'єктом.

Атака на бойових машинах проводиться в тому випадку, коли об'єкт захоплення надійно подавлений авіацією, ракетним ударом і вогнем артилерії.

Атака в пішому порядку проводиться у випадку, якщо до її початку не вдалося розкрити та надійно придушити протитанкові засоби противника, а також на різко пересіченій та важкодоступній для бойових машин місцевості.

Під час атаки у пішому порядку для спішування особового складу командир взводу подає, а командири відділень дублюють команду “ Взвод, приготуватися до спішування. ” За цією командою особовий склад ставить зброю на запобіжник, виймає його з бійниць і готується до виходу з машин. На рубежі спішування по команді командира взводу “ Взвод – до машин ” механіки-водії зменшують швидкість руху машин або використовуючи наявні укриття, роблять коротку зупинку. Особовий склад швидко залишає машини, розгортається у цеп або діє складом бойових груп і, ведучи вогонь на ходу, атакує об'єкт.

Загородження особовий склад долає по проробленим проходам, стрімко зближається із противником, закидає його гранатами і вривається у розташування противника, знищує його вогнем в упор та в рукопашній сутичці і неспинно продовжує атаку в визначеному напрямку на всю глибину об'єкта.

Бойові машини (бронетранспортери), використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) просуваються за своїми відділеннями на віддаленні, що забезпечує надійну підтримку атакуючих вогнем своєї зброї, але не далі 100м. Іноді вони можуть діяти і безпосередньо в цепу своїх відділень, або за командою командира взводу робити маневр у фланг і тил і завдавати вогневої поразки противнику, що обороняється.

Придані взводу (відділенню) артилерійські і гранатометні підрозділи просуваються за бойовим порядком взводу (відділення) і вогнем прямим наведенням знищують противника, у першу чергу його протитанкові засоби.