2. Що включає до себе маневр вогнем в бою. Форми маневру вогнем.

Маневр вогнем є найважливішою складовою частиною керування вогнем.

Розрізняють три форми маневру вогнем:

зосередження розподілення (розділ) перенос вогню

Зосередження вогню застосовують по важливій або небезпечній цілі для ефективної поразки її у найкоротший час. Часто зосередження вогню застосовують у тих випадках, коли ціль знаходиться на відстанях, що перевищують дальності дійсного вогню одиночних вогневих засобів. Зосереджений вогонь може також готуватись за ділянками місцевості на шляху ймовірного руху та зосередження противника.

Цілями для зосередженого вогню танкової роти та гармати роти БМП можуть бути: пускові установки ракет, пункти керування, командирські танки та бойові машини, групові цілі, інші крупні цілі, у тому числі і надводні. Взводом зосереджений вогонь зазвичай ведеться по окремим танкам і самохідно-артилерійським установкам, ПТКРС, розташованим у окопах або відкрито тощо. По вертольотам, танкам і іншим броньованим машинам противника доцільно також зосередити вогонь ПТКР взводу БМП.

Мотострілецькі підрозділи можуть застосовувати зосередження вогню стрілецької зброї для ураження групових цілей (зосередження машин і піхоти, колони піхоти тощо), а також по наземним і повітряним окремим цілям на дальності до 1000м. для відкриття зосередженого вогню залпом командир підрозділу подає попередню команду «Зарядить», а потім - «Вогонь».

Приблизна команда для відкриття зосередженого вогню взводом може бути наступною: «Взвод, праворуч у руїн – піхота, 5, в пояс – вогонь».

Розподілення (розділ) вогню застосовується підрозділами для одночасного ураження декількох окремих цілей або різноманітних ділянок однієї групової цілі. Розподілення вогню відбувається за командами командирів мотострілецьких і танкових підрозділів в усіх видах бою.

При розподілі вогню деяким вогневим засобам може бути пос­тавлене завдання, а іншим, одночасно, подана команда. Наприклад: «Навіднику, у кутку ріллі – кулемет, придушити; автоматникам правого борту, у логовині – схована група, 3, під ціль; автомат­никам і кулеметникам лівого борту, по піхоті, що перебігає у кущі, 4, в пояс, відділення – вогонь».

Перенесення вогню застосовується для послідовного ураження цілей. Але інколи перенесення вогню застосовується у випадку, коли ціль, по якій ведеться вогонь, не уражена і у цей же час з’являється нова, більш важлива або небезпечна ціль, яку необхідно негайно знищити. Для перенесення вогню потрібно припинити стрільбу по перед­ній цілі, подати нову команду, наприклад: «Кулеметник, стій, орієнтир третій праворуч 0-50, група піхоти 4, в пояс, короткими – вогонь».

Перенос вогню може також здійснюватися за рішенням старшого командира для зосередження вогню усіх вогневих засобів на найбільш важливій цілі.

У ході маневру вогнем може здійснюватись зміна порядку ведення вогню, тобто його темпу і напруги; перехід від методичного вогню до біглого, від коротких черг до довгих тощо.

Вміле застосування маневру вогнем, нанесення одночасних або послідовних вогневих ударів дає можливість забезпечити виконання бойового завдання навіть при відсутності загальної переваги над противником. В цьому ціль, сенс і сила маневру вогнем.