4. Виконати норматив №14 (для ак-74) вогневої підготовки.

5. Відпрацювати норматив 1 повітряно - десантної підготовки. Екзаменаційний білет № 17

1. Десантування вночі. Особливості роботи командира взводу по організації бойових дій вночі.

При десантуванні та захопленні об'єкта вночі або в умовах обмеженої видимості командир взводу (відділення) крім загальних питань визначає завдання по знищенню приладів нічного бачення та засобів світлового забезпечення противника, а також заходи щодо маскування і захисту особового складу від світлового випромінювання.

При організації взаємодії командир взводу додатково вказує:

• пункт збору особового складу після приземлення;

• видимі вночі орієнтири і порядок постановки світлових орієнтирів;

• азимут основного напрямку дій і направляюче відділення;

• порядок використання приладів нічного бачення, порядок висвітлення місцевості й об'єкта захоплення, позначення проходів у загородженнях та рубежу, досягнутого підрозділами;

• сигнали взаємного впізнання, цілевказання та взаємодії;

• пункт збору особового складу після виконання завдання.

Командир взводу (відділення) повинен забезпечити швидкий збір і приведення особового складу в готовність до бою після приземлення. Для швидкого виявлення особовим складом установленого світлового сигналу збору, користування електричними ліхтарями для висвітлення місцевості під час збору повинне бути обмежено, а їхнє світло повинне маскуватися. Рух бойових машин на площадці приземлення здійснюється з використанням приладів нічного бачення. Після збору взвод (відділення) до об'єкта захоплення висувається у складі роти (взводу) з дотриманням світлового маскування, а також з використанням захисних та маскувальних властивостей місцевості.

З виходом взводу (відділення) на рубіж переходу в атаку особовий склад стрімко атакує противника і захоплює об'єкт (рубіж) .

Освітлення місцевості та об'єктів (цілей) противника узгоджується з просуванням підрозділів. Для досягнення раптовості атака і бій щодо захоплення об'єкта (рубежу) можуть проводитися без вогневого нальоту і застосування засобів освітлення, а тільки з використанням приладів нічного бачення. При діях взводу в пішому порядку бойові машини наступають у цепу взводу в проміжках між відділеннями.

У ході бою командири підрозділів повинні витримувати визначені напрямки атаки, не допускаючи їхнього перетинання з напрямками інших підрозділів і зустрічних дій. Особлива увага приділяється забезпеченню флангів.

Для захисту особового складу від світлового випромінювання ядерного вибуху використовуються захисні властивості бойової техніки і спеціальні захисні окуляри. Крім того, прилади нічного бачення і скло кабін підготовлюються для ослаблення світлового імпульсу.

Після виконання бойового завдання взвод (відділення) звичайно виходить у пункт збору роти, що вночі призначається поблизу захопленого об'єкта на напрямку подальших дій роти, у місцях, що забезпечують приховане розташування підрозділів і можливість маневру.

У пункті збору роти командир взводу (відділення) організує спостереження, безпосередню охорону і маскування, перевіряє наявність особового складу, озброєння і бойової техніки, боєприпасів, пального і мастильних матеріалів, доповідає командиру роти (взводу) про результати виконання завдання та стан взводу (відділення), вживає заходів щодо відновлення боєздатності взводу (відділення) і ставить завдання на подальші дії.

Перебування особового складу у пункті збору повинне бути короткочасним.

2. Порядок визначення відстаней до цілі окомірним способом та по лінійним розмірам предмету.

   Визначення відстані окомірним способом – основний спосіб без будь-яких допоміжних приладів і спеціальних пристосувань. Він доступний, застосовується в будь-якій обстановці й забезпечує достатню точність визначення відстаней. Робиться це в тих випадках, коли неприпустиме ніяке зволікання вогню, а умови не дозволять використовувати карту або прилади для більш точного визначення відстані, або коли ці засоби відсутні.

Точність окомірного визначення відстані залежить від багатьох причин: від умов освітлення, характеру місцевості, індивідуальних особливостей зорового сприйняття спостерігача, наявності практичних навичок, метеоумов, пори року й доби. Отже, для швидкого визначення відстані з якомога меншою помилкою необхідне систематичне тренування в найрізноманітніших умовах.

а) За відрізками місцевості:

Найпоширений прийом, який полягає в здібності кожного уявляти на місцевості звичні відстані, наприклад: 50, 100, 150, 200, 300м.

Зорове вираження від обраного масштабу в пам’яті вимірюючого є індивідуальним масштабом з окоміру. Необхідно запам’ятати на місцевості відрізки 50, 100м і відкладенням цих відрізків визначити відстань до різноманітних предметів.

При цьому необхідно пам’ятати, що із збільшенням відстаней уявна величина відрізка в перспективі постійно скорочується, а впадини приховують відстані.